top of page

Дивацтва російських виборів на Кіпрі

26 бер. 2024 р.
Читати 5 хв

Дмитро Хмельницький

Борис Демаш

Згідно з офіційними звітами, вибори на Кіпрі пройшли для Путіна переможно. На двох виборчих дільницях у Нікосії, у російському посольстві та в так званому Російському домі (представництві Россотрудничества), проголосували загалом 53 тисячі осіб. За Путіна віддали 44 844 голоси, що дає йому 84% від усіх виданих бюлетенів. Це майже на 10% більше, ніж у середньому по Росії, і трохи менше, ніж у Білорусі (87,5%). Феноменальний успіх, за офіційними даними.

Якщо ж у ці дані вдивитися, картина виявляється значно менш благополучною і дуже цікавою. Зрозуміло, що кількість голосів за Путіна задавалася з Москви і ніяк не могла бути меншою за середню по Росії.

Отже, перша дільниця, ДВК №8158, у російському посольстві.

Усього зареєстрованих виборців 42 866. Але з них достроково та за допомогою переносних скриньок проголосували 36 870 осіб. Усього ж голосів, відданих за Путіна, 36 799. Тобто майже стільки ж, скільки проголосувало достроково й не на дільницях. Різниця лише 71 особа.

Особисто на дільницю прийшли 5 995 осіб. Зіпсували бюлетені, тобто написали на них те, що не належить, 739 осіб, 12% від усіх, хто з’явився на дільницю. Якщо до них додати тих, хто проголосував за трьох конкурентів Путіна, вийде 6 034 особи. Практично стільки ж, скільки всього прийшло на дільницю, лише на сорок осіб більше.

Тут напрошуються такі висновки. 70% офіційно проголосованих зробили це, не з’являючись на дільниці. Їх ніхто не бачив, і голосування ніхто не контролював. Тобто зі значною часткою впевненості можна сказати, що щонайменше ці 70% є мертвими душами. Їхні голоси вкинуто. І вони, безсумнівно, становлять гігантську частину голосів, відданих за Путіна.

Немає підстав вважати, що статистика тих, хто реально проголосував на дільницях, правдива. Але можна припустити, що люди, які хотіли голосувати не за Путіна, прийшли саме на дільниці, а не голосували достроково чи через переносні урни. Тим паче, що до 12-ї години 17 березня опозиціонери збиралися саме на цій дільниці, в посольстві РФ.


ДВК 8158 у посольстві РФ у Нікосії

За такого масштабу вкидань через «пересувні урни» особливих фальсифікацій зі справжніми бюлетенями не було потрібно. Навіть якщо вони й були (що більш ніж імовірно), ішлося б про сотні чи тисячі голосів, а не про десятки тисяч, як у випадку з переносними урнами. Тож потрібний відсоток голосів за Путіна на цій дільниці, 85,91% (!), легко забезпечувався і без маніпуляцій зі справжніми бюлетенями, навіть якби всі вони були проти Путіна. Що, утім, не виключає фальсифікації рівня явки. Те, що офіційно на дільницю прийшла лише сьома частина зареєстрованих виборців, уже впадає в око. Насправді їх, напевно, було набагато менше. За словами очевидців, біля посольства вдень 17 березня, коли люди йшли голосувати на заклик опозиції, натовп становив приблизно тисячу осіб, які згодом розійшлися.


Черга біля посольства РФ удень 17.03.2024

Інша ситуація на другій дільниці, ДВК №8439, у Російському домі. Туди, як не дивно, за даними ЦВК прийшло майже вдвічі більше людей, ніж до посольства.

Тут до списків виборців було внесено 10 403 особи, а в переносних урнах враховано лише два бюлетені. До стаціонарних урн вкинуто 10 381 бюлетень. З них 951 визнали недійсними, тобто навмисно зіпсованими, 9% від загальної кількості. За Путіна 77,48%, тобто 8 045 голосів. За трьох інших кандидатів разом 1 387 голосів. Тобто в 3,8 раза менше, ніж на дільниці в російському посольстві (5295 голосів), хоча людей на цю дільницю прийшло нібито в 1,7 раза більше, ніж туди.

Тобто на перший погляд можна припустити, що саме на цю дільницю прийшли переважно прихильники Путіна, а до посольства прийшли противники. Якщо, звісно, вірити офіційним даним. А якщо не вірити, то з їхньою допомогою чудово видно механізм маніпуляцій.


Проросійські активісти Немсіда Крупеннікова і Христофорос Міхаелідіс біля Російського дому в Нікосії 16.03.2024

По-перше, незрозуміло, чому до Російського дому могло прийти набагато більше людей, ніж до посольства. Усе-таки посольство є символом російської державності і для прихильників, і для противників Путіна. По-друге, цифри божевільні. Якщо десять тисяч осіб розподілити рівномірно на всі три дні голосування (36 годин), виходить, що пропускати на дільницю весь цей час мали майже п’ять осіб на хвилину, або 278 осіб на годину. А за словами очевидців, людей біля Російського дому в ці дні не було взагалі.

