top of page

До початку війни 2022 року Кіпр активно використовувався Росією як майданчик для різних пропагандистських кампаній та політичних провокацій. Однією з таких провокацій була спроба обхідним шляхом створити на Кіпрі 2019 року представництво окупованого Росією Криму. Спроба зірвалася, але в силу обставин, що вдало склалися, в мережу потрапило безліч документів, що дозволяють відновити весь хід операції і зрозуміти ролі її учасників.

У червні 2019 року у кафедральному соборі кіпрського міста Лімасола відбулася стендова виставка «Святині Херсонеса». На ній демонструвалися знайдені під час розкопок у кримському музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» християнські реліквії.

Як зазначили організатори, виставка, яка отримала благословення митрополита Сімферопольського та Кримського Лазаря, викликала «величезний інтерес як у кіпріотів, так і наших співвітчизників».

На перший погляд, ця виставка – лише скромний культурний захід суто музейного характеру, хоч і сумнівний юридично. З погляду міжнародного права, музей-заповідник «Херсонес Таврійський», що перебуває у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і знаходиться в окупованому Росією Криму, як і раніше, належить Україні. Внаслідок чого з 2016 року ЮНЕСКО перестало стежити за збереженням музею-заповідника.

Ця експозиція, організована Росією, по суті, була виставкою «трофейного мистецтва», незаконно нею привласненого. Втім, виставка була стендовою, тобто демонструвалися лише зображення експонатів, що знімало ризик їхнього арешту у разі пред'явлення Україною судових претензій.

Пильний погляд на організацію та організаторів цього заходу дозволяє розглянути за ним довготривалу політичну інтригу за участю різноманітних громадських організацій, російських відомств, православних ієрархів і російських спецслужб, що грають у цій операції ключову роль.

Головний організатор виставки – офіційний представник Російських дворянських зборів (РДС) в Республіці Кіпр, ватажок Дворянських зборів Криму (ДСК), директор Фонду культурно-просвітницьких програм «Культурна спадщина Криму», ініціатор створення «Клубу друзів Херсонеса Таврійського» Андрій Костянтинович Уша. Виставка організовувалась також за участю Фонду підтримки гуманітарних наук та Державного музею-заповідника «Херсонес Таврійський», що знаходиться під Севастополем.

Тут потрібен невеликий відступ.

Відразу після розвалу СРСР у Росії почали виникати незліченні підставні «наукові», «громадські» і «благодійні» організації здебільшого з гебешной підкладкою. Вони розповсюджували в Росії та за кордоном власні «громадські» ордени та звання, для чого влаштовували урочисті прийоми, часто під егідою російських посольств, консульств та культурних центрів. Таких утворень у Росії багато десятків, а то й сотні. З одного боку, вони паразитують на марнославних і неосвічених людях, які купують у них потішні «громадські» ордени та титули дворян, академіків, професорів, докторів, полковників і генералів, з іншого – вони функціонують як філії спецслужб: проводять міжнародні заходи, на яких роздають свої нагороди потрібним людям, готуючи в такий спосіб контакти та вербування. І керують ними теж найчастіше люди зі спецслужб. Як правило, такі контори мають невиразні джерела фінансування (що саме по собі дає ясність) і дуже пишно і претензійно позначені цілі.

Російські дворянські збори, безсумнівно, належать до цієї категорії підставних урядових контор, які імітують громадську діяльність. На їхньому сайті значиться: «У своїй діяльності Російські дворянські збори переслідують культурно-просвітницькі цілі, спрямовані на відродження величі Росії, ... Віри предків та історичних традицій Російської державності ... На утвердження в Росії істинної культури ... Традицій вірного служіння своїй Вітчизні ... високої моральності і духовності». Це типова для держбезпеки безглузда, шовіністична й антидемократична лексика, що досить погано маскує традиційні завдання радянських та російських спецслужб.

Російське дворянське збори складається з 51 регіонального відділення в Росії та 13 відділень та представництв за кордоном.

Дворянські збори Криму були створені як регіональне відділення РДС після окупації півострова у 2015 році та зареєстровані на початку 2016-го. Його ватажком із самого початку був Андрій Ушаков, людина з дуже цікавою біографією.

За інформацією із сайту ДСК, Андрій Костянтинович Ушаков народився 8 лютого 1972 року в Москві та навчався на фізичному факультеті МДУ у 1989–1994 роках. Університет він, зважаючи на все, не закінчив, а з 1995 року керував групою компаній «Експертно-інформаційна служба Співдружності», яка виконує функції секретаріату премії «Російський Олімп».

