«Русский дом» у Нікосії: інкубатор російських шпигунів на Кіпрі
Для радянських і російських спецслужб вербування іноземних громадян — найважливіший метод роботи. Ця практика, що сягає корінням перших років більшовицької диктатури в Росії, залишається незмінною і в наш час.
Із завербованих агентів формуються розгалужені агентурні мережі, які стають потужним механізмом шпигунства і політичного впливу Москви.
До їхніх завдань входять збір секретної політичної, економічної та військової інформації, а також просування російських інтересів у найрізноманітніших сферах. Такі агенти проникають у політичні кола, ділові спільноти, релігійні організації, спортивні асоціації та громадські рухи, що дає їм змогу впливати на політичні процеси, маніпулювати громадською думкою і просувати інтереси Москви на різних рівнях.
Вміло керуючи цими мережами, російські спецслужби досягають своїх цілей без видимого втручання, створюючи ілюзію самостійної діяльності завербованих осіб.
На Кіпрі спецслужби Росії (ФСБ, ГРУ, СЗР, Россотрудничество) давно й успішно, використовуючи різні канали, здійснюють вербування бізнесменів, політиків, поліцейських, журналістів, релігійних діячів, студентів, громадських діячів і навіть лідерів організованої злочинності. Останні виконують для російських спецслужб і пов’язаних із ними бізнесменів функції приватної армії, надаючи їм силову підтримку й охоронні послуги.
Росія створила і фінансує на острові численні підставні організації, що маскуються під громадські, культурні, спортивні та освітні установи.
Легальні структури слугують прикриттям для шпигунства, впливу на місцеві еліти, маніпулювання громадською думкою кіпріотів і дестабілізації ситуації в країні. Усе це дало Москві змогу досягти вражаючих результатів у втягуванні Республіки Кіпр в орбіту свого впливу.
Такий успіх російських спецслужб став результатом довгої, систематичної і цілеспрямованої роботи, яка велася понад шістдесят років, починаючи з моменту здобуття Кіпром незалежності. І навіть задовго до цього. У Москві завжди чудово усвідомлювали надзвичайну цінність закордонних агентів і тому вербували їх заздалегідь, задовго до того, як вони могли знадобитися. Вербування проводили за будь-якої нагоди, незалежно від поточних геополітичних обставин, що дало змогу створити запас «сплячих» агентів, готових до активації в потрібний момент.
Джон Баррон у своїй книжці «КДБ сьогодні» писав про найбільші розвідувальні операції НКВС і КДБ: «Жодна з цих операцій не мала б успіху, якби агентів вербували лише тоді, коли в них виникала потреба… виявлення, вербування, поступове впровадження агентів і просування їх по лінії легальної служби — найважливіше із завдань, що стоять перед співробітниками Першого головного управління».
Історик і дослідник радянських і російських спецслужб Дмитро Хмельницький пояснює секрет успіху цієї стратегії: «Для Москви підготовка нових поколінь агентів впливу і шпигунів з іноземної молоді — традиційна і довготривала програма. Хто знає, на яких посадах, у яких країнах і в яких організаціях опиниться через десять років сьогоднішній школяр чи студент. Що раніше їх купувати, то краще».
Після розпаду СРСР основною вербувальною базою іноземної молоді для КДБ-ФСБ були російськомовні емігранти, туристи та іноземні студенти, які приїжджали до країни за обміном або просто навчатися.
Після початку широкомасштабної війни Росії проти України в лютому 2022 року ситуація змінилася. Туризм зійшов нанівець, студентів мало, а з країн ЄС їх практично немає зовсім. Пряме авіасполучення з Європою перервано. Швидко зорієнтувавшись у новій обстановці, російські спецслужби активізували програму залучення іноземних студентів до російських вишів, яка існує ще з радянських часів. Кремль значно посилив цю програму, спрямувавши величезні кошти на вербування нового покоління агентів.
У серпні 2022 року заступник міністра економічного розвитку Дмитро Вольвач повідомив про створення системи грантової підтримки для талановитих іноземних студентів, які навчаються в Росії.
У лютому 2022 року оголосили про збільшення квоти для іноземних студентів: у 2022 році — до 23 тисяч місць, а у 2023 році — до 30 тисяч місць. Це свідчить про те, якого великого значення спецслужби РФ надають вербуванню іноземців.
