Російські спецслужби та агентура впливу на Кіпрі та в Європі
CIRЦентр розслідувань і дослідженьНікосія, Кіпр

Портрет російського дипломата

Ходу «Безсмертного полку» в Лімасолі 9 травня очолив генерал-лейтенант ФСБ, який працює на Кіпрі під дипломатичним прикриттям.

Оновлено

9 травня посольство РФ у Республіці Кіпр влаштувало грандіозні урочистості на честь головного свята путінського язичницького культу побєдобєсія, так званого дня перемоги — присвяченого події 85-річної давнини, до якої сучасна Росія не має жодного стосунку, але яку Кремль активно використовує в пропаганді власної переваги та для ідеологічного виправдання агресії проти України. Кульмінацією урочистостей стало проведення головного обряду побєдобєсія: проходження набережною Лімасола колони «безсмертного полку».

У ході взяло участь безліч осіб, які заслуговують на пильну увагу правоохоронних органів і спецслужб Євросоюзу. На чолі колони, що марширувала, йшов генерал-лейтенант ФСБ Мурад Зязіков, який діє на Кіпрі під дипломатичним прикриттям у статусі посла РФ.

За ним ішли офіцери ФСБ, СЗР, ГРУ та Россотрудництва, які видають себе за консульських працівників, дипломатів, аташе посольства Росії, членів миротворчого контингенту ООН на Кіпрі та співробітників російського культурного центру.

Голенєв Ігор Валерійович, аташе посольства РФ, полковник ГРУ
Костянтин Вікторович Веселов, перший секретар посольства РФ, майор ГРУ
Михайло Іванович Конопля, офіцер ФСБ, приписаний до ВЧ 2080 – 75-й Акташський прикордонний загін, охоронець посольства
Павло Олегович Фокін, у центрі, офіцер МО РФ, служить у складі миротворчих сил ООН на Кіпрі

За ними крокувала решта маси шанувальників «русского міра» на Кіпрі, що складається з агентів російських спецслужб, агентів впливу та корисних ідіотів Москви.

Група членів партії «Агрономи», агенти впливу Москви

У складі п’ятої колони Кремля, що карбувала крок набережною європейського міста під радянські військові марші та патріотичні пісні, було багато молодих людей призовного віку. Center of Investigation and Research (CIR) ідентифікував понад два десятки з них. Більшість виявилися громадянами РФ, які в’їхали на острів за робочими візами на запрошення компаній, що належать громадянам Росії, і отримали на цій підставі посвідку на проживання в Республіці Кіпр.

Деякі з них, проживши в країні понад чотири роки, подали заяви на отримання громадянства Республіки Кіпр за прискореною програмою. Четверо ідентифікованих уже отримали за цією програмою кіпрські паспорти. Також було ідентифіковано одного росіянина з латвійським паспортом.

Особливу увагу CIR привернув кремезний чоловік у зловісній чорній майці із зображенням вишкіреного ведмедя, густо обвішаний усілякою військово-патріотичною символікою. На наш подив, він виявився великим дипломатом – радником російського посольства Дмитром Вікторовичем Зубарєвим. Але дипломатом не зовсім звичайним.

Дмитро Зубарєв, у центрі, на святкуванні 9 травня 2026 року в Лімасолі (фото зі сторінки Facebook КСОРС Кіпру)

В усіх країнах світу, зокрема й на Кіпрі, посольство Росії виконує функцію центру легальної розвідки. Легальної не тому, що російські шпигуни займаються законною розвідувальною діяльністю, а тому, що діють під легальним дипломатичним або іншим державним прикриттям. Там розташовані резидентури всіх спецслужб — 5-та служба ФСБ, СЗР, ГРУ, Россотрудництво.

Основна функція російських спецслужб, що діють під легальним прикриттям по всьому світу, однакова й полягає у шпигунстві, політичному та економічному впливі, підкупі впливових осіб, вербуванні агентів з-поміж політичної, військової, релігійної та культурної еліти країни перебування, маніпуляціях громадською думкою, диверсіях і дестабілізації обстановки. Після нападу Росії на Україну в лютому 2022 року та подальшого припинення практично всіх офіційних контактів із російськими дипломатичними представництвами в країнах ЄС нічим іншим співробітники російських посольств зараз не займаються.

Згідно з опублікованим у лютому 2026 року МЗС Кіпру списком іноземних дипломатів, у посольстві РФ у Нікосії налічується 39 дипломатичних працівників – не рахуючи технічного персоналу та адміністративних працівників. Разом із технічним персоналом та адміністративними працівниками, дані про яких не публікуються, загальна кількість співробітників російського дипломатичного представництва, за різними свідченнями, може сягати 300 осіб, що робить його одним із найбільших російських дипломатичних представництв за кордоном. Для порівняння: у посольстві Кіпру в Москві працюють лише чотири дипломати, включно з послом.

