top of page

Після нападу Росії на Україну у 2022 році умови роботи російських спецслужб у країнах Заходу різко погіршилися. Висилка сотень офіцерів, які працювали під дипломатичним прикриттям, практично паралізувала діяльність агентурних мереж, які вони курували. Різко скоротилися прямі контакти. Припинення фінансових зв’язків із Росією значно ускладнило фінансування європейських і північноамериканських агентур впливу. Водночас потреба в закордонній агентурі різко зросла. Роботу, яку раніше виконували кадрові співробітники спецслужб, тепер доводилося перекладати на закордонну агентуру.

Як наслідок, Москва розробила нові, переважно дистанційні, форми вербувальної роботи з іноземцями. З 2022 року почала стрімко зростати кількість усіляких міжнародних конкурсів, освітніх курсів, олімпіад і навчальних програм, розрахованих насамперед на іноземних школярів, студентів і загалом молодь.

Організовують їх усі приблизно за однією схемою. На сторінках «російських домів» і координаційних рад співвітчизників у різних країнах з’являються оголошення про конкурси та програми. Усі охочі взяти участь реєструються через інтернет і надсилають організаторам свої роботи або проєкти, як правило, на патріотичну тему, пов’язану з любов’ю до Росії. З відібраними учасниками професійні пропагандисти проводять навчальні заняття онлайн або на якомусь тихому закордонному курорті (не обов’язково в Росії), потім влаштовують конкурс підсумкових робіт. Фіналістів іноді запрошують до Росії з оплатою поїздки та проживання, нагороджують, надають їм бюджетні місця для навчання в російських вишах або ще якісь бонуси.

Таким чином люди, готові присвятити своє життя роботі на російські спецслужби, самі приїздять до Росії. Здебільшого йдеться про школярів і студентів, емігрантів другого-третього покоління. Це найзручніша для спецслужб вербувальна база. Їх не потрібно, як раніше, готувати в Росії, а потім нелегально впроваджувати на Захід. З одного боку, вони вже почуваються на Заході як удома, з іншого, володіють російською мовою як рідною і мають усі шанси з часом зробити на Заході наукову чи політичну кар’єру. Природно, ключова передумова появи таких кандидатів на вербування — пропагандистська робота з їхніми батьками, нещодавніми радянськими людьми. Цим займаються численні культурні товариства під загальним керівництвом координаційних рад співвітчизників і Россотрудництва. Найважливіший елемент виховання — російські школи, які викладають низку предметів за російськими підручниками та програмами.

Власне, вербування іноземної молоді завжди було довгостроковою програмою роботи КДБ за кордоном, але ніколи перед радянськими спецслужбами не відкривалися такі фантастичні можливості, як тепер, коли російська еміграція налічує десятки мільйонів.

Окрім вербування молоді, існує проблема стимулювання роботи давно діючих агентів впливу, керівників і активістів численних фіктивних громадських організацій. У країнах ЄС після 2022 року вони опинилися в скрутному становищі. Припинилася відкрита фінансова підтримка фонду «Русский мир» і Правфонду. Публічні заходи з російськими партнерами, як-от конференції та форуми, стали неможливими. Відкрито підтримувати Росію в багатьох країнах далеко не безпечно з погляду суспільної репутації, а подекуди й законодавчо. Для дистанційної підтримки таких людей і організацій тепер почали розробляти спеціальні програми.

Наприклад, у 2022 році Москва організувала міжнародний конкурс «Лідер народної дипломатії». «Народна дипломатія» — це путінський евфемізм, що означає пропагандистську діяльність російських агентів впливу, які імітують незалежну громадську активність. Як сказано на сторінці конкурсу, він проводиться для «виявлення та підтримки громадських лідерів із різних країн, чия діяльність спрямована на розвиток народної дипломатії, зміцнення міжнаціонального та міжрелігійного миру і злагоди, довіри та взаєморозуміння між народами». Тобто це конкурс на виявлення найкращих російських пропагандистів.

З 2015 року конкурс під такою назвою проводився всередині Росії, а потім став міжнародним. Організатор — явно підставна Асамблея народів Євразії та Африки, створена у 2021 році, яка називає себе Міжнародним союзом неурядових організацій і громадян з активною життєвою позицією. Генеральний секретар — Андрій Юрійович Бельянінов (1957 р. н.), колишній керівник Федеральної митної служби, доктор економічних і політичних наук, у радянський час співробітник Першого головного управління КДБ (зовнішня розвідка), який служив при радянському посольстві в НДР. З 1995 по 1999 рік він обіймав посаду голови правління «Новікомбанку», заснованого Асоціацією ветеранів зовнішньої розвідки. Пізніше керував різними оборонними підприємствами та банками: з 2000 року генеральний директор АТ «Рособоронекспорт», з 2004-го директор Федеральної служби з оборонного замовлення, з 2017 року голова правління Євразійського банку розвитку. Цілком природно, що роботою із закордонною агентурою впливу керує високопоставлений офіцер СЗР.