Ця дивна контора організовувала програми під назвами «Російський Будівельний Олімп», «Надійні Організації Будівельного Комплексу», «Російський Енергетичний Олімп», «Російський Фінансовий Олімп». У програми відбиралися «підприємства та компанії, які займають лідируючі позиції у галузях економіки. В урочистій атмосфері лауреатам вручаються громадські нагороди, які свідчать про їхню високу професійну компетенцію».

У 2005 році Ушаков провів на Кіпрі міжнародний форум з характерною назвою «Інвестиційна привабливість регіонів Росії», що супроводжувався роздачею «російських Олімпів». У тому ж році було організовано програми «Український Національний Олімп», «Український Фінансовий Олімп», «Український Будівельний Олімп».

У 2009 р. програма «Російський Олімп» у фінансовій сфері отримала нову назву - «Золотий Фенікс». У 2011 році ця «група компаній» організувала в Женеві конференцію з екзотичною назвою «Досвід та історія саморегулювання у країнах Західної Європи». Водночас там святкувалося 15-річчя премії «Російський Олімп» і нагороджувалися її лауреати.

За словами самого Андрія Ушакова, він працював і жив на Кіпрі та у Швейцарії. 2014 року після анексії повернувся до Криму, як він каже, «у зв'язку з возз'єднанням з Росією нових регіонів – Республіки Крим та міста Севастополя». З моменту захоплення Криму Росією Ушаков служить у Криму, де створює ще одну організацію з екзотичною назвою «Єдиний експертно-інформаційний центр Криму та міста Севастополя».

У 2015 році, при створенні Кримського відділення Російських дворянських зборів, Ушаков обирається ватажком кримського дворянства.

З його ініціативи було створено також фонд культурно-просвітницьких програм «Культурна спадщина Криму», мета якого – реставрація об'єктів культурної спадщини Кримського півострова, розвиток культури та мистецтва.

«На кошти фонду «Культурна спадщина Криму» у 2016–2019 роках було здійснено низку міжнародно значущих заходів, що сприяють зміцненню позитивного образу Криму та об'єктивної інформації щодо законності та історичної обґрунтованості його повернення до складу Росії».

Остання фраза розкриває дійсну мету роботи фонду, гебешно-пропагандистську. Трудова біографія Ушакова позбавлена навіть натяку на формальну професійну приналежність і, на перший погляд, абсолютно абсурдна. На другий погляд, у ній висвічується багаторічна діяльність співробітника спецслужб під прикриттям, орієнтована на закордон. І в цьому сенсі вона є типовою.

Інший організатор виставки – Фонд підтримки гуманітарних наук «Моя історія» – був зареєстрований у Москві у травні 2014 року, за два місяці після приєднання Криму і, швидше за все, у зв'язку з ним. Це некомерційна організація, створена «для реалізації програм підтримки проектів у культурній та освітній сферах». Головний об'єкт піклування фонду – Херсонес Таврійський. Серед його партнерів – Фонд президентських грантів, Газпром, Московський патріархат, міністерства освіти та культури РФ та уряди різних російських міст. Тобто фонд є відверто урядовим.

Головна мета виставки на Кіпрі цілком однозначно була сформульована у листі в. о. директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» О. О. Морозової офіційному представнику Російських дворянських зборів на Кіпрі Андрію Ушакову від першого лютого 2019 року:

«Вітаємо можливість спільної реалізації культурних проектів, спрямованих на надання об'єктивної інформації про законність та історичну обґрунтованість повернення Криму до складу Росії». Згідно з планами, опублікованими на сайті ДСК, виставка на Кіпрі мала відбутися ще у січні 2019-го. Точніше, у січні на Кіпрі мав відкритися культурний центр «Будинок Криму в Євросоюзі», діяльність якого розпочиналася б з виставки.

Причини створення «Будинку Криму в Євросоюзі» детально описані у листі заступника Голови Ради міністрів Республіки Крим Георгія Мурадова до того ж Ушакова.

«Запроваджені Україною та країнами Євросоюзу щодо жителів Криму такі, що суперечать міжнародному праву, заходи, що обмежують свободу пересування кримчан, фактична блокада культурних і родинних зв'язків національних спільнот Криму, заборона на транспортне сполучення, туристичні та ділові зв'язки з Кримом однозначно мають дискримінаційний, протиправний характер. <…> У цих умовах ініціатива представників кримської громадськості зі створення в Республіці Кіпр, що зберігає дружні зв'язки з Росією, постійно діючого майданчика для проведення міжнародно значущих культурних, інформаційних та ділових заходів, у тому числі виставок, концертів, творчих зустрічей, майстер-класів установ і діячів культури Криму, є актуальною та перспективною». Цей лист, власне, і окреслює мету всієї операції. Потрібно було пробити пролом у Європейському союзі, змусити хоча б одного його члена, якщо не юридично, то опосередковано визнати анексію Криму Росією.

