top of page

Смерть Сталіна означала для відомства держбезпеки серйозні потрясіння. У квітні 1953-го, через місяць після смерті Сталіна, МДБ СРСР знову скасували і влили до МВС СРСР, яке очолював Берія. У червні 1953 р. Берію заарештували, а в грудні 1953 р. розстріляли. Через три місяці, у березні 1954 р., відомство держбезпеки знову виділили з МВС як нову структуру — Комітет державної безпеки (КДБ) при Раді міністрів СРСР, але тепер у нижчому статусі, ніж раніше: воно втратило ранг міністерства. Лише 1959 р. КДБ затвердили як відомство при уряді країни з правами міністерства, підпорядковане Президії ЦК КПРС і Раді міністрів СРСР. Між 1953 і 1955 роками штатна чисельність органів держбезпеки скоротилася більш ніж удвічі.

Хрущовська лібералізація призвела до різкого скорочення табірної системи та реформи всієї радянської економіки. Кількість в’язнів стрімко зменшувалася. До завдань держбезпеки та судової системи більше не входило наповнення ними таборів. У середині 1950-х років почалася епоха, коли органи держбезпеки почали справді переслідувати реальних інакодумців, а не фальсифікувати судові справи заради досягнення планових показників наповнення таборів. Ця епоха отримала назву «відлига», за однойменною повістю Іллі Еренбурга, що вийшла 1954 р.

З березня 1955 року по 17 грудня 1965 року існував окремий Комітет державної безпеки при Раді міністрів РСФРР. У 1978 р., за Андропова, статус КДБ знову підвищили: його перетворили з відомства при Раді міністрів СРСР на центральний орган державного управління СРСР із правами державного комітету, і він отримав назву Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР).

Аж до розвалу СРСР у 1991 році основними функціями КДБ були зовнішня розвідка (Перше головне управління), контррозвідка (Друге головне управління), оперативно-розшукова діяльність, охорона державного кордону СРСР, охорона керівників КПРС (до 1990 року) і уряду СРСР, організація і забезпечення урядового зв’язку, а також боротьба з інакодумством (П’яте управління).

До функцій розвідки традиційно, від самого початку існування радянських органів безпеки, входили промислове шпигунство і вербування агентів серед іноземних громадян. Фактично підрозділами КДБ були всі державні та громадські організації, що мали справу з іноземцями, наприклад, численні товариства дружби СРСР із різними країнами.

bottom of page