«Русский дом» у Нікосії: агентурний центр російської розвідки, сімейні фірми і кремлівська пропаганда
На початку жовтня 2026 року група з 71 депутата Європарламенту звернулася до голови Європейської ради Антоніу Кошти, голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і очільниці зовнішньополітичної служби ЄС Каї Каллас. Вони закликали виробити єдиний підхід до «Русских домов» у Європі та узгодити заходи для припинення їхньої діяльності. У листі сказано:
Понад чотири роки після того, як Росія розпочала повномасштабну загарбницьку війну проти України, установи, що належать до підсанкційної російської державної мережі впливу, продовжують відкрито діяти на території Європейського Союзу. Так звані «Русские дома» подають себе як центри культури, науки, освіти та популяризації російської мови. Насправді вони входять до міжнародної мережі Россотрудничества — федерального державного агентства Росії, яке перебуває під санкціями Європейського Союзу з липня 2022 року. … Побоювання виходять за межі пропаганди та операцій впливу. Естонська служба зовнішньої розвідки повідомляла, що «Россотрудничество та його представництва за кордоном — російські науково-культурні центри — регулярно використовуються ФСБ і СЗР як прикриття для своїх офіцерів». Проте станом на вересень 2026 року «Русские дома» продовжують працювати в 15 державах — членах Європейського Союзу: Австрії, Бельгії, Болгарії, на Кіпрі, у Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Люксембурзі, на Мальті, у Словаччині та Іспанії. … Зрештою, ми не можемо стверджувати, що серйозно ставимося до захисту Європи від російських загроз, якщо дозволяємо установам, які належать до підсанкційної російської державної мережі впливу, і далі діяти в наших містах.
Незадовго до цього литовська депутатка Європарламенту і колишня міністерка оборони Литви Раса Юкнявічене в інтерв’ю Кіпрському інформагентству заявила: «Діяльність „Русского дома“ в Нікосії треба розглядати як частину російської гібридної війни проти Європи». Пославшись на публічні оцінки естонських спецслужб, вона сказала, що такі центри можуть використовуватися російською розвідкою, і запитала, чи достатньо серйозно держави ЄС ставляться до цієї загрози.
Юкнявічене була доповідачкою звіту Європарламенту про гібридну війну, який депутати ухвалили на пленарній сесії у вересні. За її словами, військові НАТО кажуть прямо: «Сьогодні жодна столиця в ЄС не перебуває в безпеці», бо російська зброя дістає до будь-якої точки Європи. «Ідеться не лише про регіональну оборону, а про нашу спільну європейську оборону», — наголосила євродепутатка. До арсеналу гібридних операцій вона віднесла диверсії, підпали, кібератаки, глушіння сигналів, вторгнення дронів і дезінформацію.
«Русский дом» у Нікосії — один із тих, про які пишуть євродепутати. CDN і Center for Investigation and Research (CIR) з’ясували, як він влаштований зсередини. Майже десять років центром керувала Аліна Радченко, водночас радниця посольства Росії. Її мати Віра Фуфлигіна отримала кіпрський «золотий паспорт» і володіє п’ятьма кіпрськими компаніями, одна з яких веде платну школу в будівлі центру. А фірма ділового партнера Радченко підтримувала в підсанкційному центрі пропагандистські покази, зокрема прем’єру фільму RT.
Що таке «Русский дом»
Російський центр науки і культури (РЦНК) на вулиці Аласіас відкрився 1978 року як радянський культурний центр. Сьогодні це представництво Россотрудничества — федерального агентства, підпорядкованого МЗС Росії. У будівлі є кіноконцертна зала на 257 місць, виставкова зала площею близько 280 м², конференц-зала, бібліотека з читальною залою (понад 17 тисяч томів), фільмотека (близько 4 тисяч фільмів) і навчальні класи.
Центр проводить курси російської, грецької та англійської мов, частину з них безкоштовно або зі знижкою. Тут працюють школа російського класичного балету, вокальні ансамблі та хори, музичні, художні й акторські студії, кіноклуб, книжковий і жіночий клуби. Регулярно відбуваються виставки, концерти, фестивалі та зустрічі співвітчизників. Головна аудиторія — російськомовна діаспора, яка, за деякими оцінками, налічує на Кіпрі понад 150 тисяч осіб.