Із 39 дипломатів, зазначених у списку, 7 співробітників посольства мають статус радника. Згідно з неофіційним зіставленням дипломатичних рангів РФ із військовими званнями, радник 1 класу відповідає званню полковника, а радник 2 класу — підполковника. За даними, що є в розпорядженні CIR, щонайменше 5 радників посольства РФ у Нікосії мають військові звання полковників російських спецслужб.

CIR вивчив отримані від джерел на умовах анонімності відомості, дані витоків та інформацію з відкритих джерел, що стосуються радника посольства РФ у Нікосії Дмитра Вікторовича Зубарєва.

З відкритих джерел дізнатися біографію Зубарєва не вдалося. Ніде немає інформації про його навчання та дипломатичну кар’єру, що незвично для кар’єрного дипломата. Повна відсутність інформації про трудову біографію співробітника дипломатичного представництва сама по собі може розглядатися як непряма ознака того, що дипломат насправді є офіцером російської розвідки.

Згідно з відкритими даними, Дмитро Зубарєв перебуває на Кіпрі щонайменше з 2017 року. Тоді він мав дипломатичний статус першого секретаря і у вересні того ж року взяв участь у конференції Best Legal, організованій російським агентом впливу Наталією Кардаш.

Значно більше інформації про діяльність Зубарєва дало вивчення витоків російських баз даних. Сукупність відомостей, що в них містяться, вказує на те, що Дмитро Вікторович Зубарєв є офіцером військової розвідки Росії, більш відомої широкій публіці під абревіатурою ГРУ.

У переліку адрес, за якими він був зареєстрований, особливу увагу привертає адреса: «вулиця Маршала Бірюзова, будинок 4, корпус 3». В офіційних московських документах об’єкт за цією адресою зазначено як «ФДКВОЗ ВПО “Військова академія Міністерства оборони РФ”, військове містечко № 80а».

У липні 2026 року The Insider, розслідуючи діяльність викритого офіцера ГРУ Максима Фільченкова, прямо називає об’єкт за цією адресою офіцерським гуртожитком Військово-дипломатичної академії — академії військової розвідки Росії, відомої як «Консерваторія» ГРУ.

У цьому гуртожитку під час навчання в академії проживав Анатолій Чепіга (Руслан Боширов), офіцер ГРУ, який отруїв «Новачком» російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його доньку у Великій Британії у 2018 році, а також підірвав у 2014 році склад зброї в Чехії.

У тому ж переліку адрес не меншу увагу привертає ще одна адреса, за якою був зареєстрований Зубарєв: «вулиця Кіровоградська, будинок 25, корпус 1». За цією адресою розташований гуртожиток Російського державного гуманітарного університету.

Полковник ГРУ Анатолій Чепіга теж був зареєстрований за цією адресою під час навчання в академії. У 2009 році Чепігу перевели до Москви, і він став слухачем третього факультету Військово-дипломатичної академії. Його разом із родиною зареєстрували як студента в гуртожитку РДГУ. Керівництво ГРУ вирішило реєструвати офіцерів за цивільними адресами замість скомпрометованих відомчих гуртожитків академії. Тобто Кіровоградська, 25/1 використовувалася як реєстраційна адреса прикриття для офіцера військової розвідки під час навчання у Військово-дипломатичній академії ГРУ.

Є всі підстави вважати, що й у випадку із Зубарєвим адреса гуртожитку РДГУ використовувалася з тією ж метою.

На цьому цікаві факти з життя Зубарєва не закінчуються. Згідно з тими ж витоками з російських офіційних баз даних, він не значиться в штаті Міністерства закордонних справ РФ як «дипломат» і не приписаний до жодної військової частини як військовослужбовець. Місцем його роботи вказано корпорацію «Ростех».

У цьому немає нічого дивного. Як кадровий офіцер військової розвідки Зубарєв прикомандирований до російської державної корпорації «Ростех» — головного і найбільшого виробника та постачальника зброї, військової та спеціальної техніки в Росії.

Також спецслужби Росії широко застосовують практику прикомандирування кадрових співробітників до державних установ, підприємств і цивільних організацій як офіцерів діючого резерву.

Наша довідка: Офіцери діючого резерву — це кадрові співробітники спецслужб (в СРСР — КДБ, у Росії — ФСБ, СЗР і ГРУ), яких офіційно відряджено для роботи в цивільні міністерства та відомства, такі як Міністерство закордонних справ (посольства, консульства), Міністерство економічного розвитку, Торгово-промислова палата, «Аерофлот», ТАСС, наукові інститути або комерційні структури, — під «прикриттям». Формально вони не значаться в штаті спецслужб, але продовжують отримувати там зарплату, військові звання та виконувати оперативні завдання.

У якийсь період Дмитро Зубарєв був приписаний до АТ «Рособоронекспорт», яке функціонує як структурний підрозділ «Ростеху».

Специфіка діяльності корпорації «Ростех» і особливо «Рособоронекспорту» безпосередньо пов’язана з військовою розвідкою. Офіцери ГРУ під дипломатичним або комерційним прикриттям курують постачання військової техніки, оцінюють стан і потреби іноземних армій, здобувають секретну інформацію, вербують агентів. Крім цього, вони здійснюють диверсії проти інфраструктурних об’єктів, а також оборонних заводів і складів зброї на Заході, організовують замахи на керівників військових виробництв, постачальників озброєнь у країнах НАТО, дестабілізують обстановку в різних країнах, організовують масові заворушення, страйки, військові перевороти та громадянські війни.

