За радянських часів Кремль міг впливати на ситуацію в іноземних державах, лише вербуючи агентів у їхніх політичних, ділових та культурних колах. Робилося це з великим мистецтвом та ефективністю. Історія радянських спецслужб сповнена іменами агентів, які належали до найвищих кіл суспільства у своїх державах. Ситуація не змінилася і сьогодні, хіба що посилилися масштаби та широта охоплення вербувальної діяльності.
Масова міграція колишніх радянських громадян за кордон відкрила перед спецслужбами та нові перспективи. Зокрема – організацію підставних «російських» партій з мігрантів, які намагаються потрапити до парламентів іноземних держав та Європарламенту. Таких спроб було зроблено кілька.
Перша «загальноєвропейська» спроба була зроблена ще в 2004 році, коли виник Європейський Радянський Союз (ЄРА) – «громадська організація, що об'єднує російських громадських діячів, журналістів та політиків країн Європейського Союзу». До Альянсу входять представники 20 європейських держав. Перша робоча назва цієї організації була «Російська партія Європи».
Установча конференція Альянсу відбулася у 2005 р. у Празі. Одночасно "чотири існуючі російські партії ЄС створили Федерацію російських партій Європи (Об'єднання "За права людини в єдиній Латвії", "Союз російських Литви", "Російська партія Естонії", "Партія на захист русофонії Франції"). Створити партію в результаті не вдалося через малу підтримку емігрантським середовищем. У результаті ЄРА зберігся у вигляді громадського руху – з 2007 року ним керує депутат Європарламенту від Латвії Тетяна Жданок. Кіпр в Альянсі представляє Наталія Кардаш, головний редактор прокремлівського видавництва «Вісник Кіпру». Німеччину – Лариса Юрченко, голова Загальнонімецької координаційної ради російських співвітчизників. Усі розсипані світом «Координаційні ради співвітчизників», як і сам Європейський альянс, – відгалуження російських спецслужб, що імітують громадську діяльність.
У Німеччині в 2013 році було створено власну партію російських емігрантів «Єдність» (Die Einheit), яку очолив Дмитро Ремпель, у минулому активіст СДПН. Джерела фінансування партії невідомі. Протягом 2015-2016 років. Ремпель гарячково створював відділення партії у різних землях ФРН. Заявлені політичні цілі партії виглядають абсурдно: «Єдина партія у Німеччині, яка концентрує громадські зусилля щодо реалізації гарантій, прав та інтересів переселенців».
У 2016 р. Ремпель прославився заявою в інтерв'ю Кримському телебаченню, що, виявляється, півмільйона російських німців готові повернутися з Німеччини до Росії. На парламентських виборах 2017 року партія Єдність отримала 373 голоси і після цього практично припинила нагадувати про себе. У Німеччині набагато ефективнішим методом дій для Москви виявився підкуп існуючих великих парламентських праворадикальних та лівих партій.
У Бундестазі сьогодні є два російські депутати - обидва з праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Відверто проросійськи поводиться і партія «Лівих» («Die Linke», колишня гедеєрівська РЄПН).
***
Чергова вистава щодо створення кремлівської «російської партії» розігралася у 2019 – 2021 роках на Кіпрі.
Кіпр – вкрай зручний плацдарм для діяльності російських спецслужб. Це маленька країна з населенням близько мільйона людей. 50-70 тисяч мігрантів із СРСР-Росії становлять досить значну частку населення. У недавньому минулому Кіпр – офшорна зона, куди стікалися величезні гроші та їхні власники. Лояльність путінської Росії абсолютної більшості російських кіпріотів – безперечна. І безсумнівно також, що значну частину російських бізнесменів, що осіли на Кіпрі, складають співробітники та агенти спецслужб. Не кажучи вже про кадровий склад російського посольства та офіційних російських організацій на Кіпрі, що сягає 300 осіб. Кіпр – член Євросоюзу, який відкриває перед кремлівськими спецслужбами додаткові спокусливі перспективи.
