Про діяльність Імператорського православного палестинського товариства (ІППО) під керівництвом генерал-полковника ФСБ Сергія Степашина вже йшлося вище.
Його кіпрське представництво та постаті емісарів вкрай цікаві. Тут у концентрованому вигляді зійшлися і зловісні, і комічні аспекти діяльності російських спецслужб.
ІППО і працює в основному в Середземномор'ї – Ізраїлі, Палестинській автономії та на Кіпрі. Представництва ІППО є в Йорданії, Сирії, Греції, Латвії, Німеччині, Болгарії та Узбекистані (крім 55 внутрішньоросійських відділень). Про характер діяльності ІППО можна судити з його активності на Кіпрі.
У лютому-березні 2014 року Росія окупувала український Крим, а за півроку, у вересні, у кіпрському курортному місті Айя-Напі відбулося урочисте свято. Договір про побратимство між Айя-Напою та російським містом Іваново підписували глави міст – Янніс Каруссос (майбутній міністр транспорту Кіпру) та В'ячеслав Стручков (у 2017 році він буде засуджений на п'ять років ув'язнення за хабар). В урочистості, окрім групи іванівських чиновників, брали участь голова Кіпрського відділення Імператорського православного палестинського товариства (ІППО) Леонід Буланов та його заступник Філокіпру. Причому саме Кіпрське відділення ІППО і виступало організатором побратимства.
Як було наголошено на сайті ІППО, ця подія «не тільки культурний та діловий зв'язок між містами Айя-Напой та Іваново, а й зв'язок між православними народами, та зміцнення як культурних, ділових, так і політичних відносин між двома країнами». Саме зміцнення політичних зв'язків з країною Євросоюзу в той момент, коли сам Євросоюз вводив один виток санкцій проти Росії за іншим, Росія потребувала найбільше.
Кіпрське відділення ІППО під головуванням Леоніда Буланова виникло одним з перших, у 2009 р. Біографія Буланова однаково загадкова і курйозна. Судячи з інформації в Інтернеті, він живе двома незалежними життями. Перша протікає у Москві, де Буланов – лікар-хіропрактик, керівник заснованої 1991 року Науково-дослідної лікувальної клініки хіропрактики та остеопатії.
Хіропрактика – це один із варіантів «альтернативної медицини», тобто псевдонаука, що протистоїть звичайній доказовій медицині. На сайті клініки Буланова можна знайти дуже нетиповий для наукової установи список її нагород та відзнак. Там почесна медаль від шарлатанської Російської академії природничих наук, вітальна телеграма від депутатів фракції ЛДПР, диплом Федерації космонавтики, лист подяки Союзу десантників Росії, диплом корпорації «Альфа-Бізнесгарант» (заснованої Асоціацією ветеранів підрозділу антитерору «Альфа», спецназу ФСБ), подяка ФГУП ГЦСС (державного підприємства, що займається секретним зв'язком)… За цими нагородами важко судити про наукові досягнення клініки, але цілком очевидний її зв'язок із силовими та секретними державними структурами.
Друге життя громадянина Кіпру Буланова протікає на Кіпрі. Тут він голова Кіпрського відділення ІППО та активний громадський діяч. Список титулів, звань та нагород Буланова, опублікований на сайті Кіпрського відділення ІППО, вражаючий і цікавий сам собою.
Леонід Олексійович Буланов – «доктор медичних наук, доктор філософії за спеціальністю «медичні науки» Європейського університету (Європейський науковий ступінь), професор, дійсний член і член-кореспондент Російської академії природничих наук, академік МАНПО (член президії академії), академік МААНОІ, член-кореспондент МАДЄМН, почесний професор медицини і почесний доктор наук Європейської академії природничих наук (ЄАЄН) (Ганновер, Німеччина) та Європейського університету, академік ЄАЄН, має найвище наукове європейське звання сенатор ЄАЄН (має стрічку академії та зірку сенатора), почесний академік Академії Боніфація (Анагні, Італія) (на звання академіка представлений Європейською академією природничих наук). Союзом лицарів Європи представлений до титулу барона (дворянський європейський титул) за досягнення в європейській науці, має мантію барона і титульний геральдичний герб... академік Міжнародної академії економічних і соціальних досліджень (Рим, Італія), Почесний вчений м. Рима, академік Афро-Євразійської академії природничих наук (Конакрі), радник президента Громадської академії національної безпеки (ОАНБ), голова Науково-медичної ради ОАНБ, перший віце-президент, член президії міжнародної корпорації «Альфа-Бізнесгарант» ветеранів антитерору «Альфа»…».