У 2022 році в конкурсі взяли участь 196 осіб із Росії та 23 інших країн. «Переможцями та призерами стали народні дипломати з Росії, Казахстану, Абхазії, Тунісу, Мексики, Франції, Узбекистану, Румунії, Грузії, Вірменії, Індонезії».

У другому конкурсі (2023 рік) було 146 представників із 19 країн. Призери — з Росії, Білорусі, Узбекистану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Іспанії, Молдови, Німеччини, Індонезії, Казахстану, Єгипту, Тунісу.

У 2024 році зі 105 осіб із 34 країн до фіналу вийшли 30 — з Росії, Таджикистану, Пакистану, Алжиру, Франції, Білорусі, Австрії, Тунісу, Румунії, Придністров’я, Єгипту, Шрі-Ланки, Лівії, Казахстану, Туреччини, Іспанії, Узбекистану, Фінляндії, Німеччини, Ізраїлю, Панами. Майже всі нагороджені іноземці — російські емігранти, функціонери та керівники проросійських організацій (найчастіше координаційних рад співвітчизників) і вчителі російських шкіл.

У 2025 році механізм проведення конкурсу виглядав так. Спершу всі охочі реєструються на сайті конкурсу (квітень — липень) і надсилають свої матеріали (мотиваційний відеоролик). З 21 по 31 липня спеціальні наставники проводять інтенсивний курс онлайн-навчання і відбирають 120 півфіналістів. Потім конкурсанти подають есе на одну із заданих тем, і з них відбирають 25 фіналістів. Теми есе суто пропагандистські, про любов до Росії. Фіналістам оплачують проїзд і проживання в Москві. У вересні в Москві проходить фінал і оголошують лауреатів. Лауреатів нагороджують дипломами та цінними подарунками.

Цілком очевидно (і це добре видно зі списків призерів), що мета конкурсу — підвищення кваліфікації інструкторів-пропагандистів із числа вже діючих закордонних агентів впливу та вербування нових.

***

Для участі в конкурсі «Лідер народної дипломатії» вікових обмежень немає, а от конкурс «Ліга спікерів» розрахований на молодь віком від 18 до 36 років.

Як сказано на сайті «Русского мира», «“Ліга спікерів” — майстер-класи з ораторського мистецтва для молодих співвітчизників». Інакше кажучи, це навчальні курси для партійних пропагандистів-іноземців.

Уперше конкурс із такою назвою провели у 2023 році в Пермі, так би мовити, для внутрішнього вжитку. У 2024 році він став міжнародним, точніше, лише для іноземців. Оголошення про конкурс з’явилося в лютому 2024 року на сайті Загальнонімецької координаційної ради співвітчизників «Русское поле». До участі запрошували «співвітчизників» віком від 18 до 35 років, які мають іноземне громадянство або право на постійне проживання за кордоном. Охочі мали зареєструватися, додавши документи, що підтверджують їхнє проживання за кордоном. Сам конкурс (або, мовою організаторів, «комплекс заходів») складався з двох етапів, заочного та очного. Спершу учасники мали записати й подати організаторам хвилинний відеоролик на одну з двох тем: «Чому не можна скасувати Росію?» або «Фортеця російського духу: про характер російської людини».

Після цього з відібраних 90 конкурсантів сформували шість команд, які під керівництвом приставлених до них наставників мали 10 днів (з 25 березня по 5 квітня) проходити теоретичний курс і майстер-класи з «розвитку навичок публічного виступу».

Після завершення курсу учасники мали записати відеоролик на одну з двох тем: «Досягнення Росії, яким я пишаюся» або «Як зберегти ідентичність в іншій країні». На цьому заочна частина завершувалася.

Далі з учасників конкурсу відібрали 42 переможців (по сім осіб від кожного наставника), які приїхали до Киргизстану на озеро Іссик-Куль, де з 18 по 23 травня проходила очна частина конкурсу. Точніше, починався ще один навчальний цикл. Під час серії «майстер-класів і ділових ігор» учасники готували п’ятихвилинний виступ на одну з трьох тем: «Російська культура як рушій світової цивілізації», «Росія в моїй країні: що не дає мені забувати про Батьківщину?» або «Я співвітчизник: як я просуваю Росію у своїй країні».

