Промисловий шпигунство, купівля на Заході наукових винаходів і технічних секретів завжди були головним завданням співробітників КДБ і ГРУ, що діяли на Заході. Від успіхів у цій галузі залежало розвиток ВПК і, зрештою, військова могутність СРСР. Військово-політична інформація і більше пропаганда мали другорядне значення. Безперечно, важливе, але не настільки. Вербувальна робота із західними вченими була суттєвою складовою цієї діяльності і приносила іноді грандіозні успіхи. З найвідоміших – викрадення американських атомних секретів у 40-ті роки.
Зникнення залізної завіси після розпаду СРСР – за повного збереження колишніх завдань радянських спецслужб у новій Росії – відкрило перед останніми нові та дуже широкі можливості. У тому числі щодо методів роботи. Одним із найпопулярніших способів підгортання радянських емігрантів стало створення псевдогромадських організацій, націлених на роботу в тій чи іншій цільовій групі. У тому числі серед вчених.
За останні десятиліття за кордоном зросла велика емігрантська спільнота, що включає вчених, які зробили на Заході кар'єру. Відповідно, дуже великою мірою зросли і можливості проникнення в західне наукове середовище, у тому числі й у галузі високих та військових технологій.
У жовтні 2017 року в Сочі відбувся Всесвітній фестиваль молоді та студентів, захід, що мав суто пропагандистський характер. Виступаючи на відкритті фестивалю, Путін оголосив про свій намір залучити до роботи в Росії вчених-емігрантів, особливо тих, хто вже досяг професійного успіху: «Ми подумаємо над цим; у нас є деякі ідеї». «Можливо, я прозвучу різко, але Росія зацікавлена в поверненні тих, хто справді досяг успіху і може ефективно співпрацювати тут». Він додав, що «програма мегагрантів буде розширена в країні». Хто краще за Путіна міг знати, що вчені, які працюють одночасно на Заході та в Росії, є ідеальними джерелами інформації? Така можливість була немислимою в радянські часи.
Програма залучення до Росії вчених-мігрантів за допомогою великих грантів справді працює вже кілька років і безпосередньо пов'язана з однією дуже цікавою емігрантською організацією.
Міжнародна асоціація російськомовних вчених (Russian-speaking Academic Science Association - RASA) була заснована на Першому Міжнародному семінарі колишніх радянських вчених у Франції в 2008 році. Асоціація об'єднує науковців із колишнього Радянського Союзу, які працюють нині поза Російською Федерацією. В Асоціацію входять також інженери та підприємці, які працюють у галузі високих технологій, а також студенти, аспіранти та постдоки, які навчаються поза РФ.
Офіційно RASA – це «некомерційна, неурядова організація для розвитку зв’язків між російськомовними вченими за кордоном». Фактично, створення RASA було ініційовано російським урядом, який, за всіма ознаками, також її фінансує.
Якраз у 2008 році було оголошено «захід 1,5» Міністерства науки та освіти Росії. Його метою було «взаємодії з російськими вченими, які працюють за кордоном, на постійній та тимчасовій основі, закріплення їх у російській науці та освіті, використання їх досвіду, навичок та знань для розвитку вітчизняної Системи науки». Передбачалося запрошувати іноземних вчених російського (радянського) походження на роботу в Росію для керівництва науковими проектами на дуже добрих умовах.
«Експертна комісія відбере сто найкращих проектів, кожен із яких отримає фінансування у розмірі до двох мільйонів рублів на рік. У команді керівника працюватиме мінімум один молодий кандидат наук, один аспірант та два студенти. Керівник буде зобов'язаний проводити в Росії загалом два місяці на рік; його зарплата становитиме не більше половини загального обсягу фонду оплати праці за проектом. Усі проекти розраховані на дворічне державне фінансування».
Постановою уряду РФ від 28 липня 2008 року було затверджено федеральну цільову програму «"Наукові та науково-педагогічні кадри інноваційної Росії" на 2009 - 2013 роки", що включала в себе "захід 1.5" - "Проведення наукових досліджень колективами під керівництвом запрошених дослідників". Ще через три місяці в Парижі виникла «Міжнародна асоціація російськомовних вчених» – RASA.