На Кіпрі, як і в інших країнах, ключовою структурою, що реалізує програму залучення, відбору та підготовки іноземних громадян для навчання в Росії, є Російський центр науки і культури (РЦНК) у Нікосії, або, як його ще називають, «Русский дом».
Під керівництвом його директорки Аліни Радченко центр активно просуває освітні програми, які на перший погляд виглядають цілком невинно. При уважнішому розгляді стає зрозуміло, що вони є частиною стратегічного плану російських спецслужб з формування нового покоління агентів впливу.
Для цього активно використовують соціальні мережі, зокрема заборонений у Росії Facebook, де РЦНК регулярно публікує оголошення про відбір абітурієнтів до російських вишів. У цих дописах роблять акцент на «безкоштовне навчання», стипендії та інші пільги, що робить їх надзвичайно привабливими для молодих громадян Кіпру та інших країн.
Подібні агентурні центри спецслужб Росії, що діють під виглядом наукових і культурно-освітніх установ, відіграють найважливішу роль у глобальній системі впливу, побудованій Кремлем за межами Росії.
Ось кілька прикладів формування нового покоління агентів.
У вересні 2024 р. на сторінках кількох «Русских домов» (наприклад, у Нікосії та Душанбе) з’являється оголошення про онлайн-олімпіаду «Феміда» для громадян іноземних держав. Олімпіаду проводить Російський державний університет правосуддя: «Переможцям і призерам олімпіад гарантовано вступ на навчання до Університету в межах квоти, встановленої Урядом Російської Федерації».
Ця новина має дуже характерну підкладку. Росія у 2024 році — держава цілком неправова. Без правосуддя і багатьох громадянських свобод, з дикими, антидемократичними законами. Їхати до нинішньої Росії вчитися юриспруденції можна з тим самим успіхом, що й до Північної Кореї чи Білорусі. І з тими самими цілями, які не мають стосунку до освіти.
Осудний іноземець, який сьогодні поїде вчитися до Росії (тим паче — праву), — це або цілковитий неук, або вже завербований агент російських спецслужб.
Власне, сама участь у цій олімпіаді — це демонстрація готовності до вербування. Цікаво, що строки реєстрації учасників у різних країнах різні. На Кіпрі — з 23 вересня по 5 листопада, у Таджикистані — з 5 по 26 листопада, що свідчить про планомірну роботу з конкретними країнами, а не про одну загальну програму.
Одночасно з премією «Феміда» сайт «Русского дома» публікує оголошення про продовження приймання заявок на III Міжнародну медіапремію «Чесний погляд», на яку вже «зареєстровано понад 300 заявок із 50 країн світу».
Це конкурс для всіх, зокрема й іноземців, готових стати московськими пропагандистами, що більш ніж відверто випливає з переліку номінацій і нагород:
«Заявки приймаються всіма мовами на офіційному сайті премії honest-view.press від індивідуальних журналістів, редакційних колективів і блогерів.
Номінації премії «Чесний погляд»:
Гран-прі — головна нагорода премії «Чесний погляд»;
Найкращий матеріал про соціальну та гуманітарну проблематику;
Найкращий матеріал про міжнародне культурне партнерство з Росією;
Найкращий матеріал у жанрі публіцистики та документалістики;
Найкращий матеріал молодих журналістів про Росію;
Найкращий матеріал у партнерській номінації від RT.
Нагадуємо, що цього року з’явилася номінація для молодих журналістів віком від 18 до 25 років. Фіналісти відвідають Москву, щоб узяти участь у дводенній Медіашколі, яку організують напередодні церемонії нагородження переможців конкурсу. Не проґавте шанс виграти грошовий приз і відвідати церемонію нагородження в столиці Росії».
Тут очевидний процес відбору і навчання путінських агентів впливу.
Ще один приклад. 27 вересня «Русский дом» у Нікосії публікує оголошення: «Запрошуємо взяти участь у щорічному конкурсі на здобуття звання лауреата Міжнародної екологічної премії «ЕкоСвіт-2024». Засновником премії є громадська організація „Російська академія природничих наук“. Премію присуджують за видатні досягнення в охороні довкілля і забезпеченні екологічної безпеки, а також в іншій екологічній діяльності. Відбір учасників конкурсу здійснюється на підставі поданих заявок і документів, що підтверджують реалізацію представлених проєктів, програм, акцій. Строк подання заявок на конкурс — до 1 грудня 2024 року».