Наприкінці тижневого відпочинку на Іссик-Кулі визначили та нагородили чотирьох переможців, а потім усі роз’їхалися по своїх країнах як потенційні керівники місцевих агентур впливу, члени координаційних рад і просто шпигуни, якщо обставини виявляться для цього сприятливими. Ніколи не можна заздалегідь сказати, яку кар’єру, політичну, ділову чи наукову, зробить людина, яка змалку звикла годуватися з рук співробітників путінської держбезпеки, і яку користь вона зможе їм принести.

Фінансує весь «комплекс заходів» московський уряд. Відповідальний за організацію — Михайло Клішин, начальник управління інтеграції молодіжних ініціатив Московського дому співвітчизника.

Ця програма була розрахована не лише на Німеччину. Те саме оголошення московського уряду опублікували координаційні ради різних країн і регіонів: Греції, Естонії, Латвії та Литви, Коста-Рики, Катару, Тунісу, Єгипту, Перу, Ірландії, Нідерландів…

Переможницями у 2024 році стали учасниці з Придністров’я, Білорусі та Вірменії: «Вони отримали подарункові набори мобільного обладнання для створення контенту». У 2025 році конкурс проводили за тією самою схемою. Лише вікові межі розширилися (18–38 років), а заключний етап проходив в Узбекистані, у Бостанлицькому районі Ташкентської області, 18–23 травня. Це район гірських курортів.

Для конкурсу учасники спершу мали підготувати відеоролик на одну з тем: 1) «Російська мова: міст між народами»; 2) «“Ніхто не забутий, ніщо не забуте”: як я зберігаю пам’ять про Перемогу у Великій Вітчизняній війні»; 3) «Наука в Росії: відкриття, які змінили світ»; 4) «Спорт як об’єднавчий чинник: приклади з Росії»; 5) «Росія і зірки: досягнення Росії в космосі»; 6) «Російська душа: про духовність і роль Російської православної церкви в об’єднанні співвітчизників».

До підсумкового списку учасників увійшли 112 осіб. З них сформували сім команд по 16 осіб із власними наставниками, які протягом трьох тижнів дистанційно навчали групи. Наприкінці майстер-класів учасники записали відеоролик на одну з тем: 1) «Переломний день в історії Великої Вітчизняної війни»; 2) «Російський співвітчизник, яким я пишаюся»; 3) «Росія в моїй країні: як я просуваю Русский мир»; 4) «Історичні перемоги російської дипломатії»; 5) «Роль Росії в сучасному світі».

Для очного етапу конкурсу відібрали 42 особи, яких повезли до Узбекистану. Там навчання тривало ще шість днів, після чого учасники підготували підсумкові виступи на теми: 1) «Велика Перемога в кожному з нас: моя родина і Велика Вітчизняна війна»; 2) «Російські співвітчизники: ключові посередники культурного обміну та діалогу у світі»; 3) «Сучасні герої Росії: чим вони нас надихають?»; 4) «Культурна спадщина Росії: про внесок російських діячів культури в розвиток країни проживання»; 5) «Історія Росії — історія великих перемог».

На останньому етапі визначили та нагородили шістьох переможців.

Теми творів і виступів цікаві тим, що охоплювали всю сферу сучасної путінської пропаганди та всі основні сюжети пропагандистських історичних фальсифікацій. Від учасників вимагали не знань у якійсь галузі, а володіння путінськими пропагандистськими кліше, тобто вміння безсоромно брехати.

У 2025 році оголошення про конкурс розміщували на сторінках посольств і координаційних рад у Швейцарії, Албанії, Ірландії, Китаї, країнах Балтії, Абхазії, Перу, Іспанії, Вірменії, Грузії…

Сорок два фіналісти заочного етапу представляли 23 країни. На додачу до перелічених — Ліван, Білорусь, Алжир, Придністров’я, Молдову, Узбекистан, Казахстан, ОАЕ, Таджикистан, Німеччину, Замбію, Грецію, Киргизстан, Туреччину, Словаччину, Китай, Нідерланди.

Видно, що набір країн від року до року не повторюється, тож за кілька років конкурс здатен охопити весь світ. Дуже схоже, що ця програма довгострокова. Зрозуміло, що організатори конкурсу не покладаються цілком на випадок: кандидатури учасників, найімовірніше, здебільшого заздалегідь добирають на місцях. Видно, що найбільше своїх людей організатори мають у країнах колишнього СРСР і в Африці. Лише четверо фіналістів із країн ЄС: Словаччини, Німеччини, Греції, Нідерландів. Причому всі вони, судячи з імен, емігранти або діти емігрантів. Кількість таких вербувальних акцій у 2024 і 2025 роках різко зросла. Оголошення про них з’являються мало не щотижня. Ось деякі, найцікавіші.

