Професор Клаус Небель та Олександр Крилов представляли вкрай цікаву організацію - Вест-Ост-інститут (West-Ost-Institut), що знаходилася в Берліні (Zimmerstraße 79-80, 10117 Berlin). Клаус Небель (нар. 1945) – голова правління інституту, Олександр Крилов – директор. Серед трьох інших членів правління – Олексій Громико, онук радянського міністра закордонних справ, керівник європейських програм «Русского мира», директор інституту Європи РАН та носій ще багатьох титулів. Два інших члени правління - німці: Манфред Бісінгер (Manfred Bissinger) і проф. Райнхард Пелат (Prof. Dr. Reinhard Pöllath).
Можливо, саме Олексій Громико є ключовою фігурою Вест-Ост-інституту.
Журналіст Манфред Бісінгер (р. 1940), колишній глава німецького Пен-центру і головний редактор багатьох журналів, належав до вузького кола радників канцлера ФРН Герхарда Шредера. Райнхард Пелат (р. 1948 р) – юрист і менеджер, голова наглядової ради фірм Maxingvest AG (колишня Tchibo Holding AG) та Beiersdorf AG, професор інституту податкового права Вестфальського університету в Мюнстері.
Як сказано на сайті директора інституту, «Берлінський Вест-Ост інститут (Інститут міжнародного менеджменту та іміджевих досліджень) – освітня, науково-дослідна та консалтингова установа. Інститут займається фундаментальними та прикладними дослідженнями, проводить наукові та практичні конференції, форуми, з'їзди, розвиває програми підвищення кваліфікації та сприяє встановленню економічної та політичної взаємодії». Вест-Ост-інститут засновано у 2003 р.
При інституті є видавництво West-Ost-Verlag (управитель – ін. Володимир Гриньов, головний редактор – Олександр Крилов) і виходить журнал West-Ost-Report. З 2010 року діє також фірма West-Ost-Development-UG, її керуючий – Володимир Євгенович Гриньов. Володимир Гриньов, мабуть, є сином президента Загальноросійської громадської організації Фонду розвитку Росії, доктора економічних наук, члена Науково-експертної ради з антикризової політики Аналітичного управління Апарату Державної Думи Євгена Михайловича Гриньова. Фонд розвитку Росії – каламутна, нібито громадська організація, але близька до Державної Думі РФ, що розробляє серед іншого і проекти федеральних законів. Євген Гриньов титулується також президентом Академії системних досліджень. Володимир Гриньов має титул віце-президента Міжнародної академії системного аналізу та досліджень. Мабуть, йдеться про одну й ту саму Академію. Згадки про неї, більш ніж скупі, можна знайти на сайті Фонду розвитку Росії. Володимир Гриньов (Prof. Dr.-Ing. Vladimir Grinev) очолює також Берлінську філію Російського економічного університету ім. Плеханова (Москва). Насправді, ніякої філії явно не існує, є тільки сам Гриньов, який до того ж титулом професора користується без жодних підстав.
***
Згідно з його офіційною біографією, директор інституту Олександр Крилов (нар. 1969) закінчив Челябінський державний педагогічний університет у 1993 році (історія та соціально-економічні дисципліни), вивчав психологію в Московському гуманітарному університеті та захистив дисертацію в МГУ в 1999 році на тему «Проблема людської природи в російській психоаналітичній традиції». У 2000 році Крилов отримав німецьке громадянство та переїхав до Німеччини в 2001 році, продовжуючи викладати на посаді професора в Національному інституті бізнесу в Москві (хоча його ім'я не вказано серед викладачів НІБ).
У 2008-2010 роках. Крилов був професором приватного Університету менеджменту та комунікацій у Потсдамі, який недовго існував. Крилов є також членом Німецько-російського Форуму та співголовою Бременської школи економіки – Die Bremen School of Economics e.V. (BSoE).
Ця громадська організація була заснована у 2003 році всередині Інституту світової економіки та міжнародного менеджменту Бременського університету. Голова BSoE – професор Аксель Селл (Prof. Dr. Axel Sell, на пенсії з 2008 р.), фінансовими питаннями управляє економіст Тобіас Шауф (Tobias Schauf). Шауф одночасно керує консалтинговою фірмою OstKontor, що працює переважно з Монголією. Селл та Шауф брали участь в організованих Вест-Ост-інститутом конференціях, наприклад, у конференції в Берліні у 2010 році на тему «Модернізація та гуманізація: шанси для західної та східної Європи (Modernisierung und Humanisierung: Chancen für West-und Osteuropa)».
З інформації, викладеної на сторінці Бременської школи економіки, складається враження, що це фіктивна організація, створена виключно для сприяння Вест-Ост-інституту.
Автономна некомерційна організація вищої освіти «Національний інститут бізнесу» (НДБ) виникла у 1995 році. Засновники: «Московський гуманітарний університет та група фізичних осіб».
