top of page

З середини 1950-х років СРСР почав масовий прийом до своїх вузів іноземців, переважно країн третього світу. Іноземні студенти, які навчалися в Радянському Союзі, були невичерпним резервом радянських агентів у всьому світі. На момент розвалу СРСР 1991 року у світі налічувалося понад 800 тисяч фахівців, які закінчили радянські виші, зі 150 країн. У країнах, звідки вони приїжджали та куди поверталися, створювалися об'єднання колишніх радянських студентів. До 1991 року їх налічувалося 72. Після розпаду СРСР вони почали зникати, що саме собою вказувало те що, що імпульс їх існування йшов із Москви. У 1992 році залишилося лише 22 національні об'єднання випускників. Ситуація стала змінюватися в 2003 році після промови Путіна, в якій він заявив «про важливість взаємодії з іноземними випускниками та поширення російської мови та культури за кордоном». У травні 2003 року відбувся Перший Всесвітній форум іноземних випускників російських (радянських) вищих навчальних закладів. Він був організований за секціями у різних вузах.

Другий Всесвітній форум іноземних випускників пройшов набагато урочистіше у 2007 році. Він відкрився у Колонній залі Будинку союзів у Москві. На форум зібралися понад 650 делегатів із 135 країн світу.

Третій форум пройшов у 2012 році. Але, як сказано на сайті Всесвітньої асоціації випускників, «...незважаючи на те, що форуми пройшли успішно, вони не мали належної інформаційної підтримки, а тому не набули широкого резонансу і не привели до значних результатів, що стосуються взаємодії російських вишів з випускниками-іноземцями». Іншими словами, колишні іноземні студенти поодинці неохоче йшли на контакт із російськими компетентними органами.

Перелом відбувся у грудні 2014 року, коли «у Росспівробітництві, з ініціативи Громадської палати було проведено нараду щодо підвищення ефективності роботи з іноземними випускниками російських (радянських) освітніх організацій та їх об'єднаннями, на якій були присутні представники всіх ключових міністерств та відомств Російської Федерації, Громадської палати. Було ухвалено рішення про формування робочої групи щодо створення Всесвітньої асоціації випускників російських (радянських) вишів». У травні 2015 року було створено неурядову організацію Всесвітня асоціація випускників. Тут простежується типова для путінської Росії абсурдна (з погляду стороннього) ситуація, коли рішення про створення неурядової організації приймається урядовими чиновниками.

У 2018 році відбувся Європейський форум випускників радянських та російських вишів на Кіпрі, який зібрав 250 осіб із 21 країни.

«З вітальним словом до учасників та організаторів форуму звернулися екс-президент Кіпру Димитріс Христофіас, Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Республіці Кіпр Станіслав Осадчий, президент Московської торгово-промислової палати Володимир Платонов, президент Всесвітньої федерації демократичної молоді Ніколас Пападимитріу, керівник Російського центру науки і культури в Нікосії Аліна Радченко, голова Координаційної ради російських співвітчизників у Республіці Кіпр Ігор Носонов, президент Асоціації російських бізнесменів на Кіпрі Юрій П'яних, президент Всесвітньої асоціації випускників Володимир Четій». За підсумками заходу був підписаний Меморандум про регіональну Європейську координаційну раду (Європейської асоціації) випускників російських вишів при Всесвітній асоціації випускників». Список партнерів Всесвітньої асоціації випускників характерний для російських філій спецслужб, замаскованих під неурядові організації, – МЗС РФ, Росспівробітництво, Російська гуманітарна місія, фонд «Русский мир», «Волонтери Перемоги», «Росмолодь», Фонд президентських грантів, Фонд сприяння захисту прав та законних інтересів громадян за кордоном «Російський Світ», Всесвітня координаційна рада російських співвітчизників, які проживають за кордоном, тощо державні та псевдогромадські контори.

До складу Всесвітньої асоціації випускників входить безліч окремих асоціацій різних вузів та різних країн. Деякі особливий інтерес. У Росії, як і в СРСР, було кілька вузів, які спеціалізувалися та спеціалізуються на підготовці не стільки агентів впливу, скільки розвідників зі своїх та іноземних громадян. Насамперед це МДІМВ, Університет дружби народів імені Патріса Лумумби, Інститут східних мов, який став пізніше Інститутом країн Азії та Африки.

