Самбо
Одинадцятого жовтня 2024 року у Ларнаці відкрився юнацький чемпіонат світу з самбо. У ньому брала участь і російська команда. Українське посольство на Кіпрі заявило з цієї нагоди протест, оскільки Міжнародна федерація самбо (FIAS) ще 2022 року виключила російські збірні команди з міжнародних змагань. Вона зобов'язала російських та білоруських самбістів виступати лише у нейтральному статусі.
Кіпрська федерація самбо, що входить до FIAS, цю заборону проігнорувала. Більше того, на рекламному оголошенні турніру було розміщено логотипи його партнерів/спонсорів, серед яких значилися Роснефть і банк ВТБ. Обидва перебувають під європейськими санкціями і не можуть легально фінансувати турнір на Кіпрі. Отже, це саме собою могло бути приводом для державного розслідування.
Зрозуміти, звідки ростуть ноги цього казусу, досить легко.
Кіпрська федерація самбо виникла 2011 року, а 2012-го була офіційно визнана Національним олімпійським комітетом Кіпру. Її президент – Маріос Андреу (р. н. 1977) – кіпріот, який навчався у Москві. Він бронзовий призер чемпіонату світу 2001 року у Красноярську (Росія), випускник Російського державного університету фізичної культури, спорту та туризму. Його дружина Юлія – ковзанярка, майстер спорту Росії.
Іноземні студенти традиційно стають об'єктами вербування спецслужб, але не з усіма це відбувається. Щодо Андреу сумнівів мало. Він свій чоловік у Посольстві РФ у Нікосії. Фотографія Маріоса Андреу в російському посольстві поряд із бюстом Примакова та під портретом Путіна з'явилася на його сторінці в інстаграмі восьмого червня цього року. А трохи раніше, у квітні, його сфотографували в Москві в Міжнародному центрі самбо під написами «Росія» та «Крим».
Самбо – взагалі специфічний вид спорту. Він виник як бойове мистецтво у Червоній армії у 30-х роках ХХ століття для навчання диверсантів. Потім стався поділ на спортивне та бойове самбо. У 1966 р. спортивне самбо стало міжнародним видом спорту, а бойове залишалося засекреченим з 1947 року до 1991-го, до розвалу СРСР. Сьогодні FIAS – єдина міжнародна спортивна федерація, де офіційна мова – російська. Навіть емблема FIAS – п'ятикутна зірка у колі, щоправда, лише наполовину червона.
У Росії її Федерація самбо перебуває під патронажем силових структур. До опікунської ради, очолюваної заступником Голови Ради безпеки РФ, випускником Вищої школи КДБ Рашидом Нургалієвим, входять, крім голови Росгвардії генерала армії Віктора Золотова, і безліч інших осіб з явними та неявними погонами.
Президент Міжнародної федерації самбо Василь Шестаков - депутат Державної думи, друг і навіть співавтор Путіна (Путін В. В., Шестаков В. Б., Левицький А. Г. Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним. Москва, 2003. Книга видана російською, англійською, корейською, китайською, японською, італійською мовами).
Можна з упевненістю сказати, що Міжнародна федерація самбо – це такий відросток російських спецслужб у світовому спортивному русі, а кіпрська федерація, судячи з останніх подій, виконує ту саму функцію на Кіпрі. Тобто це ще одна з безлічі агентур російського впливу, що діють на острові. З усіма витікаючими.
У 2015 році в Росії за розпорядженням президента Путіна розпочалася кампанія «Самбо – до школи!», «Орієнтована на просування в школах Російської Федерації виду спорту самбо та системи самозахисту без зброї як основи здоров'я та безпеки школярів, їхньої національної єдності, успішності та конкурентоспроможності». У цій абсурдній цитаті привертає увагу згадка про «національну єдність» школярів, які займаються самбо. Сенс проекту зрозумілий: патріотичне виховання школярів за допомогою воєнізованих видів спорту – це давня радянська традиція.
