Анатолій Карпов з 1982 року (з 2024 року – як почесний президент) очолює ще одну на перший погляд анекдотичну організацію – Радянський фонд миру (СФМ). Фонд було створено у 1961 році як звичайна радянська імітація громадської організації. Засновниками СФМ було оголошено інші такі ж фантомні організації: Радянський комітет захисту миру, Комітет молодіжних організацій СРСР, Комітет радянських жінок, Союз радянських товариств дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами. СФМ був одним із породжень хрущовської відлиги, яка символізує радянську боротьбу за мир і націлена на створення нових міжнародних зв'язків, насамперед секретних. Фонд був офіційним прикриттям для підривної роботи проти західних країн, вербування агентів серед західних «прихильників миру». Першим президентом СФМ був аж до своєї смерті у 1981 р. письменник Борис Польовий. 1982 року його місце посів Анатолій Карпов. Звісно, це були номінальні постаті, які керували Фондом миру зовсім інші люди.
По всій країні та на всіх адміністративних рівнях – у союзних та автономних республіках, краях, областях, районах, містах, промислових підприємствах, установах та колгоспах – створювалися комісії сприяння Радянському фонду миру.
Фонд розпоряджався гігантськими сумами, зібраними з населення СРСР. Як сказав Карпов в інтерв'ю газеті «Комерсант» у 2007 році: «У 1989 році правління Фонду миру, яке я очолював, мало ресурси в 4,5 мільярда рублів. За тими поняттями це були шалені гроші. У жорсткому перекладі це приблизно $7 млрд».
Немає сумніву, що і в радянські часи Фонд миру займався фінансуванням закордонних операцій уряду і спецслужб, до яких входили оплата навчання студентів з країн Азії та Африки в СРСР і «допомога країнам, в яких відбувалися конфлікти з радянською участю, - Анголі, В'єтнаму, Нікарагуа, Ефіопії, палестинським біженцям у Лівані». Ось як ця діяльність описувалася донедавна на сторінці Радянського фонду миру (зараз цей текст звідти зник): «У березні 1988-го пленум правління СФМ обговорив питання про місце та завдання Фонду миру в процесі перебудови, намітив основні напрямки роботи з підвищення ролі та участі активістів Фонду у всіх акціях радянських прихильників миру, у пропаганді зовнішньої політики КПРС і СРСР. Фонд фінансував діяльність 17 громадських організацій, а також наукові дослідження з проблем миру та роззброєння. Виділяв кошти на увічнення пам'яті радянських людей, що боролися проти фашизму на території країн Європи. У 1987 році СФМ передав 38,3 млн руб. на будівництво та технічне оснащення госпіталів для ветеранів війни та праці та 120 млн руб. – на надання матеріальної допомоги дітям, що залишилися без піклування батьків».
1992 року організація зникла і миттєво відродилася як миротворча благодійна неурядова організація Міжнародна асоціація фондів миру (МАФМ). Її засновниками стали утворені з колишніх республіканських комісій сприяння СФМ фонди миру Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану (Рада миру та злагоди Республіки Казахстан), Киргизстану, Росії, Узбекистану, України, Таджикистану, Туркменістану. Джерела фінансування асоціації невідомі, але немає сумнівів, що вони є урядовими.
Місію МАФМ визначено на її сторінці як «… об'єднання: національних фондів миру різних країн; неурядових організацій, що розділяють наші цілі та завдання, які сприяють миру, рівності, добросусідству; всіх людей доброї волі, які спрямовують свої знання, сили, енергію на те, щоб зробити наш світ спокійнішим, безпечнішим і процвітаючим».
Іншими словами – вербування та використання людей та організацій, які можуть бути корисні російському уряду.
Головою правління СФМ до весни 2024 року був Сергій Бабурін.
У 2019 році у СФМ стався розкол, з нього вийшов Російський фонд миру, який очолює Леонід Слуцький.
У 2020 році організація відновила свою колишню назву – Міжнародний союз миротворчих та гуманітарних громадських об'єднань (МСМГОВ) «Радянський фонд миру». У квітні 2024-го в СФМ стався внутрішній переворот, і Карпова, який через хворобу з 2022 р. не брав участі в роботі Фонду, на посаді президента СФМ змінив Леонід Слуцький, голова Комітету Держдуми з міжнародних справ та голова ЛДПР. Карпов залишився почесним президентом.
У статті полковника Миколи Соболєва, керівника програми гуманітарної допомоги Радянського фонду миру в зоні СВО, в якій з обуренням описується захоплення СФМ керівництвом Російського фонду миру за підтримки Мін'юсту РФ, сказано, що «в організованій Слуцьким виставі 22 квітня брали участь делегати якихось 16 організацій, але з 7 членів (засновників) Радянського фонду миру, повноваження яких підтверджені останніми роками Міністерством юстиції РФ, брали участь лише два: Білоруський фонд і товариство «Голокост»… На сьогоднішній день, якщо до злиття з РФМ готовий Білоруський фонд миру, то в інших державах така перспектива викликала напругу та скандал».
У тій же статті міститься цікавий опис заслуг СФМ у боротьбі за мир під керівництвом Бабуріна і Карпова: «…Чого вартий журнал «Слов'яни», що видається за участю Фонду, проведення православного церковно-громадського та науково-просвітницького Іринінського форуму, досвід миротворчої діяльності. А ще за участю СФМ створено та працює Міжнародна антинацистська коаліція країн та народів.