***

У лютому 2025 року Головне управління з обслуговування дипломатичного корпусу (ГоловУпДК) при МЗС РФ оголосило відкритий міжнародний творчий конкурс молодих (12–35 років) художників «Архітектура дипломатії». Як сказано в Положенні про конкурс: «Учасникам належить засобами живопису представити власне бачення дипломатичної служби, діяльності зовнішньополітичних відомств, результатів діяльності та успіхів дипломатів різних країн. У рік святкування 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні вітається використання як джерела творчого пошуку подій Великої Вітчизняної війни та ролі дипломатії в повоєнному устрої Європи і світу».

Як джерела натхнення пропонували використовувати фасади та інтер’єри будівель іноземних посольств у Москві та російських посольств за кордоном (джерело фото — сайт ГоловУпДК). Роботи надсилали у сканованому вигляді. Усього було двадцять премій по 30 000 рублів кожна: п’ять у номінації «Юні художники» (до 18 років) і п’ятнадцять у номінації «Молоді художники» (18–35 років). Урочисте вручення дипломів лауреатам відбулося у вересні 2025 року в Москві.

Зрозуміло, що йдеться не про мистецтво, а про пропаганду. І зрозуміло, що лауреатів відбирали не за художніми здібностями.

Відомство-організатор було створене у 1921 році під назвою Центральне бюро з обслуговування іноземців у Москві (Бюробін). Це фактично був підрозділ ОДПУ-НКВС, оскільки робота з іноземцями належала до компетенції органів держбезпеки. Вони ж постачали своїх співробітників для роботи в іноземних посольствах. У цьому сенсі нічого не змінилося.

***

У квітні 2025 року Автономна некомерційна організація сприяння розвитку міжнародного співробітництва «Євразія» оголосила про продовження програми «Пізнай Росію», розрахованої на молодь віком від 18 до 35 років. Це п’ятиденні «екскурсії знаковими місцями Москви, творчі майстер-класи, зустрічі з молодіжними лідерами та живе спілкування. Заїзд учасників формувався на найближчі доступні дати залежно від часу подання заявки». Програма розрахована на громадян ЄС та інших європейських держав, а також США і Канади, які ніколи не бували в Росії. Учасників відбирають за конкурсом після співбесіди. Усі витрати на подорож оплачують організатори.

АНО «Євразія» створили у 2024 році для організації та фінансування подібних патріотичних проєктів найрізноманітнішого роду. Очолює «Євразію» Неллі Олексіївна Парутенко. Згідно із заявою посольства США в Кишиневі від 13 вересня 2024 року, «Державний департамент запровадив санкції проти АНО «Євразія» та Неллі Олексіївни Парутенко за їхню підтримку зусиль втікача, молдовського олігарха Ілана Шора, включеного до санкційного списку США, щодо здійснення шкідливого впливу. АНО «Євразія» на чолі з Парутенко реалізувала схему впливу на майбутні вибори в Молдові. АНО «Євразія» організувала цю схему переказу грошей до Республіки Молдова для купівлі голосів під виглядом “гуманітарної допомоги”».

***

У січні 2024 року Россотрудництво оголосило перший міжнародний конкурс «Моя родина в історії» для співвітчизників віком 18–19 років. Країни, громадяни яких могли взяти участь: Абхазія, Австрія, Азербайджан, Аргентина, Вірменія, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Єгипет, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Китай, Куба, Ліван, Люксембург, Мальта, Марокко, Мексика, Молдова, Монголія, Польща, Португалія, Сербія, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Узбекистан, Фінляндія, Франція, Чехія, Південна Осетія. Учасники мали написати есе на одну із запропонованих патріотичних тем: «Історія моєї родини в історії російської діаспори та зв’язки родини з Росією; Форми збереження родинної пам’яті: усна історія, сімейні альбоми, документи та геральдика; Місця пам’яті моєї родини; Роль історика-архівіста в недопущенні фальсифікації історії та збереженні об’єктивного сприйняття Росії в сучасному світі; Моя родина в роки Другої світової війни; Невидимий фронт: пам’ять про рух Опору в Європі». Тобто це конкурс не істориків, а юних пропагандистів. П’ятнадцять переможців отримали можливість узяти участь у Школі істориків-архівістів у межах програми «Здрастуй, Росіє!» в Москві. У конкурсі взяли участь понад сорок осіб. П’ятнадцять переможців представляють Киргизстан, Білорусь, Вірменію, Болгарію, Кіпр, Південну Осетію, Узбекистан, Туніс, Чехію. У 2025 році організовують другий такий самий конкурс. Вікові межі учасників розширилися: 16–19 років. Це теж явно багаторічна програма, спрямована на вербування іноземних школярів.