Ще один напрям роботи РЦНК — просування російської освіти серед громадян Кіпру, зокрема «співвітчизників» із кіпрським громадянством: підготовка до вступу в російські виші, конкурси, олімпіади та інші заходи для молоді. Робиться це для вербування нових поколінь агентів Москви. Усі іноземні студенти в Росії, як і за часів СРСР, є об’єктом вербування російських спецслужб.
Після 2022 року російській розвідці стало помітно складніше працювати за кордоном. Санкції за вторгнення в Україну, видворення сотень офіцерів, які працювали на Заході під дипломатичним прикриттям, візові обмеження і припинення прямого авіасполучення з Європою сильно ускладнили її роботу. За таких умов набір іноземної молоді на навчання до Росії через «Русские дома» став одним із головних способів поповнювати агентурні мережі новими агентами.
Діяльність РЦНК має виразно підривний і дезінформаційно-пропагандистський характер. Центр просуває офіційний порядок денний Москви: створює позитивний образ путінського режиму, проводить заходи до 9 Травня, публічно виправдовує війну проти України та гібридну війну проти Заходу. Культура й освіта самі по собі російську владу не цікавлять, як раніше не цікавили радянську. Це лише інструмент впливу, пропаганди і вербування.
У 2022 році послом Росії на Кіпрі призначили Мурата Зязікова — генерал-лейтенанта ФСБ без дипломатичного досвіду. Ця обставина вказує на посилення розвідувальної діяльності російських спецслужб на острові. З приходом Зязікова активізувалася агентурна і пропагандистська діяльність посольства та «Русского дома».
За даними Center for Investigation and Research (CIR) і Cyprus Daily News (CDN), загальна чисельність співробітників російського посольства і «Русского дома» на Кіпрі становить близько 300 осіб. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році їхня кількість зросла.
По суті, РЦНК у Нікосії — це філія російського посольства, доступна для широкої публіки, і водночас найважливіший центр оперативної роботи російських спецслужб. Посольство перебуває під наглядом контррозвідки, а за відвідувачами концертів, гуртків і курсів російської мови встежити неможливо. Тому «Русский дом» — ідеальне місце для зустрічей з агентами і вербування.
Відомство під санкціями
Саме Россотрудничество — це окрема спецслужба, яка працює серед російськомовних емігрантів, контролює розгалужені мережі агентури впливу Росії за кордоном і доповнює ФСБ, СЗР і ГРУ.
Свій родовід агентство веде від радянського Всесоюзного товариства культурного зв’язку із закордоном (ВОКС), створеного 1925 року. Формально ВОКС вважався громадською організацією, а насправді був підрозділом держбезпеки, бо в СРСР будь-які зв’язки із закордоном входили до компетенції спецслужб.
З квітня 2026 року Россотрудничество очолює Ігор Чайка, якого внесено до санкційних списків ЄС за фінансування проєктів ФСБ із дестабілізації Молдови. До нього відомство очолював кадровий розвідник Євген Примаков-молодший, онук колишнього начальника зовнішньої розвідки КДБ і колишнього директора Служби зовнішньої розвідки Євгена Примакова.
«Русские дома» — один із ключових інструментів гібридної війни Росії проти вільного світу. Офіційною мовою відомства їхнє завдання звучить як «зміцнення зв’язків зі співвітчизниками». Це евфемізм для вербування і використання емігрантів із колишнього СРСР в інтересах Москви. Сьогодні в Россотрудничества близько сотні представництв у 80 країнах. На Кіпрі його представляє РЦНК у Нікосії — «Русский дом».
21 липня 2022 року ЄС вніс Россотрудничество до санкційного списку. У рішенні агентство названо головним провідником «м’якої сили» і гібридного впливу Кремля. Усі його кошти та майно в Євросоюзі мають бути заморожені, а взаємодіяти з ним, і тим паче фінансувати його діяльність, заборонено. Винятки можливі лише за ліцензією національного органу. На Кіпрі таким органом є санкційний підрозділ Міністерства фінансів EMEK.