Вичерпну характеристику Інституту східних мов, створеного в 1956 році, залишив його випускник Юрій Безменов, співробітник КДБ, який працював під журналістським прикриттям і втік у 1970 р. з Індії до Канади: «...у віці 17 років, після закінчення середньої школи, я вступив до Інституту східних мов, філії Московського державного університету. Інститут цей був фактично під безпосереднім контролем КДБ та ЦК Комуністичної партії – елітарне гніздо для майбутніх радянських дипломатів, закордонних кореспондентів та шпигунів. В інституті, крім вивчення кількох іноземних мов та засобів масової інформації, я мав також отримати обов'язкову військову підготовку. Під час навчання нас, студентів, навчали, як грати у «стратегічні військові ігри», використовуючи карти зарубіжних країн. Громадянська оборона та навчання діям в умовах ядерної війни також були основними частинами нашої освіти. Крім того, нам викладали «уроки допитів», які були розроблені для того, щоб навчити нас допитувати військовополонених. Зокрема, нас навчали допитувати полонених про їхню реакцію на радянський ядерний удар, спрямований на їхню країну».

Цей опис можна поширити і на всі інші вузи, які вирішували аналогічні завдання. Закордонні асоціації випускників цих вузів можна сміливо розглядати як агентурні центри, які складаються з професіоналів.

Асоціації випускників МДІМВ є в Австрії, Азербайджані, арабських державах Перської затоки, Вірменії, країнах Бенілюксу, Болгарії, Великобританії, Угорщині, В'єтнамі, Німеччині, Іспанії, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Китаї, Латвії, Молдавії, Монголії, Польщі, Північній Америці, Сербії, Словаччині, Туреччині, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії.

На Кіпрі немає окремої Асоціації випускників МДІМВ, є лише спільна Асоціація випускників радянських та російських вишів під керівництвом випускника Університету імені Патріса Лумумби Анастасіоса Кузаліса. Але російських бізнесменів і адвокатів, що осіли на острові, з дипломами МДІМВ дуже багато.

Серед них є люди із очевидними біографіями співробітників спецслужб.

Наприклад, Володимир Олексійович Паршиков: з 1998 по 2003 рік - старший радник Постійного представництва Росії при відділенні ООН у Женеві (Швейцарія); директор Департаменту з гуманітарного співробітництва та прав людини МЗС РФ з 2003 р., що має з 2004 року дипломатичний ранг Надзвичайного та Повноважного Посланника ІІ класу.

Або Владислав Дробков, випускник МДІМВ 1972 р., власний кореспондент «Правди» в Афінах, Брюсселі та Вашингтоні, а потім видавав на Кіпрі проросійські газети.

Або Михайло Кузовлєв, голова ради директорів АКБ «Російський капітал», з 2004 року – виконавчий керуючий директор; з 2008 по квітень 2014 – голова ради директорів Russian Commercial Bank (Cyprus) Ltd (Російський комерційний банк, Кіпр); голова Російсько-Кіпрської ділової ради при Торгово-промисловій палаті РФ. За деякими непідтвердженими відомостями, Кузовлєв – генерал ФСБ.

Є безліч юристів, що вийшли з МДІМВ і фахівців з фінансів, що працюють у різних кіпрських юридичних фірмах.

Наприклад, Армонджон Ікрамов, позаштатний юридичний радник Кіпрської фірми, який приїхав на Кіпр у 1992 році як голова кіпрської дочірньої компанії Московського фінансового консорціуму і бере активну участь у пропагандистських акціях посольства.

Є Сергій Мурадов, син колишнього російського посла на Кіпрі Георгія Мурадова, який займає після 2014 року посаду заступника голови уряду окупованого Криму і перебуває під європейськими санкціями. Сергій Мурадов – власник концертного агентства, яке організовує на Кіпрі гастролі російських артистів.

Є подружжя Микола Ховрін-Комнінос та Юлія Ховрина-Комнінос, нібито нащадки візантійських імператорів. Кожен із них заснував по партії, що складається з однієї людини – їх самих. Чоловік – Християнську республіканську партію. Дружина - Об'єднану республіканську партію Кіпру. Юлія Ховріна навіть на повному серйозі виступила у 2023 році кандидатом у президенти Кіпру від своєї партії (з проросійською програмою). Можливо, у декларації такої програми і був сенс цієї клоунади.

Є почесний доктор МДІМВ – колишній президент Кіпру Димитріс Христофіас, який отримав це звання у 2008 році, під час свого президентства.

Є ще безліч людей, які займаються різними справами і зовсім не привертають на перший погляд уваги - якщо забути, що вчилися всі вони в головному російському університеті, який готує дипломатів і розвідників.

bottom of page