Багаторічний президент СФМ А. Є. Карпов згадує, що лише з лідером палестинського опору Я. Арафатом у приміщенні СФМ він особисто зустрічався, наприклад, п'ять разів. Сьогодні Фонд є одним із головних центрів солідарності з народом Палестини, а голова правління СФМ С. М. Бабурін ще й очолює Російський центр зі збереження духовної та культурної спадщини Священного Міста Єрусалиму, публічно виступає на захист християнських святинь Палестини. Члени та прихильники СФМ багато років надають гуманітарну допомогу народу Сирії, а з 2014 р. – мешканцям Донбасу. У приміщеннях СФМ відбуваються заходи Російського громадського комітету солідарності з народами Лівії та Сирії, який очолює С. М. Бабурін.
Не випадково той самий Бабурін нагороджений Почесним знаком «За заслуги перед Донецькою Народною Республікою», як і високою нагородою Палестини «Національний сертифікат Честі». …Протягом півтора року Фонд відправив 18 конвоїв у зону СВО, передав разом з іншою гуманітарною допомогою 4 КамАЗи, медикаменти та багато необхідних бійцям речей, будівельних матеріалів, інструментів для забезпечення служби в бойових умовах».
У 2024 році, судячи з сайту СФМ, до нього входили 18 організацій, з яких іноземних лише сім: «фонди миру» з Грузії, Вірменії, Таджикистану, Азербайджану, Білорусі, Киргизії та Казахстану. Інші чисто російські, включаючи Товариство російсько-лаоської дружби та фонд «Центр підтримки російської мови та культурної спадщини “Російське надбання”» у Киргизії.
Швидше за все, ці події означають рейдерське захоплення майна та будівлі фонду (вул. Пречистенка, 10/2с) групою Слуцького, але не виключено при цьому, що на тлі зростаючої ізоляції Росії у світі роль СФМ у таємних міжнародних операціях знову почне зростати. Слуцький у російській політичній ієрархії набагато більша постать, ніж Бабурін.
Сергія Бабуріна більше немає серед керівників Фонду, натомість там є Ігор Співак, президент ще однієї цікавої організації – фонду «Російське близькосхідне суспільство», про який йтиметься нижче.
Цікаві дані про витрати Російського фонду миру в 2023 р. на програми «Пам'ять народна», «Турбота», «Мир і злагода», «Міжнародне співробітництво», «Мир і культура», «Мир і молодь», «Діти Росії» та ін. на загальну суму 304,5 млн руб. Серед безлічі патріотичних та культурних заходів має сенс звернути увагу на такі:
«Для просування об'єктивного образу Росії та православ'я РФМ виділив понад 15 млн 600 тис. руб ... 800 тис. руб. - На проведення Установчого конгресу Міжнародного руху «Русофіли», 8 млн 400 тис. руб. виділено Раді із зовнішньої та оборонної політики на діяльність у галузі освіти, освіти, науки з найбільш актуальних питань зовнішньої та оборонної політики…
Понад 12 млн 450 тис. руб. виділено на придбання тепловізорів, квадрокоптерів, УАЗ Patriot, дизельного палива, виготовлення турелів, плетіння мереж, виробництво спецодягу для учасників спеціальної військової операції в Україні, підтримку членів сімей СВО. РФМ виділив понад 1 млн 790 тис. руб. на оплату адвокатських послуг для російських співвітчизників С. Вагіна, А. Материкіна, Е. Погасія, Р. Панкратова, які ув'язнені за кордоном.
500 тис. руб. – на проведення науково-практичної конференції «Росія у ХХІ столітті: Велика Вітчизняна війна та історична пам'ять»…
На надання допомоги учасникам СВО та членам їх сімей, організацію виступів творчих колективів у зоні СВО та на нових територіях, придбання медикаментів, продовольчих та побутових наборів для мешканців ЛНР та ДНР, автомобілів, одягу для учасників СВО виділено понад 8 млн 725 тис. руб. …
600 тис. руб. виділено участь групи Російського театру в Белграді у Міжнародному театральному фестивалі «Арктична сцена», 600 тис. крб. - На проведення Болгарського національного конкурсу «Не можна згасити те, що не гасне», 300 тис. руб. - На організацію виставки картин «Російська Атлантида» в Мінську, 1 млн 060 тис. руб. - Представництву РФМ у Швейцарії та Ліхтенштейні на реалізацію гуманітарного проекту «Культурна Академія», більше 772 тис. руб. - На організацію поїздки молодих музикантів Республіки Молдова до Москви для участі у Фестивалі юнацьких симфонічних оркестрів світу, більше 1 млн 015 тис. руб. виділено пошиття одягу та взуття для колективів російських народних танців з урахуванням культурних центрів Республіка Уругвай, 1 млн крб. - На проведення Днів російського кіно в Азербайджані ... РФМ виділив більше 1 млн 500 тис. руб. на проведення виставки художніх робіт Віктора Бута «Берег мій тонкою лінією» у «Галереї на “Мосфільмі”…». Мабуть, весь наведений список – це лише та частина витрат фонду, яка призначена для відкритої публікації.
