Російські спецслужби та агентура впливу на Кіпрі та в Європі
CIRЦентр розслідувань і дослідженьНікосія, Кіпр

«Я — громадянин» (ЄОП, Кіпр)

Як Кремль намагався створити «російську партію» на Кіпрі у 2019–2021 роках: історія партії «Я — громадянин» (ЄОП) від створення до розпуску.

Чергова вистава щодо створення кремлівської «російської партії» розігралася у 2019–2021 роках на Кіпрі. Партію під назвою «Я – громадянин» – «Его про Політіс» (ЄОП) було створено у 2017 році. З огляду на обставини історія створення, функціонування та ліквідації ЄОП виявилася добре відомою. Нею можна будувати висновки про методах партійного будівництва російських спецслужб загалом.

За даними обізнаного джерела, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров обговорював ідею російської партії з високопоставленими кіпрськими чиновниками та на їхнє здивоване запитання: «Навіщо вам це треба?» - Відповів приблизно так: «Незрозуміло, що вас турбує. В Ізраїлі є російська партія «Наш дім Ізраїль», вона представлена в кнесете. Ми хотіли б, щоб наші співвітчизники були представлені в парламентах тих країн, де вони живуть».

Офіційна програма партії – боротьба з корупцією, бездіяльністю чиновників, за екологію. Враховуючи методи дій партії, про які йтиметься нижче, тема «боротьби з корупцією» виглядає особливо екзотично.

Засновники партії – бізнесмени Олексій Волобоєв та Іван Міхневич. Президентом партії до початку 2019 року був Волобоєв. Його змінив Йоргос Кунтуріс.

Пересічних членів у партії немає, є лише Центральний комітет та політбюро, які складаються сумарно із шести персон.

Президент партії та Центрального комітету Йоргос Кунтуріс – грек-кіпріот, диригент, керівник дитячого симфонічного оркестру Кіпру, член експертної ради Російського культурного центру. Він закінчив консерваторію у Санкт-Петербурзі.

Віце-президент Центрального комітету ЄОП Іван Міхневич – білоруський бізнесмен, мультимільйонер, автор компанії Wargaming, спеціаліст IT. Виходець із Мінська.

Секретар ЦК партії Адамос Катсантоніс - колишній член Компартії Кіпру, голова Товариства дружби «Кіпр - Північна Корея», «друг Кім Чен Ына». Катсантоніс – єдиний у політбюро, хто не говорить російською.

У березні 2019 р. Катсантоніс змінив на посаді секретаря ЦК Димитріса Міхалакакоса, який обійняв пост прессекретаря партії. Димитріс Міхалакакос, грек-кіпріот, журналіст, навчався у Ленінграді, колишній член Компартії Кіпру (Греції).

Член ЦК та політбюро ЄОП Дмитро Якушев – уродженець Маріуполя, права рука олігарха Дмитра Босова – «вугільного короля Росії».

Член ЦК та політбюро ЄОП Ігор Годовніков – власник турагентства.

Перший президент EOП, член ЦК та політбюро Олексій Волобоєв, російський бізнесмен, який живе на Кіпрі вже багато років, творець «Російського Радіо Кіпру». До переїзду на Кіпр займався нафтовим бізнесом.

Реальних керівників партії двоє: Міхневич та Волобоєв. За поточну діяльність відповідав Волобоєв. Він мав безмежну довіру Посольства РФ на Кіпрі, бував на всіх його заходах. Зокрема, Волобоєва у посольстві знайомили із секретними дипломатичними документами, такими як стенограми переговорів між Лавровим та міністром закордонних справ Кіпру у лютому 2019 р. у Москві.

Зміна президентів, очевидно, була пов'язана зі зміною офіційної концепції партії. Із самого початку вона рекламувала себе як партія «росіян», якою і залишалася в очах оточуючих. Але потім було вирішено прикинутися звичайною кіпрською партією, такою самою, як усі інші. Як заявив Міхневич в одному інтерв'ю 2017 року: «Нам належить стати повноцінною кіпрською партією, в якій представлені всі етнічні групи країни, і насамперед греко-кіпріоти».

