Ще одну «некомерційну» організацію – Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном, було створено указом Путіна в січні 2012 року. Засновники - МЗС РФ і Росспівробітництво.
Заявлена мета фонду виглядає на перший погляд абсурдно: «…надання російським співвітчизникам всебічної правової та іншої необхідної підтримки у випадках порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права в галузі прав людини». Очевидно, що «російським співвітчизникам» за кордоном загрожують небезпеки, від яких їх оберігає Росія. За нормальних умов будь-яка держава захищає інтереси своїх громадян, яким загрожують неприємності за кордоном. Створенням цього фонду Росія декларує готовність відкрито фінансово підтримувати не лише громадян, а й усіх, хто підпадає під поняття «співвітчизники», тобто усіх своїх агентів за кордоном. Спосіб допомоги – гранти та субсидії.
Опікунську раду фонду очолює Сергій Лавров, члени її – купа високопоставлених російських чиновників, включаючи Дмитра Кисельова, Наталію Нарочницьку та Сергія Степашина. У керуючій раді чотири персони, включаючи главу Росспівробітництва Євгена Примакова».
Голова правління фонду – Олександр Удальцов, випускник МДУ та Дипломатичної академії МЗС, до 2020 р. – посол Росії у Литві.
Абсолютно анекдотично, враховуючи специфіку засновників фонду, сформульовано його місію: «Фонд здійснює свою діяльність в ім'я розвитку демократії, соціальної справедливості, поваги до прав і свобод людини та національних меншин, удосконалення відносин між людиною та суспільством, між людиною та державою та виховання громадянськості».
Це типова для російських спецслужб лексика, що прикриває цілі, прямо протилежні до заявлених.
За даними із сайту фонду, його «правозахисні центри» існують у 19 країнах. При цьому сам фонд не ініціює створення центрів – «Сприяння Фонду створенню центрів зазвичай відбувається за ініціативою місцевих правозахисних структур та координаційних рад організацій співвітчизників у конкретно взятій країні». Тобто центри створює Росспівробітництво, а фонд їх фінансує. І справді, у Німеччині «правозахисний центр» очолює Юрій Єрьоменко, головний редактор сайту «Російське поле» (Ерфурт), орган Загальнонімецької координаційної ради російських співвітчизників (ОКС), і член ОКС.
До 2022 року кількість правозахисних центрів фонду у 23 країнах Європи та Азії досягла 32-х, збільшившись за 10 років у чотири рази.
Крім того, фонд фінансує правозахисні рубрики у зарубіжній російській пресі. Тобто саму російську пресу. У 2022 році функціонували 23 такі рубрики. За словами представника фонду: «Стійкі позиції в медійному просторі займають підтримувані фондом такі російськомовні друковані ЗМІ, як газети «МК-Німеччина», «МК-Афінський кур'єр», «Празький телеграф», «Вісник Кіпру», видання «Русія днес» (Болгарія), «Новий час» (Азербайджан), «Права співвітчизників у Північній Європі» (поширюється в Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції) та низку інших видань. Судячи з позитивної реакції співвітчизників на їхню роботу, є необхідність подальшого розширення лінійки таких інформаційно-правових ЗМІ… У сучасних геополітичних умовах ексклюзивну нішу зайняли фінансовані фондом інтернет-газета «Кримське ехо» і журнал татарської діаспори східної частини «Дуслик» («Дружба»).
Перший глава фонду Костянтин Панєвкін в інтерв'ю 2012 року, відповідаючи на припущення кореспондента про те, що, ймовірно, «вашою правою рукою в різних країнах будуть наші посольства та консульства», сказав: «Ми працюватимемо з ними досить щільно, але, на жаль, вони мають зовсім інші завдання. Вони можуть нам допомагати у зборі інформації, але це не їхнє завдання. Більше ми працюватимемо, напевно, з тими 74 культурно-інформаційними центрами, які створені вже Росспівробітництвом у багатьох країнах».
Те, що Правфонд створювався та діяв як ще одна самостійна спецслужба, яка працює у тісному зв'язку з іншими, підтверджується подіями 2024 року.