Тут перераховані потішні академії, що виникли в незліченній кількості ще в 90-ті роки і не мають жодного відношення до жодних наук. Натомість мають пряме відношення до російських спецслужб та силових структур. Усі вони або створені за кордоном або мають іноземні представництва. Роздача «суспільних нагород» – загальний для всіх фіктивних російських академій та споріднених ним філій спецслужб метод зав'язування контактів з подальшими спробами вербування, а також заохочення вже діючих агентів впливу та власних співробітників. Так само діє і ІППО.
Серед безлічі медалей, орденів та дипломів Буланова є і диплом лауреата премії імені Андропова в галузі забезпечення безпеки Російської Федерації від 2008 року, підписаний генерал-лейтенантом ФСБ Віктором Шевченком, президентом придуманого органами держбезпеки спеціально для таких цілей Національного комітету громадських нагород. Власне, цей комітет було засновано з маскувальною метою іншою, теж підставною суто гебешною організацією – Академією проблем безпеки, охорони та правопорядку (АБОП). АБОП була створена 1999 р., у момент приходу до влади Путіна і за його вказівкою і очолювалася тим самим генералом Шевченком. АБОЗ була розпущена в 2009 р. Генеральною прокуратурою РФ після викриття її міжнародної вербувальної діяльності в німецькій пресі, але негайно відродилася в Росії під назвою ОАНБ (Громадська академія національної безпеки). АБОП мав безліч нагород на всі випадки життя, так що нагородження Буланова премією імені Андропова безпосередньо вказує на його професійну приналежність. До речі, розпущена АБОЗ була формально за роздачу нагород, «схожих на державні».
Сам список відмінностей Буланова добре ілюструє культурний і освітній рівень публіки, яка на повному серйозі одержує і роздає один одному звання академіків, баронів, лицарів і сенаторів і вважає це чомусь вдалим маскуванням. Втім, у шефа Буланова з ІППО Сергія Степашина також є нагороди АБОЗ.
На сайті Кіпрського відділення ІППО вказано ще двох членів його керівництва.
Відповідальний секретар Неля Анатоліївна Плешакова – лікар, заступник Буланова у московській клініці. Вона також є носієм кількох клоунських титулів – Європейської академії природничих наук (ЄАЄН) та Міжнародної академії історичних та соціальних наук (МАІСН).
Заступником Буланова з російської сторони значиться Володимир Антонович Золотарьов. Це людина з Москви, доктора історичних наук, генерал-майора, колишнього начальника Інституту військової історії Міністерства оборони, члена наукової ради Російського військово-історичного товариства. Суспільство було створено у 2012 році під головуванням міністра культури РФ Володимира Мединського спеціально для фальсифікації військової історії у потрібному путінському режимі руслі. Золотарьов також академік РАЄН та МАІСН.
Першим віце-президентом Кіпрського відділення ІППО з кіпрської сторони вважається Андреас Філокіпру, випускник Київського інженерно-будівельного інституту ще радянських часів. Філокіпру – володар, як і Буланов, багатьох нагород Європейської академії природничих наук, включаючи звання почесного професора. У документі 2011 року він атестується ще й як «почесний консул Сейшельських островів, світський помічник архієпископа Кіпру». Ось такий колектив громадських діячів і займається на Кіпрі організацією побратимства між кіпрськими та російськими містами. Втім, Золотарьов, схоже, на Кіпрі – номінальна постать. Активні двоє: Буланов та Плешакова. У 2012 році вони, за власним твердженням на кіпрському сайті ІППО, організували побратимство Ларнаки та Володимира, 2013-го – Віфлеєма та Володимира, 2014-го – Іваново та Айя-Напи. Побратимство Айя-Напи та Геленджика у 2017 р. пройшло без видимої участі ІППО, тут ініціатором був консул Кіпру в Краснодарі Нікос Василіу.