Призначення на пост президента ЄОП грека-кіпріота мало послужити таким маскувальним цілям. У ЦК та політбюро ЄОП дійсно представлені грекікіпріоти, але – «свої». Тобто або з здобутим у Росії освітою, а отже, і з відповідними зв'язками, або з комуністичним минулим. Що теж свідчить про ті ж зв'язки.

Політичні цілі партії невизначені. Формально – за все добре проти всього поганого. Фактично – це проект російських спецслужб, мета якого – мати у кіпрському парламенті підконтрольну їм партію для того, щоб впливати на політичну ситуацію Кіпру, дестабілізувати політичну систему, привести до влади слухняний Росії парламент та лояльного до Росії президента. Стратегічна мета – вирвати Кіпр із Євросоюзу.

За словами очевидця, який випадково отримав доступ до партійних документів, завдання, які стояли перед партією ЄОП на Кіпрі, виглядали приблизно таким чином:

«Залежно від обставин та поточної ситуації підготувати та створити кризу на Кіпрі. Можливі варіанти:

фінансовий – варіанти уточнюються;

банківський - вивести один або два банки з Кіпру або збанкрутувати їх;

економічний – за допомогою активних заходів та масованої інформаційної обробки різко скоротити потік туристів;

політичний (найкращий) – за допомогою активних заходів та масової інформаційної обробки організувати масові виступи місцевих жителів проти чинної влади з метою проведення дострокових виборів.

У парламенті ініціюватиме ухвалення законів про виведення британських військових баз з Кіпру та виходу зі складу Євросоюзу. На заключному етапі організувати масові демонстрації протесту біля британських військових баз із елементами насильства». Створення ЄОП – це частина реалізації загального плану щодо політичної дестабілізації щодо Кіпру.

Як політична партія ЄОП нічим не займалася. У неї не було ні членів та прихильників, вона не вела агітацію, не влаштовувала громадських партійних заходів, не поширювала агітаційні матеріали. Іноді випускалися політичні заяви чи пропозиції партії з єдиною метою – нагадати себе. Наприклад, одного разу ЄОП запропонувала міністру оборони створити російський підрозділ у складі національної гвардії Кіпру з російських кіпріотів під командуванням російськомовних офіцерів та проводити регулярні збори.

Надії на влучення партії до парламенту були пов'язані лише з підкупом виборців. В основному розрахунок йшов на дві групи виборців – російськомовних громадян Кіпру та понтійських греків, які емігрували з СРСР до Греції у 90-ті роки. Грекомовні кіпріоти в розрахунок практично не беруться.

Основний інструмент роботи з російськими кіпріотами - промивання мозку через соціальні мережі. У тому числі активно стимулювалася ксенофобія у цьому середовищі. З цією метою роздмухувалися всі, навіть найдрібніші побутові конфлікти між російськими мігрантами та кіпріотами. Росіянам вселялося, що їх на Кіпрі утискують, що вони повинні захищатися, боротися за свої права і мати для цього своє представництво у парламенті. Боротьба з міфічною русофобією є дуже важливим аспектом московської пропаганди. Вона консолідує російських мігрантів навколо путінського режиму. При цьому природна для людей з демократичними поглядами огида до самого режиму пояснюється нелюбов до всіх росіян.

Цей мотив експлуатується російською пропагандою у всіх західних країнах, змінюються лише об'єкти ненависті. У Німеччині, наприклад, московська пропаганда нацьковує російських мігрантів на біженців із мусульманських країн, турків та арабів. У Франції – на арабів, негрів тощо.

Дуже відверто на цю тему висловився пропутинський православний монархічний та шовіністичний телеканал Царгород у статті, присвяченій створенню ЄОП:

Як відомо, росіяни – найбільший розділений народ, про що говорив і президент Володимир Путін. Наші співвітчизники змушені існувати в іноземних державах, які часто ставляться до росіян як до людей другого сорту, у малих громадах, які думають виключно про те, як би вижити в такій гнітючій обстановці. Люди забувають максиму Суворова: «Ми – росіяни! Яке захоплення!» і починають втрачати свою ідентичність, асимілюючись з домінуючою країни їх проживання нацією. У цьому сенсі Кіпр демонструє абсолютно фантастичний успіх нашої діаспори, яка не лише виживає, а й бореться за свої політичні права… Приклад Волобоева вкотре доводить, що саме еліта – люди, які володіють власністю та мають освіту, мають розвивати у собі почуття ідентичності та прищеплювати його ширшим верствам населення».

