Професор Клаус Небель та Олександр Крилов представляли вкрай цікаву організацію - Вест-Ост-інститут (West-Ost-Institut), що знаходилася в Берліні (Zimmerstraße 79-80, 10117 Berlin). Клаус Небель (нар. 1945) – голова правління інституту, Олександр Крилов – директор. Серед трьох інших членів правління – Олексій Громико, онук радянського міністра закордонних справ, керівник європейських програм «Русского мира», директор інституту Європи РАН та носій ще багатьох титулів. Два інших члени правління - німці: Манфред Бісінгер (Manfred Bissinger) і проф. Райнхард Пелат (Prof. Dr. Reinhard Pöllath).
Можливо, саме Олексій Громико є ключовою фігурою Вест-Ост-інституту.
Журналіст Манфред Бісінгер (р. 1940), колишній глава німецького Пен-центру і головний редактор багатьох журналів, належав до вузького кола радників канцлера ФРН Герхарда Шредера. Райнхард Пелат (р. 1948 р) – юрист і менеджер, голова наглядової ради фірм Maxingvest AG (колишня Tchibo Holding AG) та Beiersdorf AG, професор інституту податкового права Вестфальського університету в Мюнстері.
Як сказано на сайті директора інституту, «Берлінський Вест-Ост інститут (Інститут міжнародного менеджменту та іміджевих досліджень) – освітня, науково-дослідна та консалтингова установа. Інститут займається фундаментальними та прикладними дослідженнями, проводить наукові та практичні конференції, форуми, з'їзди, розвиває програми підвищення кваліфікації та сприяє встановленню економічної та політичної взаємодії». Вест-Ост-інститут засновано у 2003 р.
При інституті є видавництво West-Ost-Verlag (управитель – ін. Володимир Гриньов, головний редактор – Олександр Крилов) і виходить журнал West-Ost-Report. З 2010 року діє також фірма West-Ost-Development-UG, її керуючий – Володимир Євгенович Гриньов. Володимир Гриньов, мабуть, є сином президента Загальноросійської громадської організації Фонду розвитку Росії, доктора економічних наук, члена Науково-експертної ради з антикризової політики Аналітичного управління Апарату Державної Думи Євгена Михайловича Гриньова. Фонд розвитку Росії – каламутна, нібито громадська організація, але близька до Державної Думі РФ, що розробляє серед іншого і проекти федеральних законів. Євген Гриньов титулується також президентом Академії системних досліджень. Володимир Гриньов має титул віце-президента Міжнародної академії системного аналізу та досліджень. Мабуть, йдеться про одну й ту саму Академію. Згадки про неї, більш ніж скупі, можна знайти на сайті Фонду розвитку Росії. Володимир Гриньов (Prof. Dr.-Ing. Vladimir Grinev) очолює також Берлінську філію Російського економічного університету ім. Плеханова (Москва). Насправді, ніякої філії явно не існує, є тільки сам Гриньов, який до того ж титулом професора користується без жодних підстав.
***
Згідно з його офіційною біографією, директор інституту Олександр Крилов (нар. 1969) закінчив Челябінський державний педагогічний університет у 1993 році (історія та соціально-економічні дисципліни), вивчав психологію в Московському гуманітарному університеті та захистив дисертацію в МГУ в 1999 році на тему «Проблема людської природи в російській психоаналітичній традиції». У 2000 році Крилов отримав німецьке громадянство та переїхав до Німеччини в 2001 році, продовжуючи викладати на посаді професора в Національному інституті бізнесу в Москві (хоча його ім'я не вказано серед викладачів НІБ).
У 2008-2010 роках. Крилов був професором приватного Університету менеджменту та комунікацій у Потсдамі, який недовго існував. Крилов є також членом Німецько-російського Форуму та співголовою Бременської школи економіки – Die Bremen School of Economics e.V. (BSoE).
Ця громадська організація була заснована у 2003 році всередині Інституту світової економіки та міжнародного менеджменту Бременського університету. Голова BSoE – професор Аксель Селл (Prof. Dr. Axel Sell, на пенсії з 2008 р.), фінансовими питаннями управляє економіст Тобіас Шауф (Tobias Schauf). Шауф одночасно керує консалтинговою фірмою OstKontor, що працює переважно з Монголією. Селл та Шауф брали участь в організованих Вест-Ост-інститутом конференціях, наприклад, у конференції в Берліні у 2010 році на тему «Модернізація та гуманізація: шанси для західної та східної Європи (Modernisierung und Humanisierung: Chancen für West-und Osteuropa)».
З інформації, викладеної на сторінці Бременської школи економіки, складається враження, що це фіктивна організація, створена виключно для сприяння Вест-Ост-інституту.
Автономна некомерційна організація вищої освіти «Національний інститут бізнесу» (НДБ) виникла у 1995 році. Засновники: «Московський гуманітарний університет та група фізичних осіб».