Російська академія природничих наук, РАПН (як і її німецький паросток — Європейська академія природничих наук, ЄАПН), — псевдогромадська організація з тісними зв’язками зі спецслужбами, створена 1990 року, яка багато років займалася роздаванням/продажем вигаданих нею саморобних титулів і численних потішних орденів.
Таких «академій», які не мають жодного стосунку до науки, у Росії в 90-ті роки вигадали безліч. Дуже схоже, що останніми роками в ці утворення вдихнули нове життя. Принаймні РАПН бурхливо імітує наукову діяльність. Запрошення взяти участь у конкурсі на щось цілком невиразне з безліччю номінацій, де, наприклад, є «Еколого-патріотична діяльність», насправді означає просто запрошення вступити у взаємовигідний контакт із московською владою. Далі компетентні фахівці розбиратимуться, хто із заявників становить інтерес, а хто — ні.
Усі ці зусилля Російського центру науки і культури (РЦНК) у Нікосії спрямовані на оновлення агентурних мереж за рахунок кіпрської молоді, оскільки кадровий склад попередніх поколінь агентів, завербованих у радянську епоху та в 1990-ті роки, помітно скоротився і не відповідає вимогам сучасних реалій.
Не слід думати, що діяльність РЦНК у цьому напрямі почалася лише після 2022 року. Навпаки, робота із залучення молодих кіпріотів на навчання до Росії завжди була одним із пріоритетів центру, і він досяг у цьому вражаючих результатів.
Щоб краще зрозуміти ефективність роботи РЦНК із вербування нових агентів, найкраще розглянути досягнення центру на прикладі одного з його вихованців, Володимира Горіна, висхідної зірки агентури впливу російських спецслужб на Кіпрі. Особливу роль у його «вихованні» відіграли два офіцери Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії: Денис Бородич, який діє під прикриттям радника посольства РФ, та Ігор Мельник, який діє під виглядом фахівця Російського центру науки і культури (РЦНК) у Нікосії, відповідального за програми вищої освіти в Росії.
Горін з’явився в РЦНК у Нікосії 2017 року, одразу після переїзду з Греції, і почав відвідувати заняття в освітньо-методичному центрі «Піонер» при РЦНК. Громадянство Євросоюзу і володіння кількома мовами зробили його особливо цінним активом для кураторів із російських спецслужб. У 2018 році його роблять викладачем робототехніки в цьому центрі «Піонер», і того ж 2018 року він стає активістом кіпрської парламентської партії «Зелених». Членство в партії екологів відкрило Горіну доступ до політичних і громадських платформ, що дало йому змогу водночас мати доступ до різних відомств і представляти партію на міжнародних конференціях. Цей статус дав його кураторам зі спецслужб можливість використовувати Горіна для збору інформації та встановлення контактів із дипломатами і політиками з різних країн.
5–7 жовтня 2022 року в Нікосії під девізом «Перетворюючи планету» відбулася 9-та конференція міністрів довкілля Європи Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) «Довкілля для Європи». На конференції Горін виступав як волонтер і офіцер зв’язку, рекомендований партією «Зелених». Проте, на думку деяких учасників конференції з досвідом роботи на подібних заходах, його дії виходили далеко за межі його повноважень і більше скидалися на поведінку розвідника, який прагне здобути конфіденційну інформацію. Горін виявляв надмірний інтерес до обговорень і документів, які цікавили керівника російської делегації Дениса Бородича.
Горін перебуває в багатьох проросійських організаціях, зокрема він член Молодіжного клубу російських співвітчизників і координатор руху «Волонтери Перемоги» на Кіпрі. Горін має статус «посла російської мови у світі». Для цього Горін навчався в Москві в Інституті Пушкіна за спеціальною програмою з поширення кремлівської пропаганди.
Навесні 2024 р. Горін був серед гостей Всесвітнього фестивалю молоді в Сочі, де, за повідомленням ТАСС, подав заяву на отримання громадянства РФ.
Горін — незмінний учасник і ведучий усіх пропагандистських заходів, які влаштовують російське посольство і РЦНК на Кіпрі. На цих заходах він неодноразово робив антизахідні заяви в дусі російської державної пропаганди.
Ось один із багатьох прикладів:
8 липня 2023 року в Нікосії відбулася проросійська пропагандистська акція — марш і мітинг на захист традиційних сімейних цінностей, організований проросійською партією «Активні громадяни — об’єднані мисливці» та Координаційною радою російських співвітчизників Кіпру (КРРС).