Культурно-історична та релігійна аура навколо діяльності ватажка кримського дворянства на Кіпрі була лише маскуванням. Тут йшлося зовсім не про християнські святині.

«Відкриється «Будинок Криму в Європейському союзі» у січні 2019 року виставкою «Святині Херсонеса», створеною нашими давніми друзями та партнерами – музеєм-заповідником «Херсонес Таврійський» – спеціально для цієї події», – йдеться у розділі «Будинок Криму в Євросоюзі» на сайті ДСК.

Автори та організатори виставки висловили сподівання, що вона стане «хорошим різдвяним подарунком для мешканців та гостей Кіпру, викличе інтерес до унікальної археологічної спадщини Херсонеса та пробудить бажання відвідати культурний та релігійний центр особисто».

Крім того, в пояснювальній записці до проекту вказується, що «Будинок Криму в ЄС» створюється на базі офіційного представництва Російських дворянських зборів на Кіпрі, «де на постійній основі реалізовуватимуться міжнародно значущі культурні та ділові заходи, які сприятимуть зміцненню позитивного образу Криму».

«Будинок Криму в Європейському союзі», безперечно, стане місцем зустрічі громадян інших країн із культурою народів Криму, місцем знайомства з головними духовними, історичними та туристичними об'єктами півострова. З цією метою планується постійне проведення на базі створюваного представництва виставок, концертів, творчих зустрічей, майстер-класів установ та діячів культури Республіки Крим та міста Севастополя. Ми вже вступили у взаємодію з низкою російських та міжнародних організацій щодо створення «Будинку Криму в Європейському союзі» і скрізь отримали позитивну реакцію», – йдеться в описі.

Плани роботи майбутнього культурного центру на Кіпрі були заявлені грандіозні: у січні проведення виставки «Святині Херсонеса», у лютому-квітні – мультимедійна виставка «Крим у долі Росії» із щоденним показом російською, грецькою та англійською мовами. Також планувалися щотижневі мультимедійні виставки про видатних людей, які мають відношення до Кримського півострова.

Було заявлено про відвідання «Будинку Криму в ЄС» відомим мандрівником та священиком Федором Конюховим та концертні програми «Крим у музичному мистецтві Росії» за участю кримських музикантів, танцюристів, артистів опери та балету.

Протягом усього 2019 року планувалося проведення «круглих столів» та конференцій на різноманітні актуальні теми. Також було оголошено, що в результаті діяльності на Кіпрі «Будинку Криму в ЄС» буде створено «Клуб друзів Криму», «куди увійдуть «співвітчизники, які проживають за кордоном, російські та іноземні громадяни, які поділяють інтерес до Кримського півострова». Планувалося і проведення заходів у відповідь на Кримському півострові за участю членів «Клубу друзів Криму», який би допомагав «фінансуванню спільних програм», – йдеться на сайті Дворянського зібрання.

Однак колись майбутній «Клуб друзів Криму» був розсудливо перейменований на «Клуб друзів Херсонеса Таврійського». До участі у діяльності клубу організатори запрошували міжнародні та російські компанії, благодійні фонди та приватних осіб.

В інтерв'ю кіпрському російськомовному порталу Ушаков так пояснив причини реєстрації «Клубу друзів» саме на Кіпрі:

«Ми вирішили його реєструвати через те, що у разі реєстрації в Севастополі він не зможе бути міжнародним через санкції і загубиться весь сенс даного об'єднання. Підтримуватиметься він із приватних коштів меценатів».

У цьому ж інтерв'ю Андрій Ушаков повідомив, що «підготовлено проект учасників опікунської ради клубу», діяльність якого спрямована на оптимізацію фінансової стратегії музею, залучення інвестицій та забезпечення їх ефективного використання.

Тобто передбачалося, що міжнародні компанії, благодійні фонди та приватні особи через Кіпр будуть залучати інвестиції та оптимізувати фінансову стратегію українського музею, який після анексії Криму та переходу у російську власність отримав державне російське фінансування.

Дуже цікавим виявився запланований склад опікунської ради «Клубу друзів Криму» на Кіпрі.

Співголови – директор музею-заповідника «Херсонес-Таврійський» Олена Морозова та випускник МДІМВ Георгій Мурадов – посол Росії на Кіпрі в 1996–1999 роках, заступник голови уряду окупованого Криму і, мабуть, ключова фігура всієї операції. Докладно про нього вже йшлося вище.