Московський гуманітарний університет (МосДУ) – правонаступник Вищої комсомольської школи (ВКШ) при ЦК ВЛКСМ (раніше Центральна комсомольська школа). У Вищій комсомольській школі за радянських часів навчалося більше іноземців, аніж радянських громадян, що однозначно вказує на її підвідомчість КДБ. Немає сумнівів, що відомчий зв'язок із спецслужбами зберігся і в пострадянський час. Це видно за послужним списком президента НІБ Ігоря Іллінського (він же ректор МосГУ) та ректора НІБ Сергія Плаксія (він же проректор МосГУ). Плаксій одночасно вважається експертом Вест-Ост-інституту.
***
Судячи з сайту Вест-Ост-інституту, він пропонує свої послуги у галузі розвитку німецько-російських ділових зв'язків, отримання стипендій у німецьких вишах для російських студентів, публікацій російської наукової літератури у власному видавництві. Джерела фінансування інституту неясні, але можна з великою часткою впевненості припустити, що це суто російська організація, яка вирішує московські проблеми та прямого відношення до науки не має. Тема доповіді Крилова на берлінському симпозіумі теж виглядає з наукового погляду більш ніж сумнівно: «Освіта і наука як складові іміджу країни та регіону».
Німецька Вікіпедія додає до біографії Крилова подробиці, які відсутні у російській Вікіпедії. У 2013 р. Національний інститут бізнесу надав Крилову звання почесного професора – «Prof. h. с.». У 2015 році Крилов отримав звання почесного професора «Вищої школи гуманітарних та соціальних наук» (Hochschule für Human- und Sozialwissenschaften in Moskau).
Можливо, мають на увазі Московський гуманітарний університет. Крім того, у травні 2015 р. у місті Каарст Крилов був висвячений у диякони, а в червні 2016 року в Кельнському соборі архієпископом Кельна кардиналом Велке він був висвячений у римсько-католицькі священики. Цієї інформації немає в жодних російських біографіях Крилова.
На німецькомовній сторінці фейсбуку «Alexander Krylov» зазначено, що він з 2011 р. вивчав теологію у філософсько-теологічній школі в м. Санкт-Августин (Philosophisch-Theologische Hochschule Sankt Augustin).
У 2002-2016 роках інститут провів у Москві, Бремені та Берліні серію конференцій під загальною назвою «Дискурс: Захід-Схід»: «Разом з науковим аналізом актуальних проблем конференції серії «Дискурс: Захід-Схід» пропонують учасникам можливості встановлення ділових контактів, обміну думками та отримання об'єктивної і компетентної інформації.
Партнерами та співорганізаторами проведених раніше конференцій були Національний інститут бізнесу, група компаній «Миколо М», Бременська школа економіки, Інститут світової економіки та міжнародного менеджменту Бременського університету, Німецько-російська зовнішньоторговельна палата, Східний комітет німецької економіки та ін. Теми вже проведених конференцій виглядають здебільшого імітаціями наукових тем. Остання конференція була проведена у жовтні 2016 р. у Москві, у Московському гуманітарному університеті. Її тема – «Християнські цінності за умов глобального виклику». З конференцією збігся приїзд до Москви великої делегації католицьких священиків та семінаристів із Кельнської архиєпархії, організований Криловим. Як писав Крилов у звіті про конференцію, «Ректор міжнародної духовної семінарії Redemptoris Mater у Кельні С. Пане окреслив у своєму виступі актуальні ціннісні дискусії в сучасній Європі, а італійський журналіст і редактор «Радіо Ватикан» М. Гальгано поділився аналітичною інформацією на тему «Вплив політики та ЗМІ на ціннісні установки сучасного суспільства»». Під час перебування делегації в Москві Крилов урочисто провів першу свою службу як священика і проголосив проповідь, в якій нагадав віруючим, що вони мають у всьому покладатися на Бога. Делегацію прийняв митрополит Іларіон, який розповів про те, що православна церква в Росії процвітає, що щодня освячуються три церкви, а монастирі сповнені молоддю, що бажає йти в ченці, що тільки в столиці є 600 церков, і що православна церква в Росії після багатьох років гноблення розквітла. Мабуть, задля того, щоб встановити контакти з вищими чинами католицької церкви в Німеччині та провести операцію з їхнього обдурювання, цю конференцію було організовано.
З 2016 р. Крилов, судячи з його російської сторінки у фейсбуці, припинив працювати у Вест-Ост-інституті і переїхав до Кельна, мабуть, щоб віддати себе служінню.
Екзотична біографія Крилова не така безпрецедентна, як може здатися. Свого часу православна церква у Радянському Союзі відтворювалася під час війни як спецоперація НКВС за допомогою співробітників держбезпеки у ролі церковного керівництва.
У випадку з Криловим ми, очевидно, маємо справу з успішною спробою російських спецслужб проникнути до католицької церкви на Заході.
***