Ще більш виразно «Царгород» висловився про реальні цілі партії: «Писати панегірики демократії буде, мабуть, тільки людина, яка не надто добре обізнана про вади цієї Системи. Однак іноді від неї можна отримати користь. Саме завдяки такому дефекту, як плюралізм, росіяни змогли успішно зареєструвати свою партію і заявити про свої права на повну силу. Таким чином вони змогли використовувати лазівку всередині Системи для того, щоб змусити її працювати на себе. Безумовно, такий прояв політичної кмітливості є виключно похвальним».

Демонструючи захоплення з приводу створення «російської партії», канал «Царгород» не висловлює жодного сумніву в її антидемократичних цілях. Такі партії створюються лише для того, щоб руйнувати демократію:

«…партія «Я – громадянин» демонструє приголомшливий приклад всім російських діаспор. Практично у всьому світі на сьогоднішній момент демократія є домінуючою формою правління, що дозволяє використовувати її платформу для того, щоб заявити про себе. Сподіватимемося, що приклад російських кіпріотів виконає функцію такого собі ледоруба, який спричинить ефект доміно, і подібні партії почнуть виникати практично повсюдно, ну чи хоча б там, де є значне число росіян».

Пікантність тут у тому, що тверда думка про, безсумнівно, підривний та антидемократичний характер партії ЄОП походить від «своїх». І з ним важко не погодитись.

Однією з важливих тактичних завдань, що вирішувалися керівниками ЄОП, було скуповування російськомовних груп у кіпрському фейсбуці, щоб напередодні парламентських виборів 2021 р. у російському ФБ не відчувалося присутності жодної іншої кіпрської партії, крім ЄОП. Далі слід маніпулювати цими групами за допомогою тролів. До весни 2019 р. російські групи вже були всі скуплені, активно скуповувалися грекомовні групи.

Паралельно розроблялися схеми купівлі голосів. Один із варіантів – купівля так званих бригадирів, які отримують гроші, якщо на їхній виборчій дільниці певна кількість людей проголосує за ЄОП.

Інший варіант купівлі голосів має такий вигляд. З Адміністрації Президента РФ звернулися до мільярдера з понтійських греків Івана Савідиса, який живе в Греції, з проханням сприяти Волобоеву на парламентських виборах 2021 року. Савідіс запропонував Волобоеву зібрати перед виборами лідерів громади понтійських греків на Кіпрі, де він надасть їм настійні рекомендації переконати членів громади голосувати за ЄОП. За умови матеріальної винагороди цим лідерам.

Понтійські греки, які емігрували з СРСР, - російськомовні (як мінімум старше покоління), всі дивляться російське телебачення і в цілому легко піддаються впливу російської пропаганди.

При цьому керівники партії, судячи з свідчень очевидців, на нарадах вкрай зневажливо відгукувалися про кіпріоти, вважали їх тупими та примітивними. Кіпр називали банановою республікою і вважали, що якщо в освіченій Англії за допомогою соцмереж вдалося провести «брекзит», то шанси на те ж саме на Кіпрі, який вони вважають неосвіченим, ще більші.

На виборах 2021 р. кожна кіпрська партія мала виставити 56 кандидатів (за кількістю членів парламенту). В інтерв'ю 2018 р. Волобоєв говорив, що мета партії ЄОП на виборах 2021 р. «зібрати близько 30 000 голосів наших виборців та отримати чотири місця у Парламенті Республіки Кіпр».

Оскільки ніякої осмисленої програми, яка могла б залучити виборців, у партії немає, то кандидати підбиралися не серед однодумців, а серед людей, які могли б на виборах вплинути на своє особисте коло знайомств – членів сімей, пацієнтів (якщо кандидат – лікар), членів етнічних та релігійних громад тощо. Таких кандидатів для участі у виборах можна залучити лише матеріальними стимулами.