Проте РЦНК у Нікосії працює як ні в чому не бувало. Платить за електроенергію і воду, виплачує зарплати своїм численним працівникам, проводить концерти, виставки, фестивалі. У центрі діють російська школа і численні дитячі гуртки.
Новий директор і офіцери СЗР
У травні 2026 року директором «Русского дома» призначено Євгена Дьоміна. За даними CIR, він є кадровим співробітником Служби зовнішньої розвідки (СЗР).
Раніше CDN виявив кількох співробітників служби зовнішньої розвідки Росії, які працювали в «Русском доме» в Нікосії під прикриттям Россотрудничества. Серед них Ігор Олегович Мельник, Ілля Миколайович Дмитрієв і В’ячеслав Валерійович Сідлеронок. Останній нині очолює «Русский дом» в Афінах.
Директорка і радниця посольства
Попередня директорка «Русского дома» Аліна Радченко (раніше мала прізвище Фуфлигіна, змінила його на дівоче прізвище матері), яка до того працювала в адміністрації президента Росії та Громадській палаті Російської Федерації, була призначена директоркою РЦНК у Нікосії у вересні 2016 року і обіймала цю посаду до травня 2026 року.
Аліна Радченко (Фуфлигіна) на святкуванні 9 Травня в Лімасолі з портретом свого діда Костянтина Івановича Фуфлигіна, 10 травня 2026 року
Водночас вона значилася ще й радницею посольства Росії, це видно з дипломатичних списків МЗС Кіпру.
РЦНК як державне представництво не зареєстрований як повноцінна кіпрська юридична особа.
Тим часом у кіпрському реєстрі знайшовся цікавий запис. 31 травня 2019 року на ім’я Alina Radchenko було зареєстровано торговельне найменування:
RCC (RUSSIAN CULTURAL CENTRE)
Номер: ΕΕ 49725
Тип: Business Name (торговельне найменування)
Дата реєстрації: 31 травня 2019 р.
Статус: Dissolved (ліквідовано)
Власниця: Alina Radchenko
Адреса: Alasias 16, 1075 Nicosia
Торговельне найменування на Кіпрі реєструють виключно для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку.
Стаття 42 Віденської конвенції забороняє дипломатові займатися в країні перебування комерцією заради особистої вигоди.
Навіщо радниці посольства Росії знадобилося реєструвати на своє ім’я торговельне найменування «Російський культурний центр»? Чи відкривався під цим найменуванням банківський рахунок, чи надходили на нього кошти, з яких джерел і на що їх витрачали? Поки що знайти відповіді на ці запитання не вдалося. Прояснити ситуацію могли б МЗС і податкова служба Кіпру.
Поїздки на Кіпр
У 2020 році в інтерв’ю «Вестнику Кипра» Радченко розповідала, що до свого призначення бувала на острові лише кілька днів як туристка. Дані російського прикордонного контролю, що потрапили у відкритий доступ і які має CIR та редакція CDN, малюють іншу картину.
З вересня 2014 року і до свого призначення на посаду директорки «Русского дома» Радченко літала на Кіпр 21 раз.
Згідно з даними, які має CIR, у період з 2014 по 2024 рік зафіксовано 116 перетинів Радченко державного кордону Росії, з яких 74 пов’язані з Кіпром: 39 вильотів на острів і 35 повернень звідти. При цьому пряме авіасполучення між Росією і Республікою Кіпр припинилося 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Після припинення прямого авіасполучення між Кіпром і Росією Радченко почала літати до Росії транзитом через Туреччину. Проте між Республікою Кіпр і Туреччиною прямого авіасполучення немає. За наявними відомостями, для цих поїздок Радченко використовувала аеропорт Тимбу, який турецька окупаційна влада називає Ерджан. Аеропорт розташований в окупованій Туреччиною північній частині Кіпру і не визнається Республікою Кіпр законним пунктом в’їзду та виїзду. Звідти Радченко вилітала до Туреччини, далі прямувала до Росії і поверталася тим самим маршрутом.