У 2018 році в Москві відбулося підписання угоди про співпрацю між ІППО та Тамасосською та Оринійською митрополією Кіпрської православної церкви. Підписано воно було Сергієм Степашиним та митрополитом Тамасосським та Орінійським Ісаєю. Сторони домовилися про розвиток православного паломництва та релігійного туризму для російських та кіпрських громадян. На зустрічі окрім безлічі офіційних осіб були присутні Леонід Буланов та Неля Плешакова.
Митрополит Ісая – своя людина для Москви. Він там навчався, захистив дисертацію та чудово розмовляє російською. На території митрополії Ісаї у 2017 році було збудовано на гроші російського олігарха Заренкова православний храм Святого апостола Андрія Первозванного та Усіх Святих. У жовтні 2019 року вже сам Степашин прибув на Кіпр і взяв участь в урочистому відкритті у цьому храмі пам'ятної дошки на честь відродження паломницького маршруту Росія – Кіпр – Свята земля, обірваного 100 років тому. Під час церемонії Степашин вручив Ісаї орден ІППО - «Віфлеємську зірку». Потім такий самий орден отримав від Степашина президент Кіпру Нікос Анастасіадіс у присутності Ісаї.
У цей самий приїзд Степашин зустрічався з предстоятелем Кіпрської православної церкви архієпископом Хризостомом. На зустрічі були присутні посол РФ на Кіпрі Станіслав Осадчий та Леонід Буланов. Як повідомлялося в пресі, генерал-полковник ФСБ Степашин обговорив з архієпископом Кіпру становище християн на Близькому Сході, розповів про заходи, що вживаються Імператорським православним палестинським товариством щодо збереження християнської присутності в країнах Близькосхідного регіону, і вручив Хризостому чергову нагороду ІППО – орден Великої княгині Єлизавети Федорівни. Навряд чи учасники цього дійства усвідомлювали його абсурдність.
У 2020 році в Москві відбувся наступний акт кіпрсько-російського кохання, організований ІППО. Під час святкування 60-річчя Республіки Кіпр у Будинку російського зарубіжжя імені Олександра Солженіцина Степашин роздав чергові нагороди ІППО. Послу Кіпру в РФ Зіноносу було вручено орден Великої княгині Єлизавети Федорівни, Георгію Мурадову та Леоніду Буланову - Почесний знак пам'яті Є. М. Примакова за внесок у міжнародну діяльність, Почесний знак пам'яті Н. В. Хитрово - голові Товариства ветеранів Росспівробітництва І. Д. Пузакову. Росспівробітництво – державне відомство, що займається вербуванням емігрантів із СРСР та Росії. Георгій Мурадов – колишній посол РФ на Кіпрі та заступник глави уряду окупованого Криму. Зважаючи на те, що Примаков був директором Служби зовнішньої розвідки Росії, Знак пам'яті його імені можна, без сумніву, вважати відомчою нагородою.
Будинок російського зарубіжжя імені Олександра Солженіцина створювався у 90-ті роки як архів та музей емігрантської антирадянської преси. Перетворення його на філію держбезпеки і місце проведення її оперативних заходів саме собою може бути найхарактернішою ілюстрацією путінської епохи.
На перший погляд, вся ця вульгарна суєта з побратимством, взаємними нагородженнями саморобними орденами та титулами виглядає анекдотом. Якщо не знати, що Сергій Степашин – людина серйозна, і що все це лише верхівка айсберга, зовнішні маскувальні прояви напруженої діяльності щодо створення та налагодження роботи розвідувальної мережі у регіоні.