На Кіпрі до проекту «Самбо – до школи!» 2021 року приєдналася російська школа «Академія Гнозіс» (директор Світлана Євгенівна Мардапітта). Зв'язки «Академії Гнозис» із Москвою очевидні: на фасаді школі зображено логотип фонду «Русский Мир».
«Система»
Є ще один суто радянський вид спорту, що тісно пов'язаний з військовою справою і широко розповсюдився після розвалу СРСР по всьому світу. Це школи бойових мистецтв «Система», розроблені в частинах спеціального призначення (спецназу) ГРУ. За радянських часів частини спецназу були лише у підпорядкуванні ГРУ. Оскільки саме ГРУ було засекречено, то й про спецназ мало хто знав. Не існувало навіть емблеми ГРУ (на відміну КДБ). Неофіційно символом спецназу вважалася кажан. У пострадянський час офіційною емблемою ГРУ стала червона гвоздика, а зображення кажана у колі стало офіційною емблемою спецназу ГРУ. Одночасно воно з'являється і на емблемах різних спортивних шкіл, створених у 90-ті роки в Росії офіцери спецназу. У цей час усі численні спецслужби, на які розпався колишній КДБ, теж обзавелися своїм спецназом і також засновували свої школи та спортивні клуби.
Деякі їх емблеми були химерним поєднанням традиційної емблеми КДБ (з невеликими змінами запозиченої ФСБ – щит з вертикальним мечем) з емблемою спецназу ГРУ (кажан). Рукопашний бій спецназу – це спортивне єдиноборство у прямому вигляді. Там немає певної форми, не проводяться змагання, немає правил. І хоча в більшості шкіл, розрахованих на цивільних спортсменів, наголошується на тому, що «Система» – це мистецтво самозахисту, насправді йдеться про те, щоб знищити (вбити, вивести з ладу, взяти в полон) супротивника. Звідси й численні види зброї, що використовуються у «Системі», – насамперед ножі. Таких шкіл спортивних єдиноборств з військовим корінням у Росії виникло багато, але нас цікавлять ті, які створили міжнародні мережі своїх філій та «відпочкувань».
***
Засновник усіх шкіл «Системи» – полковник Михайло Рябко (1961–2023). Його біографія, розтиражована на багатьох сайтах «Системи» по всьому світу, виглядає досить каламутно: «Рябко Михайло Васильович. Народився 6 травня 1961 р. у Білорусії. З 1983 по 1993 працював у службі безпеки Міністерства внутрішніх справ СРСР, тренував охорону міністра. З 1989 до 1994 року навчався в юридичному інституті Міністерства внутрішніх справ Росії. Понад 10 років служив у спецпідрозділах, брав участь у бойових діях, визволенні заручників, був інструктором у Центрі оперативно-технічної підготовки спецпідрозділу. З 2002 до 2006 року працював радником міністра юстиції Російської Федерації. З 1 серпня 2006 року працював у Генеральній прокуратурі РФ, полковник юстиції. Проводив заняття з «Системи» понад 30 років; його учні – у всьому світі».
Друга людина в ієрархії «Системи Рябко» - Володимир Васильєв (1960 р. н.). Його біографія на сайті systemaryabko виглядає ще загадковіше, ніж біографія Рябко: «Директор і головний інструктор у штаб-квартирі «Системи». Народився у Росії. Володимир отримав інтенсивний курс бойової підготовки та є найкращим учнем Михайла Рябка. Володимира нагороджено орденом «Борг і честь», а також іншими нагородами. Володимир переїхав до Канади й у 1993 року заснував першу школу російського бойового мистецтва поза Росії – штаб-квартира «Системи». З того часу він особисто навчив понад 500 кваліфікованих інструкторів російського бойового мистецтва «Система», а також сертифікував понад 200 шкіл у 30 країнах світу та створив безліч фільмів про єдиноборства, високо відзначені багатьма фахівцями». На сайті швейцарської школи «Системи» є додаткова інформація. Там говориться, що Васильєв служив у спецназі, був парашутистом.