Тож офіційні дані про голосування на обох дільницях, і в посольстві, і в Російському домі, можна зі спокійною душею вважати повністю сфальсифікованими як щодо явки, так і щодо розподілу голосів.

Вибори на Кіпрі цікаві насамперед у порівнянні з даними інших закордонних дільниць. Скажімо, у Лондоні переміг Даванков із 53,07% голосів, а в Путіна було лише 21,05%. При цьому 22,7% зіпсували бюлетені.

Приблизно така сама картина в Іспанії, Португалії, Словенії, Буенос-Айресі та багатьох інших місцях. У Берліні за Путіна проголосували 44% виборців, а зіпсували бюлетені 16,5%.

Усі ці дані показують, звісно, не рівень реальної підтримки Путіна серед громадян Росії за кордоном, а ступінь нахабства фальсифікаторів із російських посольств і консульств, які проводили вибори. Тут Кіпр на одному з перших місць, і відомо, кому він цим завдячує.

Посол РФ у Республіці Кіпр Мурат Зязіков удостоївся за це похвали від заступника голови Центральної виборчої комісії РФ Миколи Булаєва. Під час прямого включення в межах брифінгу ЦВК про хід голосування за кордоном той високо оцінив «блискуче» організовану Зязіковим роботу з організації виборів: «Ми спостерігаємо все, що відбувається в посольстві [у Нікосії], і вашу роботу. Були певні побоювання, що за такої кількості людей організувати гідне голосування буде складно. Але мені здається, ваш величезний життєвий досвід, ваша енергія, така наполегливість переконали всіх скептиків, і насправді робота сьогодні з організації голосування виконана просто блискуче. Вам величезне спасибі за те, що ви змогли подолати зокрема й певний опір і нерозуміння тут і зробили все, щоб люди змогли проголосувати. Величезне вам спасибі від усієї центральної виборчої комісії».

Треба сказати, що Булаєв багато в чому має рацію: у Зязікова справді величезний особистий досвід «правильної» організації виборів, що сягає тих часів, коли він, будучи генералом ФСБ, робив перші кроки в публічній політиці.

Двадцять два роки тому, в грудні 2001 року, Кремль змусив достроково скласти президентські повноваження популярного в Інгушетії генерала Руслана Аушева. На 7 квітня 2002 року призначили вибори президента. Напередодні Москва незаконно усунула основного претендента на посаду глави республіки Хамзата Гуцерієва, на той момент міністра внутрішніх справ республіки, і призначила кандидатом свого ставленика Мурата Зязікова, який не користувався популярністю серед населення. Уся республіка оголосила цим виборам тотальний бойкот. Старійшини інгуського народу закликали людей не брати в них участі. Крім цього, вони провели паралельний підрахунок тих, хто взяв участь у голосуванні, і тих, хто не брав. За їхніми даними, на виборчі дільниці прийшли лише 10% виборців, 90% бойкотували вибори з нав’язаним Москвою кандидатом.

Перший тур виборів президента Інгушетії з великим відривом виграв Аліхан Амірханов, набравши 33% голосів. За Зязікова віддали 19% голосів виборців. За словами експрезидента Інгушетії Руслана Аушева, після першого туру політичні сили, що підтримували Зязікова, почали чинити значний тиск на його конкурентів.

Під час другого туру ЗМІ повідомляли про масові вкидання бюлетенів, про блокування поліцією виборчих дільниць у тих районах, де в першому турі переміг Амірханов, через що люди не мали змоги проголосувати за нього в другому турі. Тим, кому все ж вдавалося пробитися до приміщень для голосування, видавали бюлетені з уже поставленою позначкою навпроти прізвища кандидата Зязікова.

Крім того, різко збільшилася кількість зареєстрованих виборців: зі 120 тис. у першому турі до 146 тис. у другому. Видання «Коммерсантъ-Власть» писало: «До урн безперешкодно допускали лише тих виборців, у яких у паспортах була голографічна наліпка, що означала, що її власник є прихильником генерала Зязікова». За інформацією видання, в ніч голосування система ГАС «Вибори» не приймала результатів, оскільки вкинутих бюлетенів виявилося забагато. У підсумку Зязіков, який програв перший тур, у другому все-таки зміг отримати необхідну кількість голосів (53,3% проти 43,9% в Амірханова).

Результати організованих Зязіковим 2024 року російських виборів на Кіпрі не дають підстав вважати, що методи його роботи відтоді змінилися.

Уперше опубліковано російською мовою в Cyprus Daily News 26 березня 2024 року.

bottom of page