Перед присутніми виступив вихованець РЦНК Володимир Горін: «Давайте нарешті, як народ, прокинемося від дрімоти і зрозуміємо, що країна котиться просто в прірву, втрачаючи свій суверенітет. Поділяючи загалом цінності Заходу, ми не повинні сліпо віддавати душу своєї країни за уявну підтримку. Ми повинні боротися і зрозуміти, що правильно, а що ні відповідно до нашої релігії та історії. Росія — перша у світі, хто як держава бореться за збереження традиційних цінностей, заснованих на домінантній у країні релігії — православній. Росія захистила право сім’ї в законі, вона єдина з країн, хто б’ється проти сатанізму, за можливість мати ці права всім країнам у всьому світі».
Коментувати це божевілля немає потреби, воно очевидне. Але треба розуміти, з якою метою його публічно транслюють у столиці європейської держави, члена Європейського Союзу, і хто це робить.
Любов до Росії не завадила Володимиру Горіну в травні цього року висунути свою кандидатуру від партії «Зелених» на муніципальних виборах в одному з округів Нікосії. Керівництво партії екологів чудово поінформоване про його тісні зв’язки з російськими державними структурами і про його контакти зі спецслужбами РФ, проте воліє заплющувати на це очі.
Такий підхід не дивує, адже, як влучно зауважив Андре Тьєрріарду, «зелені — це недозрілі червоні». Екологічні партії, посідаючи лівий фланг політичного спектра, традиційно сусідять із комуністами і радикальними прогресистами. Це пояснює їхню ідеологічну близькість і симпатії до Росії. У цьому контексті вибір Горіним партії, членом якої він став, невипадковий.
КРРС на своїй сторінці у фейсбуці захоплено оголосила про висунення кандидатури Горіна, розписавши його численні чесноти й таланти і назвавши головні цілі кандидата в депутати з граничною відвертістю: «Нещодавно Владимірос повернувся зі Всесвітнього фестивалю молоді в Сочі, де здобув багато нових ідей і навичок. Він натхненний цим досвідом і хоче створити проєкти та ініціативи, які допоможуть нашому муніципалітету. Його пропозиції включають розвиток освітніх програм, підтримку молодіжних стартапів та інноваційних проєктів, а також організацію культурних і спортивних заходів.
Крім того, Владимірос є послом російської мови у світі і представляє Кіпр та Грецію. Він прагне просувати російську культуру і мову, що сприяє зміцненню міжнародних зв’язків і культурному збагаченню нашого суспільства. Він розуміє важливість міцних відносин між Кіпром і Росією і боротиметься за їх зміцнення».
Яких саме ідей набрався Володимир на кремлівському фестивалі в Сочі і яких навичок набув від російських спецслужб, що курували цей захід, цілком очевидно. Це ідеї та навички агента російських спецслужб.
У листопаді 2024 року Горін урочисто заявив, що його обрано до європейського «молодіжного парламенту» Кіпру як члена комітету з освіти і культури. Хто його туди обрав, з’ясувати не вдалося.
Молодіжний парламент діє на Кіпрі з 2004 року. Його робота копіює роботу офіційного парламенту. Тобто це інкубатор майбутніх кіпрських політиків.
Членство в молодіжному парламенті відкрило перед Горіним і його кураторами із СЗР ще більше перспектив для проникнення в політичний істеблішмент країни. Він уже брав участь у заходах, на яких були присутні президент країни Нікос Христодулідіс, з яким він сфотографувався, і голова Палати представників Республіки Анніта Димитріу.
Горін із президентом Христодулідісом
Фактично Горін робить дві кар’єри паралельно — одну в російських спецслужбах, другу в кіпрській політиці. Тобто російські спецслужби вирощують із нього дуже рідкісний і надзвичайно цінний для Москви тип агента впливу. При цьому слід розуміти, що межа між агентом впливу і шпигуном часто відсутня.
Чудовий знавець закордонної діяльності НКВС і КДБ Кирило Хенкін писав у книжці «Русские пришли»: «Так, межа між прямим радянським шпигунством, діяльністю платних агентів впливу і дружніми послугами товаришам із посольств була сильно розмита. Власне, її й не було. Як і зараз». «Зараз» Хенкіна стосується 80-х років ХХ століття, але повністю лягає і на ситуацію першої чверті ХХІ століття.
Борис Демаш, спеціально для Cyprus Daily News
Вперше опубліковано в Cyprus Daily News.