Партію було створено у 2017 році під назвою «Я – громадянин» – «Его про Політіс» (ЄОП). Офіційна програма партії – боротьба з корупцією, бездіяльністю чиновників, за екологію. Враховуючи методи дій партії, про які є нижчими, тема «боротьби з корупцією» виглядає особливо екзотично.
Засновники партії – бізнесмени Олексій Волобоєв та Іван Міхневич.
Президентом партії до початку 2019 року був Волобоєв. Його змінив Йоргос Кунтуріс.
Пересічних членів партії немає, є лише Центральний комітет і Політбюро, які складаються сумарно з шести персон.
Президент партії та Центрального комітету Йоргос Кунтуріс – грек-кіпріот, диригент, керівник дитячого симфонічного оркестру Кіпру, член Експертної ради Російського культурного центру. Він закінчив консерваторію у Санкт-Петербурзі.
Віце-президент Центрального комітету ЄОП Іван Міхневич – білоруський бізнесмен, мультимільйонер, автор компанії Wargaming, спеціаліст IT. Виходець із Мінська.
Секретар ЦК партії Адамос Катсантоніс – колишній член Компартії Кіпру, голова товариства дружби Кіпр-Північна Корея, «друг Кім Чен Іна». Катсантоніс єдиний у ПБ, хто не говорить російською.
У березні 2019 р. Катсантоніс змінив на посаді секретаря ЦК Димитріса Міхалакакоса, який обійняв пост прес-секретаря партії. Димитріс Міхалакакос, грек-кіпріот, журналіст, навчався у Ленінграді, колишній член Компартії Кіпру (Греції).
Член ЦК та Політбюро ЄОП Дмитро Якушев – уродженець Маріуполя, права рука олігарха Дмитра Босова – «вугільного короля Росії».
Член ЦК та Політбюро ЄОП Ігор Годовніков – власник турагентства.
Перший президент ЄОП, член ЦК та Політбюро Олексій Волобоєв, російський бізнесмен, який живе на Кіпрі вже багато років, творець «Російського радіо Кіпру». До переїзду на Кіпр займався нафтовим бізнесом.
Реальних керівників партії двоє – Міхневич та Волобоєв. За поточну діяльність відповідає Волобоєв. Він повністю підконтрольний російському посольству на Кіпрі, буває на його заходах і користується повною довірою посольства. Зокрема, Волобоєва у посольстві знайомили із секретними дипломатичними документами, такими як стенограми переговорів між Лавровим та міністром закордонних справ Кіпру у лютому 2019 р. у Москві. Волобоєв займає відкрито пропутинську позицію та погоджує всі заяви партії з російським посольством.
Зміна президентів, очевидно, пов'язана із зміною офіційної концепції партії. Із самого початку вона рекламувала себе як партія «росіян», такою і залишається в очах оточуючих досі. Але тепер вона прикидається звичайною кіпрською партією, такою самою, як усі інші. Як заявив Міхневич в одному інтерв'ю 2017 р., «Нам належить стати повноцінною кіпрською партією, в якій представлені всі етнічні групи країни, і насамперед греко-кіпріоти».
Призначення на пост президента ЄОП грека-кіпріота мало послужити таким маскувальним цілям. У ЦК та Політбюро ЄОП дійсно представлені греки-кіпріоти, але – «свої». Тобто, або з здобутим у Росії освітою, а відтак і з відповідними зв'язками, або з комуністичним минулим. Що теж свідчить про ті ж зв'язки.
Політичні цілі партії невизначені. Формально – за все добре проти всього поганого. Фактично – це проект російських спецслужб, мета якого мати у парламенті підконтрольну їм партію для того, щоб впливати на політичну ситуацію Кіпру, для дестабілізації політичної Системи, приведення до влади слухняного Росії парламенту, лояльного до Росії президента. Стратегічна мета – вирвати Кіпр із Євросоюзу.