Акредитована на Кіпрі представниця російської держави, за наявними відомостями, систематично використовувала територію поза ефективним контролем Республіки Кіпр для поїздок за кордон в обхід офіційних пунктів прикордонного контролю. Тут постає серйозне питання про дотримання Радченко законодавства Республіки Кіпр, особливо з огляду на її дипломатичний статус.
Родина і бізнес у Росії
В Аліни Радченко є мама, Віра Яківна Фуфлигіна, 1944 року народження. Зараз їй 82 роки, хай буде здорова.
Віра Фуфлигіна з портретом свого батька Якова Опанасовича Радченка на святкуванні 9 Травня в Лімасолі, 10 травня 2026 року
У 2007 році Фуфлигіна стала засновницею російської компанії ТОВ «Бизнес Телеком». У 2014 році вона стала єдиною засновницею ТОВ ФРИ СТАЙЛ XXI, а у 2025 році вийшла зі складу засновників, і замість неї засновницею стала Аліна Радченко, на той момент директорка «Русского дома» в Нікосії.
У 2003 році Віра Фуфлигіна та Аліна Радченко стали засновницями громадської організації «НИЖЕГОРОДСКОЕ ОБЛАСТНОЕ ОТДЕЛЕНИЕ ОБЩЕРОССИЙСКОГО ОБЩЕСТВЕННОГО ДВИЖЕНИЯ ЖЕНЩИН РОССИИ».
З 2004 по 2014 рік Фуфлигіна значилася засновницею російської компанії ТОВ «ДВА А», яка діє донині.
У реєстрі товарних знаків Роспатенту (знак № 698119) зафіксовано передачу права на знак від Віри Фуфлигіної до Аліни Радченко 20 травня 2026 року, у місяць, коли Радченко пішла з «Русского дома». У документі в обох зазначено одну й ту саму московську адресу.
П’ять компаній і «золотий паспорт»
Задовго до свого призначення на посаду директорки РЦНК Радченко перевезла свою маму, Віру Фуфлигіну, на Кіпр.
Переїхавши на острів, Фуфлигіна стала власницею кількох кіпрських компаній, створених задовго до неї. Акції SPOFELA INVESTMENTS LTD (зареєстрована 2008 року) перейшли до неї 13 квітня 2016 року, XERELO INVESTMENTS LIMITED (зареєстрована 2007 року) — 1 червня 2016 року, CHRIMINA INVESTMENTS (ΗΕ 178776) — 21 червня 2016 року. Xerelo і Spofela зареєстровані за адресою ONISIFOROU CENTER, Floor 2, Άγιος Θεόδωρος 8011, Πάφος, Κύπρος.
У квітні 2016 року Фуфлигіна стає власницею кіпрської компанії RAMPLETOWN LIMITED (HE 137319), яка діяла з 2003 року, а в серпні 2024 року перейменовує її на CENTER OF EDUCATION AND METHODOLOGY «PIONEER» LTD. Адреса реєстрації та сама: ONISIFOROU CENTER, Floor 2, Άγιος Θεόδωρος 8011, Πάφος, Κύπρος.
У липні 2024 року Фуфлигіна купила компанію S.B. CONSTRUCTION & REPAIR LTD, створену в грудні 2022 року й зареєстровану за адресою Αθαλάσσας, 170, Floor 4, Flat/Office 401 Στρόβολος 2025, Λευκωσία, Κύπρος.
21 жовтня 2015 року Фуфлигіна подала заяву на кіпрське громадянство за інвестиційною програмою. 13 червня 2016 року вона стала громадянкою Кіпру в категорії «інвестор».
Поріг програми тоді становив €5 млн (€2,5 млн за колективних інвестицій). До €2 млн його знизили лише восени 2016 року. Через три місяці після того, як Фуфлигіна отримала кіпрське громадянство, її донька очолила «Русский дом» у Нікосії.
