Російські спецслужби та агентура впливу на Кіпрі та в Європі
CIRЦентр розслідувань і дослідженьНікосія, Кіпр
Фонди· Росія та міжнародні

Московський фонд міжнародного співробітництва імені Юрія Долгорукого

Московський фонд міжнародного співробітництва імені Юрія Долгорукого та інші державні спонсори роботи зі співвітчизниками, крім «Русского мира» і Правфонду.

«Російський світ» і Правфонд були найбільшими державними джерелами фінансування легальних зарубіжних агентур у Європі та Північній Америці аж до накладання на них санкцій. Слід гадати, що вони зберегли своє становище і після цього, просто способи зв'язку та фінансування ускладнилися, перестали бути відкритими.

Але, крім них, у Росії в путінську епоху виникло ще багато навколодержавних «некомерційних організацій», які називаються фондами і ведуть міжнародну діяльність того ж роду. Нестача відкритих даних про їхню міжнародну діяльність зовсім не означає, що її немає чи мало. Скоріше це вказує на секретність.

2003 року було створено Московський фонд міжнародного співробітництва імені Юрія Долгорукого. Директор із 2011 року – Олег Вольдемарович Санін; голова правління фонду – Георгій Львович Мурадов, колишній посол на Кіпрі (1996–1999 рр.), у 2010–2014 роках – заступник керівника Росспівробітництва, з 2014 року – заступник Голови Ради міністрів окупованого Криму та постійний представник Криму при Президентові РФ, президент Асоціації товариств дружби з Грецією та Кіпром і член багатьох інших подібних організацій. Мурадов із його більш ніж цікавою біографією – одна з ключових постатей у роботі з агентурами впливу у Середземноморському регіоні.

У 2004 році фондом засновано Міжнародну літературну премію імені Юрія Долгорукого, якою нагороджуються письменники з країн колишнього СРСР, які пишуть російською мовою. Спочатку вона призначалася авторам з України, потім була поширена на країни Балтії та інші. Грошовий еквівалент - 2,5 тисячі доларів США. Зокрема, у 2013 році нагороджувалися автори з Латвії, Литви та Естонії, у 2009-му – автори з Молдови та Придністров'я, у 2010-му – автори з Грузії та Азербайджану. Можна собі уявити, скільки закордонних літераторів з колишнього СРСР було зібрано та перевірено на можливість вербування співробітниками фонду у процесі підготовки до розподілу премій. Причому їх не треба було розшукувати. Як свідчило оголошення про прийом робіт на здобуття премії імені Долгорукова на сайті Російського культурного центру у Вільнюсі: «У Литві книги, забезпечені контактними даними автора (номер телефону або адреса ел. пошти), необхідно доставляти в Російський культурний центр м. Вільнюса (вул. Бокшто, д. 4/2) до 1 грудня 2014 року».

Роздача літературних премій, як і фінансування публікацій літературних збірок і конференцій, – надзвичайно надійний спосіб поставити під контроль літературні об'єднання у різних країнах, домогтися їхньої лояльності і як мінімум відмовитися від політичних виступів. Письменники та поети, як правило, зацікавлені у виданнях колективних збірок, які обходяться недорого, але самим авторам не по кишені. Крім того, художньою літературою займаються люди різних професій. Серед них можуть бути і професійні журналісти, і вчені, і студенти – ті групи людей, які представляють для спецслужб інтерес вербування.

Знайшли помилку або знаєте більше про цю організацію? Напишіть нам: [email protected]