Асоціація складається з трьох секцій – американської, європейської та азіатської (що виникла лише у 2015 р.). Її діяльність організується Міжнародною координаційною радою, куди входять представники всіх секцій та президент RASA. Президентами RASA в різні роки були професори: В'ячеслав Сафаров (Франція, 2008–2010), Борис Чичков (Німеччина, 2011–2013), Володимир Шильцев (США, 2014–2016), Ігор Єфімов (США, 2018). час). «У МКС в даний час також входять Микола Васильєв (президент RASA-USA), Марія Дубенська (президент RASA-Europe), Леонід Кривицький (президент RASA-Asia), Олена Аточіна-Вассерман (США), Лариса Василець (Німеччина), Андрій Заїкін (Німеччина), (Сінгапур), В'ячеслав Сафаров (Франція) та Гліб Сухоруков (Великобританія)».
Діяльність RASA видається досить односторонньою. На Заході вона проводить конференції, просвітницькі читання та популяризує досягнення російської науки. У Росії RASA включена в роботу урядових та державних організацій: проводить експертизу проектів Міністерства освіти і науки, бере пряму участь у програмі кадри 1,5 і т.д. З 2014 року виникають центри RASA із лабораторіями при університетах Санкт-Петербурга, Томська, Казані.
Впадає у вічі, що Міжнародна асоціація російськомовних вчених складається майже з представників точних і природничих наук – хіміків, фізиків, біологів тощо. Там немає гуманітаріїв, які не підпадають під програму Міністерства освіти і науки «1.5». Якщо забути про інші обставини і вважати RASA громадською організацією, яка складається з добровольців (якою вона є офіційно), то головна дивина – саме виникнення такої асоціації. Люди, які серйозно працюють у різних галузях науки, не схильні об'єднуватися в міжнародні суспільства за етнічною ознакою. Просто через відсутність спільних інтересів.
Російські культурні суспільства існують у безлічі, але вони функціонують зовсім інакше. І створюються із суто культурними цілями. Міжнародні наукові товариства існують також у багатьох, але вони не етнічні. І поєднують їх членів суто наукові інтереси. Тут спільних наукових інтересів немає, а формальний принцип об'єднання – рідна російська мова та радянська (російська) освіта у минулому.
Таким чином, сама по собі така дивна асоціація не може виникнути. І тим більше не може влаштовувати щорічні конференції у різних країнах світу. Вона й не виникла сама собою. Цілком очевидно, що RASA фінансується урядом Росії та виконує функції державної організації, яка обслуговує інтереси російського уряду. А членство в такій організації пов'язане з бонусами, що отримуються в цій якості. Наприклад, у вигляді російських грантів та прямого фінансування поїздок та конференцій.
Простежити контакти RASA із російськими урядовими організаціями та спецслужбами досить просто.
«Перший міжнародний семінар колишніх радянських учених» у 2008 році був організований професором із Парижа В'ячеславом Сафаровим на острові Поркероль у Середземному морі. На семінарі був присутній російський міністр освіти, згодом помічник президента РФ Андрій Фурсенко. Сафаров нібито випадково зустрів Фурсенка в аеропорту Мюнхена та запросив колишнього колегу з фізтеху на семінар. На цій зустрічі було створено RASA у вигляді двох відділень – європейського та американського.
У 2009 році конференція RASA з 42 доповідачами пройшла на Корсиці, причому в селищі відпочинку, яке належало Збройним силам Франції.
Там була присутня ціла група високопоставлених російських чиновників: Сергій Калюжний, член правління РОСНАНО; Леонід Гозман – директор Гуманітарних програм РОСНАНО; Сергій Іванець - директор Департаменту стратегії та перспективних проектів в освіті та науці Міністерства освіти і науки Російської Федерації; Ігор Морозов – заступник керівника Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, та з міжнародного співробітництва (Росспівробітництво).
Двоє останніх – Ігор Морозов та Сергій Іванець – високопоставлені співробітники спецслужб, які займаються роботою серед емігрантів та науково-технічний шпигунство.