До списку передбачуваних піклувальників «Клубу друзів» також увійшли посол Росії на Кіпрі Станіслав Осадчий, почесний консул РФ на Кіпрі Георгіос Продрому, православний бізнесмен В'ячеслав Заренков, засновник «російської партії» на Кіпрі «Его про Політіс» Олексій Волобоєв, президент Асоціації російських бізнесменів на Кіпрі Юрій П'яних, президент Товариства дружби «Кіпр – Росія» Харіс Трассу та неназвані представники Кіпрського фонду Левентіса, Кіпрської та Російської православних церков. Про всіх названих вже писалося вище. Таким чином, можна зробити висновок, що опікунська рада «Клубу друзів Криму» на Кіпрі мала складатися з російських чиновників, кіпрських «друзів Росії», що імітують незалежну суспільно-політичну діяльність, та агентів російських спецслужб, замаскованих під представників обох груп.

Але все ж таки цьому грандіозному проекту не судилося реалізуватися в повному обсязі. На якомусь етапі, після перейменування проекту «Кримського дому в ЄС» на «Клуб друзів Херсонеса Таврійського», його переробили й сильно редукували. Виставку перенесли на червень 2019 року. Кримські артисти, фільми, мультимедійні виставки та «круглі столи» так до Кіпру не доїхали.

Напередодні проведення виставки «Святині Херсонеса» у кіпрську пресу просочилася інформація про проект «Кримського дому в Євросоюзі», який було названо операцією російських спецслужб. У кіпрському виданні Cyprus Mail на витік інформації про проект відреагував колишній посол України на Кіпрі Борис Гуменюк. У статті «Російсько-кримський «троянський кінь» на Кіпрі» він назвав «незграбними» зусиллями Москви, яка намагається довести, що Крим так чи інакше належить Росії.

Хоча в російській пресі і заявлялося, що кримська виставка викликала «величезний інтерес», все ж таки громадське представництво на ній виявилося більш ніж скромним. Голові Кримських дворянських зборів навіть довелося публічно виправдовуватися:

«Зацікавленість у проекті, як не дивно, висловила кіпрська сторона, зокрема Кіпрська єпархія, також інтерес був виявлений з боку музейних працівників та звичайних парафіян».

Насправді ж зацікавленість у «проекті» на Кіпрі була виявлена саме з російського боку і набагато раніше. У тому ж інтерв'ю пан Ушаков також розповів, що Російські дворянські збори, членом ради яких він є, співпрацює з РПЦ, зокрема з Московським патріархатом. «Тож, перш ніж проводити цю виставку, ми отримали схвалення від митрополита Волоколамського, – сказав Ушаков, – а також благословення митрополита Сімферопольського та Кримського Лазаря. – Причому митрополит Волоколамський окремо зазначив, що вважає «важливим уникати будь-якого політичного контексту при організації цього заходу».

Варто звернути увагу на те, що виставка, яка планувалася на січень 2019 року, узгоджується у березні, переноситься на квітень, а проводиться лише у червні.

А ось цитата зі звіту Дворянського зібрання Криму, розміщеного на його сайті, де йдеться, що «в результаті візиту до Республіки Кіпр у грудні 2018 року досягнуто домовленості з Кіпрською православною церквою про проведення в 2019 році в Республіці Кіпр низки виставок про святі місця Кримського півострова та направлення туристів з Республіки Кіпр на Кримський півострів маршрутами паломників».

Це до питання про те, що інтерес першими все ж таки виявили не кіпрські музейні працівники, парафіяни та священики, як це хотілося б уявити ватажку Дворянського зібрання.

У згаданому інтерв'ю Ушаков наполегливо переконує читачів, що кримський захід на Кіпрі «має виключно культурно-освітній характер», що він не пропагандистський, а організований лише з метою поділитися культурною спадщиною півострова з островом. Тому що музей – Світова спадщина ЮНЕСКО і належить усьому світу.

Також Андрій Ушаков підкреслив, що між проектом та «діями спецслужб чи Путіна», а також російською владою немає жодного зв'язку. І спробуйте – доведіть, що це не так…

У цьому сенсі цікаво звернути увагу на хронологію підготовки проекту «Будинок Криму до ЄС».

8 травня 2018 року у Ялті відбувся XII Міжнародний фестиваль «Велике Російське Слово». Голова ДБК Андрій Ушаков виступив на ньому з доповіддю про доцільність створення культурного центру «Будинок Криму в Європейському союзі» у місті Лімасолі (Республіка Кіпр) на базі офіційного представництва Російських дворянських зборів.