***

У лютому 2025 року оголосили прийом заявок на місячне стажування молодих іноземних інженерів (25–35 років) на базі Новосибірського державного університету за програмою InterRussia. Тема — «Штучний інтелект у медицині». Учасникам оплачують проїзд, проживання і виплачують стипендію. Серед партнерів програми — Фонд підтримки публічної дипломатії імені О. М. Горчакова, суто кагебістська структура, що організовує всілякі пропагандистські заходи за кордоном. Сама програма явно орієнтована на науково-технічне шпигунство.

***

У лютому 2025 року на сторінках координаційних рад різних країн з’явилося оголошення: «“Волонтери Перемоги” разом із партією «Єдина Росія» запускають ювілейну, п’яту історичну онлайн-гру «1418»! Цього року гра вийшла на новий рівень, вона стала міжнародною! Тепер перевірити свої знання про Велику Вітчизняну та Другу світову війну можуть учасники з будь-якої точки світу». Ця пропагандистська акція розрахована на школярів віком 14–18 років. Як сказано на сторінці гри «Наша Перемога»: «Захід являє собою інтелектуальну онлайн-гру з індивідуальним заліком, у якій учасники з будь-якої точки світу зможуть перевірити власні знання, логіку та кмітливість, відповідаючи на запитання ведучого». Це програма навчання іноземних школярів путінської фальсифікації історії.

***

Того ж лютого 2025 року оголосили Всесвітню шкільну олімпіаду «Велика Перемога» для дітей і підлітків від 10 до 18 років. Схема проведення звичайна: два онлайн-етапи і фінальний етап у Москві. Одночасно проходили конкурси малюнків на тему «Обличчя Перемоги» і творів «Великий полководець». Трьох переможців нагородили участю в параді Перемоги 9 травня 2025 року. Партнери олімпіади: НДІ військової історії при Військовій академії Генштабу ЗС РФ, Російське військово-історичне товариство (голова — Володимир Мединський), Національний центр історичної пам’яті при Президентові РФ. Усі три організації займаються фальсифікацією історії в інтересах російської пропаганди.

У російських центрах науки і культури в різних країнах навесні 2025 року почали відкриватися «міжнародні центри підготовки волонтерів до 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні». Як сказано на сторінці кіпрського «Російського дому» в Нікосії: «Наша команда об’єднує людей у всьому світі, які допомагають зберігати пам’ять про Велику Перемогу та організовують заходи, присвячені 9 Травня… Добровольцем Міжнародного волонтерського корпусу 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. на Кіпрі може стати будь-хто віком від 14 років: достатньо заповнити анкету, зареєструватися і пройти коротке онлайн-навчання».

***

Навесні 2025 року в Росії відбулася міжнародна IT-олімпіада для школярів віком 14–18 років. «У змаганнях беруть участь 10,5 тис. школярів із 51 країни. Найбільше учасників із Росії, Шрі-Ланки та Білорусі. До десятки також увійшли Куба, Мозамбік, Таджикистан, Казахстан, Китай, Таїланд і Узбекистан». Очний фінальний етап пройшов з 30 травня по 2 червня в Нижньому Новгороді. Команди-фіналісти представляли, крім Росії, Кубу, Таїланд, Індію, Китай, Мозамбік, Таджикистан, Туркменістан, Шрі-Ланку. Організатор — уряд Росії. Генеральний партнер (спонсор) олімпіади — Сбербанк. Майбутні фахівці з IT-технологій — найцінніша вербувальна база для спецслужб.

***

У січні 2025 року Загальноросійський громадський громадянсько-патріотичний рух «Безсмертний полк Росії» оголосив для росіян та іноземців конкурс «Визволителі Європи». Він «покликаний віддати шану пам’яті героїв, які визволяли Європу від нацизму». Вік учасників — від 10 років. Надсилати можна есе, відеоролики, презентації, малюнки. Як сказано в Положенні про конкурс: «Під час підготовки роботи учасникам рекомендується враховувати, що під визволенням Європи організатори розуміють бойові дії Червоної армії та визвольні операції на території Європи у 1944–1945 рр., а також визволення в’язнів нацистських концтаборів і участь партизанів та підпільників у русі Опору… Переможців конкурсу запросять до Москви для участі в церемонії нагородження та отримання дипломів і цінних призів». Фінансування — з Фонду президентських грантів.