За словами очевидця, який випадково отримав доступ до партійних документів, завдання, які стоять перед російськими спецслужбами на Кіпрі, виглядають приблизно таким чином:
«Залежно від обставин та поточної ситуації підготувати та створити кризу на Кіпрі. Можливі варіанти: фінансовий варіант уточнюються; банківський - вивести один або два банки з Кіпру або збанкрутувати їх; економічний – за допомогою активних заходів та масованої інформаційної обробки різко скоротити потік туристів; політичний (найкращий) – за допомогою активних заходів та масової інформаційної обробки організувати масові виступи місцевих жителів проти чинної влади з метою проведення дострокових виборів.
У парламенті ініціюватиме ухвалення законів про виведення британських військових баз з Кіпру та виходу зі складу Євросоюзу. На заключному етапі організувати масові демонстрації протесту біля британських військових баз із елементами насильства».
Створення ЄОП – це частина реалізації загального плану щодо політичної дестабілізації щодо Кіпру.
Політичні погляди партійного керівництва – повністю прокремлівські. Міхневич та Волобоєв вважають, що Крим – російський по праву, проведений там референдум є взірцем для всього світу, російських військ на сході України немає, Боїнг збили українці за вказівкою американців, щоб підставити Росію, а у Києві сидять фашисти.
Як політична партія ЄОП нічим не займається. Вона не має членів та прихильників, вона не веде агітацію, не влаштовує публічних партійних заходів, не поширює агітаційні матеріали. Іноді випускаються політичні заяви чи пропозиції партії з єдиною метою – нагадати себе. Наприклад, одного разу ЄОП запропонувала міністру оборони створити російський підрозділ у складі національної гвардії Кіпру з російських кіпріотів під командуванням російськомовних офіцерів та проводити регулярні збори. Нещодавно партія виступила на підтримку поваленого диктатора Болівії.
Однак ЄОП контролює майже всі російські ЗМІ (крім тих, які підконтрольні посольству та спецслужбам) та проводить у них пропутинську пропаганду.
Надії на потрапляння партії до парламенту пов'язані лише з підкупом виборців.
В основному розрахунок йде на дві групи виборців – російськомовних громадян Кіпру та понтійських греків, які емігрували з СРСР до Греції у 90-ті роки. Грекомовні кіпріоти в розрахунок практично не беруться.
Основний інструмент роботи з російськими кіпріотами - промивання мозку через соціальні мережі. У тому числі активно стимулюється ксенофобія у цьому середовищі. З цією метою роздуваються всі найдрібніші побутові конфлікти між російськими мігрантами і кіпріотами. Російським вселяється, що їх на Кіпрі утискують, що вони мають захищатися, боротися за свої права та мати для цього своє представництво у парламенті. Боротьба з міфічною русофобією є дуже важливим аспектом московської пропаганди. Вона консолідує російських мігрантів навколо путінського режиму. При цьому природна для людей з демократичними поглядами огида до самого режиму пояснюється нелюбов до всіх росіян.
Цей мотив експлуатується російською пропагандою у всіх західних країнах, змінюються лише об'єкти ненависті. У Німеччині, наприклад, московська пропаганда нацьковує російських мігрантів на біженців із мусульманських країн, турків та арабів. У Франції – на арабів та негрів, тощо.
Дуже відверто на цю тему висловився пропутинський, православний, монархічний та шовіністичний телеканал Царгород у статті, присвяченій створенню ЄОП:
Як відомо, росіяни – найбільший розділений народ, про що говорив і президент Володимир Путін. Наші співвітчизники змушені існувати в іноземних державах, які найчастіше належать до росіян як людей другого сорту, в малих громадах, які думають виключно про те, як би вижити в такій гнітючій обстановці. Люди забувають максиму Суворова: «Ми – росіяни! Яке захоплення!» і починають втрачати свою ідентичність, асимілюючись з домінуючою країни їх проживання нацією. У цьому сенсі Кіпр демонструє абсолютно фантастичний успіх нашої діаспори, яка не лише виживає, а й бореться за свої політичні права… Приклад Волобоева вкотре доводить, що саме еліта – люди, які володіють власністю та мають освіту, мають розвивати у собі почуття ідентичності та прищеплювати його ширшим верствам населення».