Зі створення школи «Системи Васильєва» в Торонто в 1993 році, напередодні виведення останніх радянських (уже російських) військ з Німеччини, і почалося бурхливе поширення «Системи» по всьому світу. На сайті «Системи Рябко» зазначено, що в Північній Америці знаходиться 42 школи «Системи», в Європі – 51, в Африці – 3, в Азії – 13, в Австралії – 6, у Південній Америці – 15, у Росії – 17, у Німеччині – 10 (всього 189).
На сайті штаб-квартири «Системи Васильєва» в Торонто сказано, що всього шкіл понад 250. З них у Німеччині – 12. Пошук у Мережі, проте, дає понад 60 шкіл та тренувальних груп у Німеччині. Щоправда, деякі з них є філією інших, а якісь сприймаються «Системою Рябко – Васильєва» як ворожі.
Як сказано на іншому сайті: «Проводити тренування з «Системи» М. В. Рябко мають право лише ті інструктори, які отримали від М. В. Рябко або В. І. Васильєва (Канада) сертифікат, що засвідчує, що вони є інструкторами з єдиноборства Стародавньої Русі «Система» і можуть викладати даний вид єдиноборств іншим. Усі інструктори, які не мають такого сертифікату, не можуть проводити заняття з «Системи» та використовувати ім'я Михайла Рябка».
У той же час низка російських «систем» з іншими основоположниками, про які йтиметься нижче, мирно співіснує з «Системою Рябко», їхні представники беруть участь у спільних семінарах у різних країнах світу.
Такий підхід вказує на масштаб операції створення мережі шкіл «Системи». Усі інструктори шкіл «Системи» у світі ліцензовані або особисто Рябко і Васильєвим, або їх учнями, тобто проходили навчання або в Москві, або в іноземних філіях «Системи», а також брали участь у семінарах, які організовували засновники «Системи» по всьому світу. Тобто всі вони пов'язані безпосередньо чи опосередковано із ГРУ. Втім, у 90-ті роки своїм спецназом обзавелися й інші війська. За відсутності змагань і спортивних титулів це замикало всю мережу шкіл на штаб-квартири «Системи» в Москві та Торонто (і довірених представників «Системи» в інших країнах). Це дозволяє керівникам «Системи» тримати під контролем весь кадровий склад інструкторів у світі та довільно його формувати.
Мережа шкіл «Системи Рябко - Васильєва» поза Росією почала розвиватися наприкінці 90-х років (у Німеччині перший центр «Системи» в Аугсбурзі з'явився в 1997 році) при майже повному збереженні централізованості всієї мережі та замикання її на дві штаб-квартири - у Москві та Торонто.
Сьогодні школи «Системи» розташовані практично у всіх європейських країнах. Особливо багато їх у Німеччині, Чехії, Австрії, Франції, Італії, Нідерландах, Швейцарії, Великій Британії, Польщі. У Німеччині у 2017 році їх було 67.
По одній-дві-три школи розташовано в Греції, Латвії, Люксембурзі, Норвегії, Португалії, Румунії, Сербії, Словенії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Ірландії, Бельгії, Естонії, Угорщині ... Можна уявити, яких це зажадало організаційних і фінансових зусиль.
У Росії сьогодні існує понад 70 різних напрямків «російського рукопашного бою». З них близько 30 різних «Систем».
За нашими підрахунками, лише дев'ять із них мають мережу своїх представництв за кордоном. Це «Системи» Рябко – Васильєва, Кадочникова, Таланова, Старова, Соловйова, «Сибірський в'юн», «Сибірський козак», «Невод» та «Вовк».