Отже, конкурсантам заздалегідь роз’яснили, що визволителями Європи слід вважати лише радянських солдатів (а не армії союзників), а визволенням — окупацію Східної Європи зі встановленням там прорадянських режимів. Сам конкурс зводився до якомога точнішого й буквальнішого відтворення цих тез.

***

У березні 2025 року стартував Міжнародний історичний конкурс «Наша Перемога, наша спадщина». Як сказано в Положенні про конкурс: «Цілі: виховання любові до історичної Батьківщини, поваги до захисників Вітчизни, формування традиційних цінностей; поширення серед російських співвітчизників інформації про ключові події Великої Вітчизняної війни; зміцнення зв’язків міста Москви з молодими російськими співвітчизниками, які проживають за кордоном; розвиток спільноти молодих російських співвітчизників, які проживають за кордоном». Організатори — уряд Москви та Московський дім співвітчизника. Беруть участь іноземці віком 14–17 років. На першому етапі учасники надсилають відеорозповідь на одну із запропонованих патріотичних тем. По суті, тем дві: прославлення Перемоги СРСР у війні та відсіч «фальсифікаторам», які намагаються Перемогу зганьбити. Другий етап — онлайн-тестування, відповіді на запитання з історії Великої Вітчизняної війни. Це дає змогу промацати готовність учасника конкурсу до вербування. Для проходження такого тестування потрібні не історичні знання, а навпаки, їх відсутність. І вміння маніпулювати заздалегідь відомими історичними фальшивками. У фіналі формують групу переможців із 30 осіб (не більше однієї особи від країни), які приїжджають у червні 2025 року до Москви та Пскова для проходження «комплексу заходів» (лекції, майстер-класи, екскурсії).

***

Навесні 2025 року проходив традиційний XXV Пушкінський конкурс для вчителів російської мови. Тема та сама: «Перемога. Що означає це слово для вас і ваших учнів? Поміркувати над цим питанням у жанрі есе пропонується вчителям російської мови, які працюють за межами Росії». П’ятдесят лауреатів, чиї роздуми сподобаються організаторам, їдуть до Москви на урочисту церемонію нагородження у вересні 2025 року.

Як відверто сказано в оголошенні про конкурс, «Міжнародний Пушкінський конкурс для педагогів-русистів було засновано у 2000 році за підсумками круглого столу «Моя батьківщина — російська мова» в редакції «Российской газеты» за підтримки уряду Москви та МЗС Росії. Мета конкурсу — моральна і матеріальна підтримка найенергійніших і найталановитіших педагогів-русистів країн близького та далекого зарубіжжя. За 24 роки лауреатами конкурсу стали понад 1200 осіб». Зрозуміло, що вербування вчителів російської мови за кордоном ще важливіше й плідніше завдання, ніж пряме вербування їхніх учнів. Головне завдання вчителів — обробка учнів і підготовка їх до вербування.

***

У грудні 2024 року в Москві пройшов заключний етап конкурсу «Найкраща російська школа за кордоном», організованого Міністерством освіти РФ. У 2024 році в конкурсі взяли участь понад 1500 педагогів із 49 країн світу. Переможцями стали школа при Посольстві Росії у Франції, Російська школа в Абу-Дабі (ОАЕ) і школи з Узбекистану.

Двома місяцями раніше, у жовтні 2024 року, у Парижі під егідою Россотрудництва відбувся Шостий форум російських шкіл, у якому брали участь понад 30 російськомовних асоціацій. Організатори — Посольство РФ у Парижі та Координаційна рада російських співвітчизників.

Пропагандистська робота із сотнями російських шкіл за кордоном, які працюють за російськими програмами та з російськими підручниками, — найважливіша частина діяльності безлічі російських фондів і відомств. Туди вливають гігантські суми.

***

У листопаді 2024 року в Казані оголосили переможців XI Міжнародної незалежної літературної премії «Глаголиця» серед авторів віком від 10 до 17 років. Вручали премію фонди «Щасливі історії» та «Русский мир». Зі ста присутніх учасників короткого списку 13 були іноземцями з Франції, Греції, США, Італії, Туреччини, Молдови, Узбекистану, Казахстану.