Ще більш виразно «Царгород» висловився про реальні цілі партії: «Писати панегірики демократії буде, мабуть, тільки людина, яка не надто добре обізнана про вади цієї Системи. Однак іноді від неї можна отримати користь. Саме завдяки такому дефекту, як плюралізм, росіяни змогли успішно зареєструвати свою партію і заявити про свої права на повну силу. Таким чином вони змогли використовувати лазівку всередині Системи для того, щоб змусити її працювати на себе. Безумовно, такий прояв політичної кмітливості є виключно похвальним».
Демонструючи захоплення з приводу створення «російської партії», канал «Царгород» не висловлює жодного сумніву в її антидемократичних цілях. Такі партії створюються лише у тому, щоб руйнувати демократію: «…партія «Я – громадянин» демонструє приголомшливий приклад всім російських діаспор. Практично у всьому світі на сьогоднішній момент демократія є домінуючою формою правління, що дозволяє використовувати її платформу для того, щоб заявити про себе. Сподіватимемося, що приклад російських кіпріотів виконає функцію такого собі ледоруба, який спричинить ефект доміно, і подібні партії почнуть виникати практично повсюдно, ну чи хоча б там, де є значне число росіян».
Пікантність тут у тому, що тверда думка про безперечно підривний та антидемократичний характер партії ЄОП походить від «своїх». І з ним важко не погодитись.
Однією з важливих тактичних завдань, що вирішувалися керівниками ЄОП, було скуповування російськомовних груп у кіпрському Фейсбуці, так щоб напередодні парламентських виборів 2021 р. у російському ФБ не відчувалося присутності жодної іншої кіпрської партії, крім ЄОП. Далі слід маніпулювати цими групами за допомогою тролів. До весни 2019 р. російські групи вже були всі скуплені, активно скуповувалися грекомовні групи.
Паралельно розробляються схеми купівлі голосів. Один із варіантів – покупка т.зв. «бригадирів», які отримують гроші, якщо на його виборчій дільниці певна кількість людей проголосує за ЄОП.
Інший варіант купівлі голосів має такий вигляд. З адміністрації президента РФ звернулися до мільярдера з понтійських греків Івана Савідиса, який живе в Греції, з проханням сприяти Волобоеву на парламентських виборах 2021 року. Савідіс запропонував Волобоеву зібрати перед виборами лідерів громади понтійських греків на Кіпрі, де він надасть їм настійні рекомендації переконати членів громади голосувати за ЄОП. За умови матеріальної винагороди цим лідерам.
Понтійські греки, які емігрували з СРСР, - російськомовні (як мінімум, старше покоління), всі дивляться російське телебачення і в цілому легко піддаються впливу російської пропаганди.
При цьому керівники партії, судячи з свідчень очевидців, на нарадах вкрай зневажливо відгукуються про кіпріоти, вважають їх тупими та примітивними. Кіпр називають банановою республікою і вважають, що якщо в освіченій Англії за допомогою соцмереж вдалося провести «брекзит», то шанси на те ж саме на Кіпрі, який вони вважають неосвіченим, ще більші.
На виборах 2021 р. кожна кіпрська партія мала виставити 56 кандидатів (за кількістю членів парламенту).
В інтерв'ю 2018 р. Волобоєв говорив, що мета партії ЄОП на виборах 2021 р. «зібрати близько 30000 голосів наших виборців та отримати чотири місця у Парламенті Республіки Кіпр».
Оскільки жодної осмисленої програми, яка б могла залучити виборців, у партії немає, то кандидати підбираються не серед однодумців, а серед людей, які могли б на виборах вплинути на своє особисте коло знайомств – членів сімей, пацієнтів (якщо кандидат – лікар), членів етнічних та релігійних громад тощо. Таких кандидатів до участі виборів можна залучити лише матеріальними стимулами.