CDN і CIR вивчили справи компаній Фуфлигіної в реєстрі Кіпру. У день подання заяви, згідно з реєстром, вона ще не володіла жодною зі своїх кіпрських компаній. Після подання заяви вона стала власницею спершу трьох компаній з активами в кілька мільйонів євро, а потім ще двох компаній.
Компанія | Чим володіє | На чиї гроші |
Rampletown, з 2024 року PIONEER (ΗΕ 137319) | будинок у Лімасолі, проданий 2018 року за €630 тис. | позика фірми FirstData попереднього власника Сергія Зозулі |
Xerelo Investments (ΗΕ 211413) | будинок у Мазотосі, €1,37 млн | позики €1,55 млн без імені кредитора |
Chrimina Investments (ΗΕ 178776) | квартира в Пафосі, €496 тис. | «позика» офшору Verona Industrial Assets |
Spofela Investments (ΗΕ 240785) | холдинг з капіталом близько €5,6 млн (на кінець 2014 року) | невідомо |
S.B. Construction & Repair (ΗΕ 441103) | нічого, куплена 2024 року | — |
Компанії Xerelo належить будинок у Мазотосі, куплений 2008 року на позики. При цьому кредитора у звітності компанії не названо. У 2012 році борг у €1,55 млн просто зник зі звітності, його записали в «інший дохід». Іншими словами, хтось подарував компанії будинок за півтора мільйона євро. Будинок великий, стоїть просто на березі моря. З 2023 року його здають відпочивальникам.
За останньою звітністю (за 2023 рік) компанії Chrimina належить квартира в Пафосі, куплена у 2010–2011 роках. Ім’я кредитора з’явилося лише у звітах, складених заднім числом у 2018 році. Гроші, згідно зі звітністю, дала Verona Industrial Assets з Британських Віргінських островів. Але за офіційним вісником BVI цю компанію виключили з реєстру ще 2 листопада 2009 року, до купівлі квартири. Якщо її потім не відновили, виходить, що гроші «дала» фірма, якої на той момент уже не існувало.
У 2018 році борги перед FirstData і Verona одночасно зникли зі звітності, а борги компаній перед Фуфлигіною зросли на порівнянні суми. Гроші від продажу лімасольського будинку поступово перейшли до власниці як безвідсоткова позика без терміну повернення. Податок на приріст капіталу з продажу, треба сказати, сплатили.
Холдинг Spofela п’ять років стояв порожнім. Наприкінці 2012 року на рахунку компанії було €3 264. У 2013–2014 роках через фірму пройшли мільйони євро на купівлю дочірніх фірм майже за €4,5 млн, а також позика €1,09 млн і «прибуток від продажу дочірніх компаній» на €5,6 млн. Увесь цей прибуток залишився в компанії, і на кінець 2014 року її капітал становив близько €5,6 млн. Жодної назви дочірніх компаній і жодного імені у звітності не вказано. Сума сплачених податків дорівнює нулю. 13 квітня 2016 року, між заявою на паспорт і його видачею, акції Spofela перейшли до Фуфлигіної. Відтоді Spofela не подала до реєстру жодного звіту, а за 2011 рік у неї існують два різні звіти за підписом одного аудитора. Чи була Spofela тією самою «інвестицією» для купівлі кіпрського громадянства і звідки в компанії гроші, знає МВС Кіпру.
Улітку 2024 року 80-річна Фуфлигіна купила порожню фірму S.B. Construction & Repair з майже нульовою звітністю. У формі реєстру нову власницю записано пенсіонеркою. У липні 2025 року до компанії увійшли нові співвласники — консалтингова Neuvo Consulting і будівельна Y&A Building Construction.
Школа в «Русском доме»
У 2018 році при РЦНК було створено Освітньо-методичний центр «Піонер» (ОМЦ «Піонер»), який відтоді працює як російська школа-екстернат: навчання за російськими освітніми програмами від підготовчого рівня до 11 класу, підготовка до ОДЕ та ЄДЕ, а також група продовженого дня.
Крім шкільної освіти, «Піонер» пропонує широкий спектр додаткових платних занять: вокал, фортепіано, гітару, робототехніку, інформаційні технології, шахи, олімпіадну математику, фітнес і багато іншого.