***

У січні 2025 року відкрився конкурс малюнків «Перемога!» для країн Африки та Близького Сходу з трьома категоріями учасників: діти 7–10, 11–14 і 15–17 років. Організатори — російськомовна газета «Вестник соотечественника» Тунісько-російської торгово-промислової палати, Регіональна координаційна рада російських співвітчизників країн Африки та Близького Сходу і спільнота «Русского мира країн Африки та Близького Сходу». За участю іноземних школярів, тим паче таких юних, у пропагандистському конкурсі насамперед стоїть інтенсивна робота з їхніми батьками.

***

У грудні 2024 року в Москві пройшов Міжнародний молодіжний форум «Майбутнє Русского мира». На нього приїхали 50 спеціально відібраних на попередньому тестуванні «молодих співвітчизників» (віком від 18 до 35 років) із 27 країн, серед яких держави пострадянського простору, а також Європи, Азії, Африки та Близького Сходу. Усі вони представляють молодіжні організації російських співвітчизників. Організатор форуму — уряд Москви та Московський дім співвітчизника. Мета форуму: «формування позитивного іміджу міста Москви серед молодих російських співвітчизників, поглиблення взаємовигідної співпраці, що сприяє просуванню російської культури та згуртуванню російських співвітчизників, які проживають за кордоном».

Переможців нагородили у трьох номінаціях: «1. Культурний код: за просування російської культури та російської мови за кордоном. 2. Медіагерой: за внесок у підтримку та розвиток російських медіа за кордоном. 3. Хранитель російської спадщини: за створення та просування програм зі збереження історичної пам’яті за кордоном». Усі нагороди — за ідеологічну пропаганду.

***

У листопаді 2025 року в Сочі відбувся V Конгрес молодих учених. У попередньому, IV Конгресі взяли участь близько 700 делегатів із сорока країн. Захід, що цілком очевидно, не науковий, а суто пропагандистський. «У межах Конгресу відбулися також заходи в контексті святкування 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, присвячені збереженню історичної наукової спадщини воєнних років, а також подвигу вчених і педагогів у роки війни».

Заманювання до Росії іноземних учених в умовах, коли всі офіційні зв’язки між російськими та західними науковими інституціями обірвано, надзвичайно перспективне з погляду науково-технічного шпигунства.

***

У жовтні 2024 року Північно-Кавказький федеральний університет відкрив у Каїрі, на базі представництва Россотрудництва, «Школу молодого лідера»: «Учасниками освітньої програми стали понад шістдесят осіб. Серед них студенти та представники молодіжних громадських об’єднань». До цього проєкт проходив у Сирії та Алжирі. Очевидно, що університет тут лише прикриття, жодного стосунку до освіти ця «школа» не має, найімовірніше, це в чистому вигляді навчальний центр спецслужб.

***

Одним із найвідвертіших і найнахабніших способів фінансування закордонної агентури можна вважати премію «Ми разом», яку видає організація з характерною назвою «Добро.рф». Премію вручають за різні волонтерські проєкти. Як сказано в публікації 2024 року: «З 2020 року Асоціація Добро.рф спільно з Росмолоддю реалізує міжнародний напрям We Are Together Міжнародної премії #МИРАЗОМ. Мета — заохотити громадян і організації країн світу за безкорисливий внесок у розв’язання гуманітарних проблем і зміцнення співпраці. Премію вручають щороку іноземним організаціям і волонтерам за регіонами світу: СНД, Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід і Північна Африка, Африка на південь від Сахари, Північна та Південна Америка. Кожен переможець отримує грошову премію в розмірі десяти тисяч доларів і право приєднатися до Міжнародного форуму громадянської участі #МИРАЗОМ, найбільшого у світі заходу з тематики добровольства. У 2024 році заявки на участь у Премії подали громадяни та організації зі 142 країн світу. Лауреатами міжнародного треку за три роки стали представники Азербайджану, Республіки Білорусь, Казахстану, Туреччини, Португалії, Данії, США, Перу, Еквадору, Бразилії, Індії, Китаю, Пакистану, Катару, Ліберії, ПАР, Чилі, Японії, Киргизької Республіки, Великої Британії, Танзанії, Зімбабве, Нігерії та Мексики». У грудні 2024 року на Міжнародний форум «Ми разом» у Москві, за повідомленням фонду «Русский мир», «…зібралися понад двадцять тисяч волонтерів і громадських діячів майже з пів сотні країн. Серед учасників лідери та активісти фондів і соціально орієнтованих некомерційних організацій (НКО), добровольці, які допомагають у Бєлгородській, Курській, Брянській областях, учасники гуманітарних місій та інші». У квітні 2025 року оголосили початок п’ятого сезону Премії, який має проходити в шість етапів і завершиться нагородженням переможців у грудні в Москві: «Організатори отримали близько п’ятдесяти тисяч заявок, їх надіслали жителі всіх російських регіонів і 142 країн».