Згідно з деякими джерелами для покупки голосів на виборах 2021 року було зарезервовано 500000 (за іншими даними – 2 млн) євро.
Єдиний офіс партії знаходиться у Нікосії та повністю контролюється спецслужбами. Скажімо, змінити паролі на офісних комп'ютерах можна лише через Москву. Насправді це означає, що вся система безпеки управляється з Москви.
Восени 2018 р. із Москви на допомогу ЄОП була надіслана команда політтехнологів під керівництвом Андрія Пономарьова, раніше відома як «Агентство ефективних комунікацій Інсайд». Координатор цієї групи Віктор Пержан пробув на Кіпрі майже всю осінь. Раніше Пержан засвітився у Придністров'ї, на сході України та в Криму.
В одному з інтерв'ю 2018 р. Олексій Волобоєв розповів, що вирішивши зайнятися політикою, він вийшов зі всіх своїх бізнес-проектів, і на Кіпрі, і в Росії. Тож більше він не бізнесмен, а чистий політик. Із цього можна було б зробити висновок, що він сам фінансує свою політичну діяльність. Враховуючи, проте, що ЄОП насправді ніяка не партія, те й діяльність Волобоєва, звісно, не політична. Називається вона зовсім інакше. А московські агентури впливу, яким би маскуванням вони не користувалися, власним коштом не працюють. Тут постає найцікавіше питання фінансування ЄОП.
Згідно з офіційною інформацією із сайту ЄОП (і за словами Міхневича), фінансування партії відбувається наступним чином. За законом, кожен громадянин Кіпру має право пожертвувати будь-якій політичній партії на рік не більше 50000 євро. Офіційно Міхневич та його дружина Айгуль Міхневич щороку жертвують ЄОП по 50000 євро кожен.
Один із неофіційних шляхів фінансування виглядає так. Волобоєв готує листа на ім'я російського посла з проханням про фінансову підтримку. Посол пише на листі резолюцію на ім'я якогось російського бізнесмена, який живе чи буває на Кіпрі, з проханням задовольнити прохання Волобоева.
В інших випадках Волобоєв пов'язується з адміністрацією президента РФ, яка також дає вказівку якомусь із російських бізнесменів на Кіпрі виділити офіційно чи неофіційно кошти на підтримку партії.
Вся ця операція закінчилася провалом після серії викривальних статей у кіпрській пресі. У виборах 2021 р. партія ЄОП не брала участі, а восени 2021 р. була юридично ліквідована. Кунтуріс вийшов на вибори від іншої партії (DIKO) як запрошений кандидат (за деякими відомостями після того, як керівництво партії отримало хабар від російських бізнесменів), але не пройшов.
Вся ця історія є гарним прикладом того, що в боротьбі з путінськими агентами впливу відкрита преса демократичних країн може бути набагато ефективнішою, ніж їхні контррозвідки.
***
Ще один важливий аспект діяльності керівництва партії. Щонайменше один раз (02.10.2019) на політраді партії була присутня керівник російського культурного центру Аліна Радченко.
Тут потрібен невеликий відступ. Російські культурні центри, які функціонують більш ніж у 60 країнах, належать організації під назвою «Федеральна агенція у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, та міжнародного гуманітарного співробітництва». Коротко – Росспівробітництво.
Росспівпраця створена у 2008 р., але є наступником Всесоюзного товариства культурного зв'язку із закордоном (ВОКС), що існував до 1958 р., а потім ще кілька разів змінював назву. У СРСР зв'язку із закордоном традиційно входили до компетенції держбезпеки, і в Росії в цьому сенсі нічого не змінилося, тому Росспівробітництво можна з повною підставою вважати відомчим відростком спецслужб. Крім чисто пропагандистської та вербувальної роботи в емігрантському середовищі до завдань Росспівробітництва входить відбір іноземних студентів для безкоштовного навчання в Росії.