Саме з цієї причини у витоках місцем роботи «дипломата» Зубарєва вказано держкорпорацію «Ростех» і «Рособоронекспорт», а не МЗС РФ і не номер військової частини військової розвідки РФ.

Внутрішній паспорт Зубарєва було видано відділом внутрішніх справ Печенгського району, а його ІПН належить до Мурманської області. Печенгський район Мурманської області є закритою для відвідування прикордонною територією, районом зосередження з’єднань Північного флоту. У селищі Спутнік Печенгського району розташовувалися пости радіорозвідки 2051-го окремого радіотехнічного батальйону, в/ч 25605, який належав до системи військової розвідки — ГРУ Генерального штабу, по лінії ОСНАЗ (радіо- та радіотехнічна розвідка). Дмитро Зубарєв проходив військову службу в цьому підрозділі.

Викликає цікавість і електронна пошта Зубарєва — [email protected]. Судячи з назви, пошта може мати стосунок до АТ «НВП „Конрус“». Однак Зубарєв користується цією поштою не пізніше ніж з 2020 року, а АТ НВП “КОНРУС” засноване у квітні 2024 року. Імовірно, CONRUS існував як назва якогось проєкту задовго до реєстрації АТ, і Зубарєв мав до нього стосунок.

За інформацією джерел, знайомих із діяльністю Зубарєва, він відповідає за постачання підсанкційного обладнання та комплектуючих для російської армії та військово-промислового комплексу Росії в обхід санкцій. На Кіпр його відрядили для розробки обхідних схем і контролю маршрутів постачання через підконтрольні російським спецслужбам кіпрські компанії. Нагадуємо: «Ростех» потрапив під західні санкції ще у 2014 році. Обмеження проти держкорпорації запровадили після захоплення Криму та початку війни на сході України.

Не забуває він і про свої службові обов’язки у сфері військово-промислового шпигунства. Особливо його цікавлять нові західні розробки в галузі безпілотних літальних апаратів.

23–24 січня 2023 року в Лімасолі відбулася перша виставка-конференція з питань оборони та безпеки BATTLEFIELD ReDEFiNED під егідою Міністерства оборони Кіпру та Кіпрської торгово-промислової палати. На заході було помічено Зубарєва. Він уважно вивчив представлені зразки озброєнь і військової техніки, налагодив контакти з представниками низки виробників військової техніки та зафіксував усе побачене за допомогою прихованої камери.

Зубарєв серед відвідувачів виставки

У грудні 2024 року в Нікосії відбулася друга виставка-конференція з оборони та безпеки Defense ReDEFiNED під егідою Міністерства оборони Кіпру та Кіпрської торгово-промислової палати. Виставку відвідали президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс і командування Національної гвардії Республіки.

І цього разу серед відвідувачів виставки було помічено Дмитра Зубарєва.

Зу

Зубарєв на задньому плані, крайній ліворуч, із наполовину закритим обличчям

Найбільше його зацікавила продукція компанії CyRIC USGS, яка займається проєктуванням, розробкою та виробництвом сучасних безпілотних літальних і наземних апаратів і платформ для пошуково-розвідувальних операцій, оборони, контролю над критично важливими об’єктами інфраструктури, а також для цілей розвідки, спостереження та рекогносцировки (ISR). Зубарєв поспілкувався з представниками компанії, поставив їм кілька запитань і обмінявся візитними картками з керівниками CyRIC USGS. Чи вдалося йому завербувати когось із них і отримати від них секретну документацію, достеменно невідомо.

Як російський дипломат після початку повномасштабної війни проти України та всього західного світу в лютому 2022 року, запровадження масштабних санкцій проти Росії та припинення контактів із російськими дипломатичними представництвами зміг отримати доступ до виставки, де демонструвалися новітні розробки, технології та обладнання у сфері оборони та безпеки, — залишається загадкою.

Користуючись відсутністю інтересу до своєї персони з боку місцевих спецслужб і, як наслідок, повною свободою дій, Зубарєв, перебуваючи на Кіпрі, виконує звичайні функції офіцера військової розвідки під дипломатичним прикриттям. За словами джерела в одній із європейських спецслужб, він курує розгалужену агентурну мережу в Європі, створену ще за часів СРСР. До цієї мережі входять особи, які беруть участь у постачанні військового обладнання та комплектуючих для російської армії в обхід санкцій. Острів для цієї роботи підходить якнайкраще. Тут Зубарєв безперешкодно проводить зустрічі із завербованими агентами ГРУ з інших країн ЄС, які приїжджають до нього на Кіпр під виглядом туристів.

Center of Investigation and Research (CIR)

Знайшли помилку? Напишіть нам, і ми виправимо її з позначкою наприкінці статті. [email protected]