***

Серед заходів Россотрудництва є міжнародна премія для іноземних журналістів з анекдотичною назвою «Чесний погляд». Мета конкурсу — «виявлення та заохочення представників зарубіжних ЗМІ… а також матеріалів в Інтернеті за об’єктивне і всебічне висвітлення гуманітарних проєктів за участю Росії, спрямованих на розширення економічної, соціальної та культурної співпраці, що сприяють формуванню об’єктивного і конструктивного образу Російської Федерації у світовому інформаційному полі… підтримка та розширення російської економічної та гуманітарної присутності за кордоном; трансляція позитивного порядку денного, спрямованого на посилення позицій Росії в міжнародному просторі, в іноземних і російських ЗМІ». Інакше кажучи, це в чистому вигляді премія агентам впливу Росії за пропагандистську брехню.

У 2024 році на Премію надійшло 488 конкурсних матеріалів із 59 країн. Гран-прі отримав грецький журналіст Дімітріос Ляцос. Інші лауреати представляли Вірменію, Буркіна-Фасо, Аргентину, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан.

***

Іноземні студенти, залежні у фінансовому та навчальному плані від російської влади, — ідеальна база для вербування майбутніх агентів.

Принадою для іноземців можуть слугувати бюджетні місця в російських вишах. Скажімо, Ульяновський педагогічний університет імені І. М. Ульянова оголосив у квітні 2025 року про проведення Міжнародної молодіжної олімпіади з різних предметів. Дипломи переможців дають шанс на отримання бюджетного місця або знижки за контрактом.

Міністерство науки і вищої освіти РФ у 2025 році виділило 1,1 мільярда рублів на гранти для двох тисяч іноземних студентів, «на переліт до Росії і назад, проживання в гуртожитку та страховку». За планами міністерства, кількість іноземців, які навчаються в Росії, сягне до 2029 року 10 000 осіб: «відбір гідних підтримки планується проводити за підсумками міжнародних конкурсів і олімпіад». Зрозуміло, що критерії відбору гідних не можуть тут обмежуватися їхніми успіхами в навчанні. Або навіть залежати від них. Це насамперед відбір потенційних агентів впливу.

Щороку уряд Росії виділяє квоти на бюджетне навчання в університетах для іноземців. Скажімо, Аргентині у 2025 році виділили 30 місць. З Габону у 2024 році прибули на навчання за квотами шістдесят три студенти. Один із них навчається навіть у МДІМВ. Туреччині у 2025 році виділено 199 бюджетних місць (за конкурсу п’ять осіб на місце).

У радянський час роботу з іноземними студентами вели дуже щільно, навряд чи хтось із них міг уникнути спроби вербування. За наступні десятиліття зв’язки з багатьма з них було втрачено. У 2024 році почалася робота зі створення архіву іноземних випускників радянських і російських вишів та відновлення зв’язків із ними в інтересах спецслужб. Принаймні лише так можна пояснити сенс листа проректора Московського державного університету Ю. А. Мазея від 9 грудня 2024 року, адресованого керівникам структурних підрозділів МДУ:

«Глибокошановні колеги! Управління розвитку інтернаціоналізації нині займається підготовкою актуальної бази іноземних випускників Московського університету, з якими факультети/кафедри/співробітники підтримують чинний контакт. Ця база використовуватиметься під час підготовки та проведення Зустрічі випускників МДУ у 2025 році. Прошу Вас надати таку інформацію про випускників очолюваного Вами структурного підрозділу: ПІБ (російською та латиницею), громадянство, рік випуску, ступінь освіти (бакалаврат, спеціалітет, магістратура, аспірантура, стажування), контактна інформація, дата народження (за можливості) відповідно до доданої форми (Додаток 1)».

Саме у 2025 році, коли наукові зв’язки між західним світом і Росією виявилися обірваними, МДУ знадобилися списки іноземних випускників, щоб відновити з ними зв’язок.

Можна з великою часткою впевненості припустити, що програми ідеологічної обробки іноземної (насамперед російськомовної) молоді та заманювання її до Росії з вербувальною метою в міру посилення санкцій ставатимуть дедалі інтенсивнішими. Вибухове збільшення кількості агентів впливу — єдина надія російського уряду та його спецслужб хоч на якусь дестабілізацію політичної ситуації у ворожому до Росії зовнішньому світі.

bottom of page