Восени 2018 року, з 31 жовтня по 1 листопада, у Москві пройшов VI Всесвітній конгрес співвітчизників під гаслом «Росія та співвітчизники: нові виклики та нові рубежі». В інформаційному повідомленні ДСК вказувалося, що Республіку Крим на конгресі представляли постійний представник Республіки Крим за Президента РФ Георгій Мурадов, ватажок Дворянських зборів Криму Андрій Ушаков та депутат Держдуми РФ Павло Шперов. У цьому ж повідомленні говорилося:

«Андрій Ушаков обговорив із представниками МЗС РФ перспективи та деталі створення культурного центру «Будинок Криму в Європейському союзі» на базі офіційного представництва Російських дворянських зборів у Республіці Кіпр». «Учасники дискусії зазначили, що «Будинок Криму в ЄС» може стати надійним майданчиком для проведення державної політики Росії в країнах Євросоюзу та зробити істотний внесок у визнання світовою спільнотою Республіки Крим та міста Севастополя повноцінними та законними суб'єктами Російської Федерації».

В інформації не повідомляється, з ким саме з МЗС РФ обговорювалися перспективи та деталі створення «Будинку Криму в ЄС», але дискусія, мабуть, була представницькою.

24 листопада 2018 р. у Криму проходять звітно-виборчі загальні збори членів ДБК, на яких Андрій Ушаков доповів про діяльність організації за три роки. На зборах було розглянуто пропозиції членів ДСК щодо створення департаменту культури та департаменту взаємодії з громадськими організаціями та органами державної влади. Запропонована структура взаємодії з органами державної влади всередині громадської організації більше нагадує структуру якогось державного департаменту.

За два дні після звітно-виборчих зборів ДСК офіційний представник РДС на Кіпрі Андрій Ушаков летить на острів.

26 листопада 2018 року в Посольстві РФ на Кіпрі він проводить робочу зустріч із послом Росії Станіславом Осадчим. «Під час зустрічі сторони обговорили проект створення «Культурного центру Російських дворянських зборів у Республіці Кіпр та план спільних заходів на 2019 рік у галузі культури та мистецтва», – йдеться у повідомленні на сайті ДСК.

Після зустрічі Андрій Ушаков разом із співробітниками російського посольства відвідав Російський культурний центр, де провів переговори із його директором Аліною Радченко. «Переговори стосувалися проведення протягом 2019–2020 років низки знакових заходів під егідою Російських дворянських зборів. Було досягнуто домовленостей про проведення серії виставок, концертів, творчих зустрічей на майданчику Російського культурного центру.

У грудні 2018 року, під час візиту до Республіки Кіпр, Ушаков домовився з КПЦ проводити виставки «про святі місця Кримського півострова» та направляти туристів з Кіпру на Кримський півострів маршрутами паломників.

Офіційним представництвом Російських дворянських зборів на Кіпрі на честь 900-річчя встановлення духовних зв'язків між Росією та Кіпром було також розроблено паломницький маршрут «Православні святині Кіпру. Від Візантії до наших днів.

21 лютого 2019 року Андрій Ушаков взяв участь у роботі І Ушаківського форуму. Серед співорганізаторів форуму було Імператорське православне палестинське суспільство (ІППО). «Делегатам форуму зачитали вітання від почесного члена ІППО міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, директора Служби зовнішньої розвідки, голови Російського історичного товариства Сергія Наришкіна та від Синодального відділу Московської патріархії щодо взаємодії зі Збройними силами». На форумі виступив співголова оргкомітету форуму, голова ІВПО Сергій Степашин, колишній директор ФСБ.

Саме в цей час було листування з ієрархами РПЦ про погодження виставки на Кіпрі. Запланована виставка у листах називалася ще «Святині Криму», вона була остаточно перейменована лише ближче до літа.

Таким чином, можна стверджувати, що ініціатива створення постійно діючого майданчика – «Дому Криму в ЄС» – для проведення культурних, інформаційних та ділових заходів виходила з вищих кіл російської влади. Проект розроблявся більше року, але був реалізований лише частково – обійшлися однією виставкою.

Кіпр теж був обраний невипадково. Враховано було все: доброзичливе ставлення місцевого населення до Росії, загальна релігія, особливості національного характеру кіпріотів, велика кількість російськомовних, які проживають на Кіпрі, лояльність до Росії місцевої влади та багато іншого. Навряд чи можна було знайти у Європі найкраще місце для російсько-кримської ідеологічної інтервенції.

Проект лопнув, але механізм його підготовки та проведення типовий для багатьох інших таких операцій.

bottom of page