Московський гуманітарний університет (МосДУ) – правонаступник Вищої комсомольської школи (ВКШ) при ЦК ВЛКСМ (раніше Центральна комсомольська школа). У Вищій комсомольській школі за радянських часів навчалося більше іноземців, аніж радянських громадян, що однозначно вказує на її підвідомчість КДБ. Немає сумнівів, що відомчий зв'язок із спецслужбами зберігся і в пострадянський час. Це видно за послужним списком президента НІБ Ігоря Іллінського (він же ректор МосГУ) та ректора НІБ Сергія Плаксія (він же проректор МосГУ). Плаксій одночасно вважається експертом Вест-Ост-інституту.
***
Судячи з сайту Вест-Ост-інституту, він пропонує свої послуги у галузі розвитку німецько-російських ділових зв'язків, отримання стипендій у німецьких вишах для російських студентів, публікацій російської наукової літератури у власному видавництві. Джерела фінансування інституту неясні, але можна з великою часткою впевненості припустити, що це суто російська організація, яка вирішує московські проблеми та прямого відношення до науки не має. Тема доповіді Крилова на берлінському симпозіумі теж виглядає з наукового погляду більш ніж сумнівно: «Освіта і наука як складові іміджу країни та регіону».
Німецька Вікіпедія додає до біографії Крилова подробиці, які відсутні у російській Вікіпедії. У 2013 р. Національний інститут бізнесу надав Крилову звання почесного професора – «Prof. h. с.». У 2015 році Крилов отримав звання почесного професора «Вищої школи гуманітарних та соціальних наук» (Hochschule für Human- und Sozialwissenschaften in Moskau).
Можливо, мають на увазі Московський гуманітарний університет. Крім того, у травні 2015 р. у місті Каарст Крилов був висвячений у диякони, а в червні 2016 року в Кельнському соборі архієпископом Кельна кардиналом Велке він був висвячений у римсько-католицькі священики. Цієї інформації немає в жодних російських біографіях Крилова.
На німецькомовній сторінці фейсбуку «Alexander Krylov» зазначено, що він з 2011 р. вивчав теологію у філософсько-теологічній школі в м. Санкт-Августин (Philosophisch-Theologische Hochschule Sankt Augustin).
У 2002-2016 роках інститут провів у Москві, Бремені та Берліні серію конференцій під загальною назвою «Дискурс: Захід-Схід»: «Разом з науковим аналізом актуальних проблем конференції серії «Дискурс: Захід-Схід» пропонують учасникам можливості встановлення ділових контактів, обміну думками та отримання об'єктів.
Партнерами та співорганізаторами проведених раніше конференцій були Національний інститут бізнесу, група компаній «Миколо М», Бременська школа економіки, Інститут світової економіки та міжнародного менеджменту Бременського університету, Німецько-російська зовнішньоторговельна палата, Східний комітет німецької економіки та ін. Теми вже проведених конференцій виглядають здебільшого імітаціями наукових тем. Остання конференція була проведена у жовтні 2016 р. у Москві, у Московському гуманітарному університеті. Її тема – «Християнські цінності за умов глобального виклику». З конференцією збігся приїзд до Москви великої делегації католицьких священиків та семінаристів із Кельнської архиєпархії, організований Криловим. Як писав Крилов у звіті про конференцію, «Ректор міжнародної духовної семінарії Redemptoris Mater у Кельні С. Пане окреслив у своєму виступі актуальні ціннісні дискусії в сучасній Європі, а італійський журналіст і редактор «Радіо Ватикан» М. Гальгано поділився аналітичною інформацією на тему «В. Під час перебування делегації в Москві Крилов урочисто провів першу свою службу як священика і проголосив проповідь, в якій нагадав віруючим, що вони мають у всьому покладатися на Бога. Делегацію прийняв митрополит Іларіон, який розповів про те, що православна церква в Росії процвітає, що щодня освячуються три церкви, а монастирі сповнені молоддю, що бажає йти в ченці, що тільки в столиці є 600 церков, і що православна церква в Росії після багатьох років пригнівала. Мабуть, задля того, щоб встановити контакти з вищими чинами католицької церкви в Німеччині та провести операцію з їхнього обдурювання, цю конференцію було організовано.
З 2016 р. Крилов, судячи з його російської сторінки у фейсбуці, припинив працювати у Вест-Ост-інституті і переїхав до Кельна, мабуть, щоб віддати себе служінню.
Екзотична біографія Крилова не така безпрецедентна, як може здатися. Свого часу православна церква у Радянському Союзі відтворювалася під час війни як спецоперація НКВС за допомогою співробітників держбезпеки у ролі церковного керівництва.
У випадку з Криловим ми, очевидно, маємо справу з успішною спробою російських спецслужб проникнути до католицької церкви на Заході.
***