Об'єднує їх те, що їхні засновники - всі офіцери або ГРУ, або КДБ-ФСБ; що самі бойові мистецтва носять далеко не спортивний характер (вони вчать вбивати чи знерухомлювати противника); і що процес стрімкого поширення цих шкіл по всьому світу не має видимих природних пояснень. Цей процес розпочався наприкінці 90-х років і став найінтенсивнішим в останнє десятиліття.
Дуже схоже, що за поширенням різних «Систем» у багатьох країнах світу на всіх континентах стоїть продумана масштабна операція спецслужб та потужне державне фінансування. Сьогодні у світі діють сотні практично офіційних навчально-диверсійних центрів російських спецслужб з усіма наслідками, що з цього випливають.
***
Кіпр поширення шкіл «Системи» зачепило лише краєм.
У 2014 році в Лімасолі пройшов семінар «Системи Кадочникова».
«Система Васильєва» має кілька представників на Кіпрі: Маріос Хараламбус (Marios Charalambous, Лімасол, Меса, Геітонія); Френк Кокран (Frank Cochrane, Пафос); Андреас Деметріу (Andreas Demetriou, Лакатамія, Нікосія); Майк Георгіу (Mike Georgiou, Нікосія); Джордж Кей (George Kaye, Лімасол).
Шеф-інструктор «Системи Спецназ Старова» на Кіпрі - Кіріакос Тсолерідіс.
У фейсбуці є сторінка Spetsnaz Cyprus, власник якої мешкає в Нікосії. Має 329 «друзів», а останні записи відносяться до травня 2017 року. Серед «друзів» – Денис Ряузов – постать, що становить особливий інтерес.
Ряузов – шеф-інструктор Міжнародного центру бойової та спеціальної підготовки (МЦПСП) «Вовк». Центр «Вовк» – одна з найцікавіших та найактивніших організацій, що представляють «Систему». Він знаходиться у Москві: вул. Б. Переяславська, 46. Відкрито, ймовірно, у 2014 році. З жовтня 2013 р. на цю адресу зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр професійної підготовки». Голова – Дмитро Миколайович Драчин... (з 2016 р.), засновник – Денис Юрійович Ряузов (з 2014 р.).
МЦБСП «Вовк» «створено на базі Холдингу охоронних структур «Вовк» з метою підвищення кваліфікації співробітників, які працюють у сфері безпеки та охорони».
Слід вважати, що центр створений як міжнародний підрозділ холдингу. Сам холдинг також надзвичайно цікавий. Його адреса: м. Москва, вул. Нижні Мневники, 110. Створено, мабуть, 2012 р. (з цього часу його президент – Геннадій Нікулов).
Судячи зі складу холдингу, він заснований двома структурами – громадською організацією «Нічні вовки» та Міжнародним союзом десантників. Холдинг надає охоронні та детективні послуги. У нього безліч департаментів та представництв у всіх районах Москви, а також у Новоросійську, Волгограді та Твері. У діяльності центру «Вовк» навіть формально відсутня спортивна складова. Він займається підготовкою, яка потрібна чи бійцям бойових спецпідрозділів, чи диверсантам. Проте центр веде інтенсивну міжнародну діяльність. Крім 12 філій у Росії (включаючи Крим, який приєднано незаконно), центр «Вовк» має свої представництва у семи країнах: Угорщині, Сербії, Італії, Швейцарії, Греції, на Тайвані, Німеччині.
Президент холдингу – Геннадій Нікулов, колишній військовослужбовець ВДВ із вкрай цікавою біографією. Окрім іншого, він «з лютого 2014 р. – брав участь у подіях «Руської весни» у Криму; з листопада 2014 р. – є заступником голови комісії з безпеки м. Севастополя; з січня 2015 р. – заступник голови самооборони м. Севастополя... За виконання особливої бойової місії у Криму представлений депутатом Державної думи Клінцевичем Ф. А. до нагородження бойовою вогнепальною зброєю». Одночасно Нікулов – заступник голови Міжнародної спілки десантників.