Більшість освітніх послуг від самого початку надавали платно.
У серпні 2024 року, коли директоркою «Русского дома» ще була Радченко, змінилася структура управління освітнім центром. Фуфлигіна перейменувала свою порожню компанію Rampletown на Center of Education and Methodology «PIONEER». І відтоді ОМЦ «Піонер» у «Русском доме» контролює фірма матері Радченко, яка проводить там платні заняття для дітей.
На сайті ОМЦ «Піонер» Віру Фуфлигіну зазначено як директорку освітнього центру.
Ціни на освітні послуги наведено там само.
Група продовженого дня на п’ять днів на тиждень — €280 на місяць, вокал — €90, шахи — від €50, логопед — €35 за заняття. Загалом 18 гуртків і «школа-екстернат», де діти навчаються за російськими програмами й готуються до ОДЕ та ЄДЕ. Двадцятеро дітей лише в групі продовженого дня — це близько €56 тисяч за навчальний рік. А у звіті компанії за 2024 рік виручки немає взагалі.
Раніше все було влаштовано інакше. CIR має квитанцію до прибуткового касового ордера за червень 2021 року.
Її видало «Представництво Россотрудничества на Кіпрі». Підстава — «ОМЦ Піонер», сума — 120 євро готівкою. За головного бухгалтера розписалася директорка «А. Ф. Радченко», касир — «Г. В. Бритвін», зверху печатка федерального агентства.
З цього випливають три висновки. «Русский дом» вів на Кіпрі платну діяльність і приймав готівкові платежі. Гроші за освітні послуги «Піонера» надходили безпосередньо до каси Россотрудничества. А директорка-дипломатка особисто брала участь в оформленні фінансових документів, виступаючи як головний бухгалтер. Якщо такі платежі тривали й після внесення Россотрудничества до санкційних списків ЄС у липні 2022 року, отже, було порушено статтю 2(2) Регламенту Ради ЄС № 269/2014, яка забороняє надавати кошти та економічні ресурси підсанкційним організаціям без відповідних дозволів чи винятків.
З серпня 2024 року ОМЦ «Піонер» контролює приватна кіпрська компанія матері колишньої директорки, але в її фінансовій звітності за 2024 рік виручки немає. Звітності за 2025 рік теж немає.
Питання про те, кому насправді надходили гроші і на яких умовах компанія використовує приміщення «Русского дома», потребує окремого розслідування.
Якщо гроші отримує «Піонер» і не декларує їх, це питання до податкової. Якщо платять готівкою повз рахунки — до MOKAS. Якщо гроші йдуть «Русскому дому» — до санкційного органу EMEK. А в будь-якому разі приватна компанія заробляє в приміщенні відомства, чиє майно в ЄС має бути заморожене.
Чого навчають дітей
CIR має дві робочі програми «Піонера» з суспільствознавства та географії. На обох підпис Фуфлигіної, наказ від 18 вересня 2024 року і печатка кіпрської компанії.
Школярів виховують у «готовності до служіння і захисту Вітчизни» та вчать пояснювати «політику стримування», яку нібито ведуть проти «нашої країни». Наша країна тут — Росія, хоча діти живуть на Кіпрі.
У програмі з історії для 9 класу, яку викладено на сайті школи, є такий розділ:
Революцію гідності названо переворотом, анексію Криму — возз’єднанням. На сайті є й програми з історії для 10–11 класів та з ОБЗР — «Основ безпеки і захисту Батьківщини». За федеральним стандартом у цих курсах війну проти України подають як виправдану «спецоперацію», а старшокласників вчать поводитися з автоматом Калашникова і ручними гранатами. Усе це відбувається в столиці країни ЄС, яка голосувала за запровадження санкцій проти Росії. Кіпр сам пів століття живе в умовах окупації частини своєї території і не визнає анексії Криму.