За деякими джерелами, для купівлі голосів на виборах 2021 року було зарезервовано 500 000 (за іншими даними – 2 млн) євро.

Єдиний офіс партії знаходився у Нікосії та повністю контролювався спецслужбами. Скажімо, змінити паролі на офісних комп'ютерах можна було лише через Москву. Насправді це означає, що вся система безпеки управляється з Москви.

Восени 2018 р. із Москви на допомогу ЄОП була надіслана команда політтехнологів під керівництвом Андрія Пономарьова, раніше відома як «Агентство ефективних комунікацій Інсайд». Координатор цієї групи Віктор Пержан пробув на Кіпрі майже всю осінь. Раніше Пержан засвітився у Придністров'ї, на сході України та в Криму.

В одному з інтерв'ю 2018 р. Олексій Волобоєв розповів, що вирішивши зайнятися політикою, він вийшов зі всіх своїх бізнес-проектів, і на Кіпрі, і в Росії. Тож більше він не бізнесмен, а чистий політик. Із цього можна було б зробити висновок, що він сам фінансує свою політичну діяльність. Враховуючи, проте, що ЄОП насправді ніяка не партія, те й діяльність Волобоєва, звісно, не політична. Називається вона зовсім інакше. А московські агентури впливу, яким би маскуванням вони не користувалися, власним коштом не працюють. Тут постає найцікавіше питання фінансування ЄОП.

Згідно з офіційною інформацією із сайту ЄОП (і за словами Міхневича), фінансування партії відбувалося наступним чином. За законом, кожен громадянин Кіпру має право пожертвувати будь-якій політичній партії на рік не більше 50 000 євро. Офіційно Міхневич та його дружина Айгуль Міхневич щороку жертвують ЄОП по 50 000 євро кожен.

Один із неофіційних шляхів фінансування виглядає так. Волобоєв готує листа на ім'я російського посла з проханням про фінансову підтримку. Посол пише на листі резолюцію на ім'я якогось російського бізнесмена, який живе чи буває на Кіпрі, з проханням задовольнити прохання Волобоева.

В інших випадках Волобоєв пов'язується з Адміністрацією Президента РФ, яка також дає вказівку якомусь із російських бізнесменів на Кіпрі виділити офіційно чи неофіційно кошти на підтримку партії.

Уся ця операція закінчилася провалом після серії викривальних статей у кіпрській пресі. У виборах 2021 р. партія ЄОП не брала участі, а восени цього року була юридично ліквідована. Кунтуріс вийшов на вибори від іншої партії (DЕKO) як запрошений кандидат (за деякими відомостями після того, як керівництво партії отримало хабар від російських бізнесменів), але не пройшов.

Вся ця історія – гарний приклад того, що у боротьбі з путінськими агентами впливу відкрита преса демократичних країн може бути набагато ефективнішою, ніж їхні контррозвідки.

***

Ще один важливий аспект діяльності керівництва партії. Щонайменше один раз (02.10.2019) на політраді партії була присутня керівник Російського культурного центру Аліна Радченко.

Крім чисто пропагандистської та вербувальної роботи в емігрантському середовищі, до завдань Росспівробітництва входить відбір іноземних студентів для безкоштовного навчання в Росії.

У звіті Росспівробітництва за 2016 р. сказано: «Особлива увага Агентством приділяється громадянам іноземних держав, які бажають здобути російську освіту. Щорічно квота на навчання іноземних громадян становить 15 тис. Квота на освіту зарекомендувала себе як один із ефективних інструментів російської «м'якої сили» на цьому напрямі міжнародного гуманітарного співробітництва. У 2016 р. за програмою Російську Федерацію відвідала 1 тис. іноземних молодих лідерів зі 100 держав». Кіпр також отримує певну частину квот. Так ось, на засіданні політради ЄОП у присутності директора Російського культурного центру, окрім пропагандистської акції зі святкування Дня Перемоги 9 травня, якраз і обговорювалася участь президента ЄОП Кунтуріса у комісії з відбору майбутніх студентів-кіпріотів для безкоштовного навчання в Росії.

Знайшли помилку або знаєте більше про цю організацію? Напишіть нам: [email protected]