Віце-президент холдингу та президент МЦБСП «Вовк» Дмитро Драчин – також колоритна фігура. Офіцер КДБ, закінчив факультет Прикордонних військ (факультет КДБ) Вищого військового училища в Калінінграді (зараз Калінінградський прикордонний інститут ФСБ), служив у Прикордонних військах до 1993 року.
У списку інструкторів МЦПСП «Вовк» Драчин стоїть на другому місці. На першому – Денис Ряузов, людина, яка представляє нам особливий інтерес. На швейцарському сайті центру Wolf Ряузов названо генеральним директором та шеф-інструктором. Саме Ряузов, мабуть, відповідає за міжнародну діяльність центру «Вовк». Ось його біографія із сайту московського центру «Вовк»:
«Деніс Ряузов. Офіцер запасу (ВДВ).
Інструктор із бойової спеціальної підготовки співробітників особистої охорони, груп швидкого реагування (ГБР), інкасації. Стаж інструкторської діяльності 15 років. Шеф-інструктор холдингу безпеки «Вовк» (Москва). Шеф-інструктор академії безпеки SSC (Швейцарія). Педагог 1-ї кваліфікаційної категорії.
Проходив навчання: Курси спеціальної підготовки ГБР - Центр спеціальної підготовки «Витязь», м. Москва; Курси спеціальної підготовки особистої охорони - Центр спеціальної підготовки «Витязь», м. Москва; Курси спецпідготовки особистої охорони «Центр спецпідготовки Мартинюка», м. Ростов; Курси та атестація – Федерація практичної стрільби, м. Москва».
Ряузов проводив величезну кількість семінарів у різних країнах:
2012 – семінар в Угорщині, м. Будапешт. 2012 р. – семінар у Словаччині.
2013 р. – семінар на Тайвані «для силових підрозділів та цивільних спеціалістів».
2013 р. – семінар у Сербії, м. Белград. «Семінар було організовано на території Військової академії. На семінарі були присутні представники Угорщини, Словаччини, Сербії. В основному це були курсанти академії, співробітники спецпідрозділів, співробітники особистої охорони». 2013 р. – семінар у Сербії, м. Кач.
2013 р. – семінар у Будапешті.
2013 р. – семінар у Швейцарії, м. Цюріх. «На семінарі було відкрито офіційне представництво у Швейцарії».
2013 р. – семінар у Сербії, м. Белград (разом зі спортивним центром кікбоксингу «Крсташ кік бокс клуб»). «Семінар проводив генеральний директор МЦПСП «Вовк» Денис Ряузов. На цьому заході були присутні співробітники та керівники приватних агентств безпеки, ветерани підрозділів спеціального призначення».
2014 – семінар на Тайвані. «Шеф-інструктор Денис Ряузов проводив тренінги з тактичної, вогневої та спеціальної підготовки. На семінарі розглядалися також питання ножового та рукопашного бою. У семінарі взяли участь представники різних єдиноборств, співробітники спеціальних підрозділів та поліції Тайваню».
2014 р. – семінар в Італії та відкриття представництва Центру спеціальної підготовки «Вовк» у Турині. «Офіційний представник Центру спеціальної підготовки »Вовк« в Італії - Giovanni De Vecchis».
2016 р. – семінар у Греції, на острові Закінтос, та відкриття філії центру «Вовк» у Греції. Як сказано в повідомленні: «Висловлюємо величезну подяку нашому офіційному представнику та братові Eugenios Gintillos та нашому інструктору та братові Spiros Tzoras за відмінну організацію семінару».
Філія центру «Вовк» у Греції та на Кіпрі називається – Systema Combat Wolf / Hellas-Cyprus. Його сторінка у фейсбуці, як і раніше, активна (останнє повідомлення датоване жовтнем 2024 року).