Діловий партнер і фільм RT
Товарний знак № 698119, про який ішлося вище, має продовження. 16 жовтня 2026 року Роспатент зареєстрував договір, за яким Радченко надала виключну ліцензію на використання знака до березня 2028 року московській фірмі ТОВ МСК «Новая площадь». Офіс фірми розташований у тому самому будинку на Петровці, де зареєстровані Радченко і Фуфлигіна. Засновником фірми є московський підприємець Олександр Юрійович Степанов, власник міні-готелю Centeral Hotel у центрі Москви.
Крім того, Степанов очолює АНО «Центр культуры и искусств „Гранд“», зареєстровану в Москві 2018 року. Ця організація багато разів фігурує в дописах на сторінці «Русского дома» в забороненому в Росії Facebook, і завжди з тим самим формулюванням «за підтримки»:
9 липня 2024 року — фотовиставка Російського географічного товариства до оголошеного в Росії Року сім’ї.
18 вересня 2024 року — документальний фільм «Гагарін. Обіймаючи світ»; сам центр пояснив, що йдеться про «формування позитивного образу нашої країни».
1 жовтня 2024 року — вечір до Міжнародного дня музики.
2 березня 2025 року — «Чебурашки» на карнавальному параді в Лімасолі (про це написала Координаційна рада російських співвітчизників Кіпру).
І ще одна подія, найпримітніша. 27 вересня 2024 року в Російському центрі науки і культури в Нікосії «за підтримки АНО „Центр культуры и искусств „Гранд““» відбувся «прем’єрний показ» документального фільму RT «Весілля, які грають люди». Фільм про весільні звичаї народів Росії сам по собі виглядає безневинно. Але RT — головний рупор кремлівської пропаганди за кордоном, і поширювати його контент у Євросоюзі заборонено з березня 2022 року (стаття 2f Регламенту 833/2014). Тут його публічно показали в столиці країни ЄС, у будівлі відомства, яке саме перебуває під санкціями, а РЦНК розповів про це в соцмережах.
Очевидно, що Степанов — близька Радченко людина. Настільки близька, що вона вписала його до страховки свого автомобіля в Москві. І коли вона приїжджає на батьківщину, він возить її цією машиною.
Останнє слово за Кіпром
Формально робота «Русского дома» в Нікосії спирається на угоду Кіпру та СРСР про співпрацю в галузі науки, освіти і культури від 24 травня 1972 року. У 2000 році Росія і Кіпр підписали протокол про інвентаризацію двосторонніх договорів, і ця угода залишилася в списку чинних. Але про культурний центр у Нікосії в ній немає ані слова: створення центру вона не передбачає і дипломатичного статусу йому не надає. Окремого договору, за яким Кіпр дозволив відкрити центр, у відкритих джерелах знайти не вдалося, як і документів, що дають Росії право безстроково утримувати РЦНК на острові.
Для статусу РЦНК важливі три статті угоди. Стаття 10: сторони забезпечують одна одній умови для поширення інформації про науку, культуру і мистецтво, але лише з дотриманням законів обох країн. Стаття 11: конкретні заходи, умови і фінансування визначають окремі програми співпраці, про які домовляються не рідше ніж раз на два роки. Стаття 12: угоду укладено на п’ять років, вона автоматично продовжується на наступні п’ятирічні строки, а денонсувати її можна, письмово попередивши іншу сторону не пізніше ніж за шість місяців до кінця строку.
Якщо в Брюсселі порушать питання про закриття «Русского дома» в Нікосії, остаточне рішення залишиться за урядом Республіки Кіпр, оскільки питання культурних угод, діяльності іноземних представництв і надання дипломатичного статусу належать виключно до компетенції національної влади держав — членів ЄС.
Європейський парламент може привернути увагу до діяльності подібних установ та ініціювати парламентські обговорення. Проте останнє слово щодо майбутнього «Русского дома» на Кіпрі залишається за Нікосією.
Редакція CDN надіслала Аліні Радченко запитання щодо всіх фактів, викладених у статті. На момент публікації відповідей від неї не надійшло. Якщо відповіді надійдуть, ми їх опублікуємо.
Center for Investigation and Research (CIR)
Вперше опубліковано в Cyprus Daily News.
