Найпотужніша та найвпливовіша державна освіта, яка фінансує організації «співвітчизників» за кордоном, фонд «Русский мир» офіційно називається «не має членства некомерційною організацією, створеною в організаційно-правовій формі фонду на виконання Указу Президента Російської Федерації від 21 червня 2007 р.». Засновники – Міністерство закордонних справ та Міністерство науки та освіти. Голова правління фонду – В'ячеслав Олексійович Ніконов, онук Молотова та, за деякими відомостями, – генерал ФСБ. У всякому разі, ще 1991 року Ніконов був помічником голови КДБ СРСР Бакатіна. Це рівень генерал-полковника. Усі члени правління фонду – високопосадовці урядовців. За інформацією очевидців, помічниця Ніконова невдовзі після створення фонду була підполковником ГРУ.
Назва фонду стала номінальною для позначення путінської ідеології, причому на сторінці фонду ця ідеологія сформульована більш ніж ясно:
«Російський світ – це не лише росіяни, не лише росіяни, не лише наші співвітчизники у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, емігранти, вихідці з Росії та їхні нащадки. Це ще й іноземні громадяни, які розмовляють російською мовою, вивчають чи викладають її, всі, хто щиро цікавиться Росією, кого хвилює її майбутнє. Усі пласти Російського світу – поліетнічного, багатоконфесійного, соціально та ідеологічно неоднорідного, мультикультурного, географічно сегментованого – поєднуються через усвідомлення причетності до Росії… Російський світ – це світ Росії. Покликання кожної людини – допомагати своїй батьківщині, дбати про ближню. Дуже часто можна почути, що країна могла зробити для людей. Але не менш важливо, що кожен з нас може зробити для Батьківщини. Від настроїв утриманства слід повертатися до ідеї служіння Росії».
Іншими словами, «Російський світ» – це російський (путінський – зараз) режим, його послідовники та агенти. А завдання однойменного фонду – фінансування цієї агентури, тобто фінансування російських зарубіжних організацій, корисних Москві.
Гранти фонду видаються за двома напрямками: 1. Проекти з просування російської. 2. Проекти культурно-гуманітарної спрямованості.
Під ці категорії підпадає взагалі все, що завгодно, насамперед діяльність спецслужб.
Сам Ніконов в інтерв'ю 2007 р., у той момент, коли фонд ще формувався, сказав: «Йдеться про створення сильної структури, укомплектованої високопрофесійними фахівцями. Структурі, яка виступатиме в ролі центру мережевої організації, в основі якої в першу чергу лежала б видача грантів… Ми ставимо перед собою завдання підтримати російську мову, російську культуру, організації, що представляють російський світ. Робити це треба вже зараз – і не шляхом створення зарубіжних філій. Ми будемо працювати безпосередньо з організаціями російського зарубіжжя, з організаціями, що входять до структури МАПРЯЛ (Міжнародної асоціації викладачів російської мови та літератури), інших неурядових структур, які діють через різноманітні діаспоральні організації, через освітні центри, університети, через шкільну мережу, де викладається російська. Тобто ми підтримуватимемо проекти, спрямовані на зміцнення позицій російської мови, культури, розвиток російського світу. Для цього потрібні і дуже серйозні регіональні менеджери, здатні охоплювати континенти. Потрібні дуже серйозні гранти у менеджерські структури – це окрема професія, дуже відповідальна. Потрібні потужні структури, здатні створити серйозні мережі, зокрема інтернет-мережі, видавничі мережі, фінансові тощо». Остання фраза означає, що насамперед фонд фінансуватиме навчання нових поколінь керівників агентурних мереж та створення самих мереж, «спроможних охоплювати континенти».
Завдання створення «потужних структур» «Російський світ» виконав: він створив у всьому світі свої «російські центри» – зараз їх понад двісті у 39 країнах. У Німеччині «російські центри» є у Берліні, Нюрнберзі, Дрездені, Гельзенкірхені. Крім того, у Німеччині є сотні російсько-німецьких культурних товариств, практично у всіх містах. Вони всі фінансуються тією чи іншою мірою німецькою державою, але одночасно отримували гранти «Російського світу» для фінансування різноманітних освітніх та культурних проектів відповідно до розроблених у Москві програм. Сьогодні важко уявити собі хоча б одне таке суспільство в Німеччині, яке не перебуває під впливом «Русского мира» або родинних організацій, яке не користується їхньою підтримкою у проведенні різноманітних культурних програм, що мають одночасно і пропагандистський зміст.
У 2024 році на сайті «Російського світу» вказано сім «російських центрів» на території Росії. Два в Москві – у Російському університеті дружби народів (що логічно: там навчаються іноземці) та Державному інституті російської мови імені Пушкіна. Два у Луганську – у Луганському педагогічному університеті та Республіканській науковій бібліотеці. Два – у Донецьку (у Науковій бібліотеці та Донецькому університеті) та один у Горлівському інституті іноземних мов (Донецька область).
Фонд «Русский мир» був створений роком раніше, ніж Росспівробітництво (2008), і через рік після створення Всесвітньої координаційної ради російських співвітчизників, які мешкають за кордоном (2006). Немає жодного сумніву, що діяльність усіх цих організацій ув'язана в одне ціле. Росспівробітництво – державне відомство (спецслужба), яке керує роботою із «співвітчизниками» за кордоном, Всесвітня координаційна рада – виконавчий орган, імітація громадської організації, яка проводить цю роботу, а фонд «Русский мир» – офіційне джерело коштів на неї.
«Російським центром» на Кіпрі в Лімасолі, що існував з 2018 до 2019 року, керував, судячи з сайту «Русского мира», Роман Вікторович Вавілов – людина з дуже цікавим послужним списком. До того, з 2014 року, він очолював «Російський дім» на Кіпрі в Лімасолі, організацію з дивною назвою та загадковим фінансуванням: «Недержавний багатофункціональний центр для співвітчизників та російськомовних мешканців Кіпру». У 2018-му він як директор «Російського дому» на Кіпрі дякує фонду «Русский мир» за допомогу у підготовці до відкриття «Російського центру».
Ще раніше, як мінімум з 2007 року, він служив директором Російського центру науки і культури в Нікосії, офіційного представництва Росспівробітництва. У 2012 році Вавілов – виконавчий директор Фонду будівництва першого російського православного храму на Кіпрі. А зовсім давно, у 2004 році, Роман Вавілов значився першим секретарем по культурі Посольства Росії на Кіпрі.
Для дипломата така кар'єра зовсім не характерна, а ось для розвідника – якраз. З неї випливає, що у 2014 р. Вавілов звільнився з дипломатичних чиновників, перетворився просто на жителя Кіпру, який очолює якусь приватну культурну організацію, а потім зовсім зник з поля зору преси.
У списку дружніх персон та організацій Німеччини на сайті «Русского мира» перераховано понад 270 імен та найменувань. Це офіційні представництва фонду, засоби масової інформації, інститути, університети, культурні товариства, студентські асоціації, церковні громади, вищі навчальні заклади, школи, дитячі садки тощо.
У списку друзів «Російського світу» на Кіпрі 34 найменування – також школи, преса, культурні та церковні організації, окремі особи. Втім, після початку війни ці списки із сайту «Русского мира» зникли.
У липні 2022 р. фонд «Русский мир» був внесений до списку санкцій Євросоюзу і втратив можливість діяти в Європі легально. Але його люди, зв'язки та організаційна структура нікуди не поділися. Втім, мало сумнівів, що нікуди не поділося і фінансування, просто воно стало нелегальним.