У 2011 році конференція RASA пройшла в Казані за участю Міністерства освіти і науки, МЗС, РОСНАНО, Росспівробітництва, фонду «Русский мир» та інших російських організацій. Міністр Фурсенко розповів там про конкурс мегагрантів у розмірі 150 млн рублів, призначених «для запрошення провідних науковців до російських вишів».
У червні 2014 р. один з організаторів RASA, професор з Німеччини Борис Чичков був прийнятий у Москві головою Росспівробітництва Костянтином Косачовим, який заявив, що його відомство зацікавлене у розвитку відносин із RASA.
У листопаді 2014 року конференція RASA, що зібрала близько сотні учасників, відбулася в Бостоні, США. Відкрив її посол Росії у США Сергій Кисляк, а участь в організації брали всілякі російські організації, включно з Координаційною радою організацій російських співвітчизників США (КСОРС).
У 2015 р. з представниками RASA у Лос-Анджелесі зустрівся новий міністр освіти та науки РФ Дмитро Ліванов.
У 2015 році семінар RASA був організований у Берліні Російським будинком науки та культури (РДНК) за підтримки Міністерства освіти і науки РФ. У ньому брав участь консул посольства РФ з науки та культури, а також представники різних німецьких організацій та відомств – Німецького центру авіації та космонавтики (DLR), Німецького наукового товариства (DFG), Німецького інституту матеріалів (BAM), а також представники Міністерства науки, досліджень та культури Федеральної землі Бранденбург. У 2015 році конференцію RASA у Вашингтоні організовували з російської сторони посольство РФ, Росспівробітництво та Міністерство освіти і науки.
У липні 2015 року за підтримки «Газпрому» відбулася перша конференція RASA у Сінгапурі, вступне слово на якій промовив посол РФ. На цій конференції було створено Азіатсько-Тихоокеанське відділення RASA. На конференції виступав колишній президент RASA Борис Чічков (Німеччина).
У тому ж липні 2015 року відбулася конференція у Санкт-Петербурзі, яку відкрив інший колишній президент RASA В'ячеслав Сафаров (Франція).
У конференції американського відділення RASA у Лос-Анжелесі у листопаді 2016 року брали участь крім генерального консула РФ у Сан-Франциско та посла РФ у США, міністр освіти та науки, представники Сколково, Роскосмосу, Росспівробітництва.
У лютому 2016 року засідання Ради RASA відбулося в Берліні, у «Російському домі науки та техніки». На ньому виступали представники Росспівробітництва, торгпредства РФ у ФРН, радник посольства з науки та техніки.
Функціонери Росспівробітництва, «Русского мира», міжнародних відділів секретних військових концернів, таких як РОСАТОМ і РОСКОСМОС, Координаційної ради російських співвітчизників, консульські та посольські чиновники РФ, які працюють з емігрантами, - це всі представники різних відомств держбезпеки, що виконують спеціалісти.
За хронологією діяльності RASA видно, як вона наростає в міру міжнародної ізоляції Росії після захоплення Криму.
***
У Німеччині крім рядових членів асоціації живуть два активні члени Координаційної ради RASA – Борис Чичков та Лариса Василець.
Професор Борис Чичков – керівник департаменту нанотехнологій у Лазерному центрі у Ганновері. З 2009 року – завідувач кафедри Nanoengineering, W3 професор, Leibniz Universität Hannover. Одночасно з 2010 року Чичков – провідний вчений лабораторії лазерної нанотехнології Інституту проблем лазерних та інформаційних технологій РАН.
Доктор біологічних наук Лариса Василець – «директор консалтингової агенції з просування інновацій та підвищення кваліфікації ERNOVIA International Consulting & Training (Німеччина)».
Фірма «пропонує комплекс послуг із залучення європейського фінансування та просування інноваційних технологічних компаній у німецько-розмовляючій зоні Євросоюзу», а також «тренінги та семінари з підвищення кваліфікації для менеджерів та керівників підприємств, керівників проектів, розробників інноваційних технологій, керівників та викладачів ВНЗ». Усі клієнти Василець – у Росії.
Можна з великою впевненістю припустити, що члени керівництва RASA від початку працюють на користь російського уряду, а рядові члени, як мінімум, – можливі об'єкти вербування.