У звіті Росспівробітництва за 2016 р. сказано: «Особлива увага Агентством приділяється громадянам іноземних держав, які бажають здобути російську освіту. Щорічно квота на навчання іноземних громадян становить 15 тис. Квота на освіту зарекомендувала себе як один із ефективних інструментів російської «м'якої сили» на цьому напрямі міжнародного гуманітарного співробітництва. У 2016 р. за програмою Російська Федерація відвідала 1 тис. іноземних молодих лідерів зі 100 держав».
Кіпр теж отримує певну частину квот. Так ось, на засіданні політради ЄОП у присутності директора Російського культурного центру окрім пропагандистської акції зі святкування «Дня Перемоги» 9 травня таки обговорювалася участь президента ЄОП Кунтуріса в комісії з відбору майбутніх студентів-кіпріотів для безкоштовного навчання в Росії.
Кунтуріс – член Експертної ради Російського культурного центру в Нікосії, що складається з кіпрських політичних та культурних діячів – «друзів Росії». Список цей починається владикою Ісаєю, митрополитом Тамаським і Орінійським та Міхалісом Азовідісом, помічником президента Палати представників Республіки Кіпр.
Митрополит Ісая у 1997 р. закінчив Московську духовну семінарію, а у 2003 р. захистив у Московській духовній академії кандидатську дисертацію. Приблизно в таких же інтимних відносинах з Росією та її спецслужбами перебувають і решта членів Експертної ради, серед яких присутні, наприклад, Анастасіос Кузаліс, президент Кіпрської асоціації випускників російських та радянських вишів, і Харіс Трассу, президент Товариства дружби та культурних зв'язків «Кіпр-Росія». Обидва закінчили свого часу в Москві Університет дружби народів імені Патріса Лумумби і зараз займають на Кіпрі чільне становище.
Як зазначено на вебсайті центру: «Експертний клуб — це неформальна структура без керівних органів... Місія Експертного клубу полягає в об’єднанні кіпрських діячів, які навчалися в Росії, розмовляють російською мовою та відкриті до співпраці з Російським центром науки і культури та російськомовною громадою на Кіпрі з метою обміну досвідом та думками як щодо поточної діяльності, так і щодо різних великих проектів та ініціатив». Іншими словами, Експертна рада Російського культурного центру складається з російських агентів впливу на Кіпрі, до функцій яких входить відбір майбутніх кандидатів на ці посади.
***
На прикладі партії ЄОП добре видно механізм створення Москвою фейкових громадських організацій. Звісно, це ніяка не партія, а у чистому вигляді операція спецслужб. Там усі – одна імітація. Імітація партійної ідеології, імітація партійних програм, імітація партійної діяльності, імітація суспільного резонансу. Самі актори, які розігрують цю виставу, імітують політиків.
Насправді немає ні партії, ні її членів, ні партійного керівництва. Немає громадських рухів, які могли б оформитись у таку партію. Є група найманих персонажів, що вирішують поставлені Москвою оперативні завдання та оплачувані з Москви.
Приблизно так само функціонують і всі інші незліченні псевдогромадські організації, створені Москвою по всьому світу - «координаційні поради співвітчизників», «суспільства дружби з Росією», різноманітні культурні, наукові, літературні, політичні, спортивні та студентські організації та фонди. Вони проростають у всіх країнах світу, особливо активно там, де відносно багато мігрантів із СРСР та Росії, та імітують у цьому середовищі суспільну активність.
Завдання у них трояке. По-перше, підгортати емігрантське середовище, пропагувати путінський режим і вербувати його прихильників. По-друге – і головних! – проникати у суспільне та політичне життя іноземних держав, дестабілізувати його, вербувати агентів та впливати у вигідному для путінського уряду напрямі. Третє завдання – прямий військовий та промисловий шпигунство. І те, й інше, і третє – оперативні завдання російських спецслужб.
Вся ця складна, розгалужена система фантомних суспільних утворень існує лише за рахунок фінансування з Москви. Можна не сумніватися, що її повністю паралізовано в той момент, коли фінансування припиниться.