Одинадцятого червня 2024 року Датське Радіо (Danmarks Radio) з посиланням на службу безпеки та розвідки країни, повідомило про затримання в Данії громадянки Росії за звинуваченням у роботі на російську розвідку. Росіянка займалася юридичними консультаціями для російськомовних жителів датського острова Зеландія.
Видання «От Так» з'ясувало, що затриману данською поліцією жінку, швидше за все, звуть Ірина Петерсен. Вона народилася в Москві, живе в датському місті Слагельсі та очолює організацію Центр правової підтримки та інтеграції співвітчизників у Данії, а також російсько-датський клуб «Рудакіс». Крім того, Петерсен багато років координувала святкові заходи на честь 9 Травня, у тому числі ходи «Безсмертного полку».
За повідомленнями данської поліції, справа проти неї пов'язана з діяльністю російського державного Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном (Правфонд), який спонсорує закордонні консультаційні центри та використовується російською зовнішньою розвідкою у своїх цілях.
Інформацію про це опублікувало у статті Danmarks Radio. Як повідомляв Inseider, «У ній розповідається, що Правфонд через чотири дні після початку війни в Україні провів конференцію для керівників центрів правової допомоги та видавців правових рубрик у російськомовних ЗМІ різних країн. У заході взяла участь керівниця Данського консультаційного центру. Крім того, її консультаційний центр отримав від фонду щонайменше 338 тисяч крон, причому відповідальним за їх виплату був Володимир Поздоровкін – колишній співробітник СЗР та заступник директора Правфонду, відповідальний за його роботу у країнах Північної Європи та Балтії. Загалом Правфонд фінансує 34 консалтингові центри у 21 країні. Це вдалося встановити завдяки витоку внутрішніх документів фонду».
Представники спецслужб кількох європейських країн заявили, що кінцевою метою створення таких консультаційних центрів було вплив на громадську думку в країнах, де вони перебували, і «виправдання російського втручання у внутрішні справи інших держав». Крім того, за інформацією The Guardian, фонд виділяв гроші, зокрема, на оплату адвокатів для торговця зброєю Віктора Бута, наркоторговця Костянтина Ярошенка та кілера Вадима Красікова, який застрелив у 2019 році в Берліні чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Тільки 2021 р. адвокат Красікова Роберт Унгер отримав з бюджету Правфонду за погодженням з Удальцовим 60 000 євро.
Згідно з іншим джерелом, «Понад 40 документів Правфонду, отриманих датською громадською телерадіокомпанією DR від джерела в європейській розвідці та переданих консорціуму європейських журналістів, включаючи The Guardian, свідчать про те, що серед керівництва організації було кілька задокументованих колишніх агентів розвідки. Серед них Володимир Здоровкін, який був ідентифікований європейськими розвідувальними джерелами як агент Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР), а у відкритих джерелах фігурує як куратор операцій Правфонду в країнах Північної Європи та Балтії, і Анатолій Сорокін, який, як показують документи, є співробітником СЗР і курує відділ Правфонду з Близького Сходу, Молдови та Придністров'я.
Головою Інституту російської діаспори, який в офіційних документах значиться як «виконавець проекту» Правфонду, є Сергій Пантелєєв, який підпав під санкції країн ЄС як співробітник підрозділу російської військової розвідки, що спеціалізується на операціях психологічної війни».
2023 року Правфонд та його голова Олександр Удальцов підпали під санкції ЄС за підтримку війни в Україні, але це навряд чи сильно обмежило активність фонду.
28 жовтня 2022 року на сайті Правфонду у статті під назвою «Про досвід роботи Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які мешкають за кордоном» було сказано:
«Цього року у зв'язку з розв'язаною колективним Заходом «санкційною» війною проти Росії заборонами на трансфер фінансових переказів призупинили роботу центри в Латвії, Литві та Естонії, закрилися інтернетсайти в Данії, Латвії, Норвегії, Естонії. Фонду довелося вишукувати нестандартні рішення щодо підтримки наших партнерів в Іспанії, Франції та на Кіпрі…».
Фраза «довелося вишукувати нестандартні рішення щодо підтримки наших партнерів» означає використання Правфондом нових і навряд чи легальних способів доставки грошей своїм закордонним співробітникам та агентам.
На Кіпрі Правфонд багато років тісно співпрацює з головним редактором прокремлівської російськомовної газети «Вісник Кіпру» Наталією Кардаш.
