Нестримний потік дезінформації, яким уряд у Москві заливає і власне населення, і закордон, транслюється в різних формах і різними способами. Крім давно й міцно скомпрометованої офіційної російської преси, телеканалів та інфопорталів, а також скупованої за останні роки колись незалежної закордонної російської преси по всьому світу виникають підставні псевдогромадські та псевдонезалежні засоби інформації. Начебто голос народу, що вражає точно збігається за тональністю з голосом путінської пропаганди.
Характерним прикладом такого новоутворення є інтернет-портал «Голос Німеччини». Його засновник - «російський німець» Сергій Вікторович Фільберт.
Як сказано на сайті порталу, «Голос Німеччини – це російськомовний інформаційний ресурс, який займається перекладом відео та статей німецького медіа-простору російською мовою». Офіційне завдання проекту – «…сприяння зближення народів Росії та Німеччини як у культурному та політичному, і у діловому та економічному аспектах. Команда проекту ставить собі за мету, на інформаційному полі доводити достовірну інформацію та погляди різних діячів та громадян двох великих народів». Біографії головного редактора «Голосу Німеччини» Сергія Фільберта (1982) на сайті немає. Відомо лише, що він емігрував до Німеччини у 2002 році та «працював техніком». Приводом для створення інформаційного порталу стали події в Україні 2014 року. Як сказав Фільберт в одному інтерв'ю: «Тринадцять років я не цікавився політикою… Але відлуння Майдану достукалося до мене. Я обурився і почав шукати однодумців. 95% німців не хочуть конфронтації з Росією, далеко не всі думають так, як наказує офіційна пропаганда. Ми не просто хочемо розповісти німцям, що таке Росія насправді, а й створити інформаційний прецедент у німецькому медійному просторі». В іншому інтерв'ю 2016 року Фільберт ще виразніше змалював причини створення порталу: «Переломним моментом стали події лютого 2014 року в Україні під час так званого «Євромайдану». Я з жахом дивився зведення з України, оскільки новинами їх назвати не можна було, оскільки в цій країні розгорталися справжні криваві бої – спочатку на Майдані, а згодом і на Сході країни. Ці події відкрили мені очі не лише на те, як працюють ЗМІ, а й на те, що інформація – це зброя і за її допомогою можна налаштувати навіть дружні народи один проти одного. У Німеччині висвітлення подій в Україні супроводжувалося зростанням антиросійських настроїв серед населення».
У цьому тексті на властивому російській пропаганді жаргоні сформульовано її ключові на той момент цілі – компрометацію України, виправдання російської агресії проти неї та боротьбу за німецьку громадську думку. Тут і антиамериканізм. Як пояснює Фільберт, назва порталу обрана «...на противагу «Голосу Америки», яка не славилася об'єктивністю не під час холодної війни, та й зараз теж».
За словами засновника порталу, він фінансується виключно за допомогою приватних осіб: «...«Голос Німеччини» не фінансується будь-якими структурами та органами держав, комерційними чи некомерційними організаціями». Судячи з вищенаведеної інформації, «Голос Німеччини» – один із безлічі пропагандистських центрів – «агентур впливу», – створених Москвою за кордоном паралельно із захопленням Криму та агресією на Донбасі у 2014 році. У зв'язку з цим і біографія Фільберта, що залишається в тіні (місце навчання, професія...), становить особливий інтерес.
У 2017 р. на сайті спочатку були наведені імена ще чотирьох співробітників порталу: один перекладач (Володимир Сафонов) з Німеччини, один перекладач (Поліна Бузильова) з Росії, один перекладач (Діана Одинцова) з Казахстану та веб-дизайнер (Андрій Лобур) з Росії. У 2023 р. замість колишніх імен перекладачів з'явилися нові – Олена Фішер та Олена Купріна (без вказівки країни). Діяльність порталу розпочалася 1 квітня 2014 року розміщенням на каналі YouTube перекладу російською мовою виступу «німецького фінансового експерта» Дірка Мюллера. Передача мала назву «Дірк Мюллер про ситуацію в Україні. Кінець ЄС близький». У «Комсомольській правді» текст виступу було опубліковано 19 квітня під заголовком: «Німецький економіст Дірк Мюллер: США влаштували держпереворот в Україні, а нас тримають за ідіотів». Передача була у чистому вигляді пропутинською пропагандою. Як і всі інші численні виступи Дірка Мюллера на «Голосі Німеччини». Дірк Мюллер (1969) – відомий німецький біржовий маклер та автор популярних книг з економіки, що містять, на думку деяких критиків, антиамериканські «конспірологічні теорії». 2014 року Мюллер «у зв'язку з кризою в Україні підтримав політику російського президента Путіна і почав виступати з критикою політики США та ЄС щодо Росії». Найімовірніше, саме в цей час Мюллер і перетворився на російського агента впливу.
На «Голосі Німеччини» опубліковано переклади 23 виступів Дірка Мюллера на його власному сайті cashkurs.com. Останнє у червні 2018 року.
Крім того, на порталі опубліковано десятки перекладів виступів Сари Вагенкнехт, першого віце-голови партії «лівих» Німеччини. Сара Вагенкнехт відома як переконана сталіністка та прихильниця політики Путіна. Наприклад, її виступ 28 січня 2023 року опубліковано з підзаголовком: «Сара Вагенкнехт: Корупціонер Зеленський втягує Німеччину у війну з Росією заради інтересів США!».
Ще один постійний персонаж «Голосу Німеччини» – відеоблогер Ове Шаттауер, якого російські ЗМІ зробили популярним під прізвиськом «розсерджений німець». Шаттауер випускає ролики, де імітує лють щодо політики Америки та ЄС, хвалить Путіна та його політику. Ось приклад цитування Шаттауера у російській пресі: «У країнах Євросоюзу дедалі більше людей перестають вірити місцевій пресі та починають йти в інформаційне підпілля. Активіст «Руху за мир» Ове Шаттауер, який отримав у Мережі прізвисько «розсерджений німець» за свої гарячі слівця на адресу брехливих офіційних ЗМІ, заявив, що президент Росії Володимир Путін та міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров – найкращі політики у світі». Активність Шаттауера, який постійно їздить до Росії і дає масу інтерв'ю, – приклад найнахабнішої та безпардонної діяльності російського агента впливу, що працює на внутрішньоросійську пропаганду найнижчого, масового рівня. Ось характерна цитата з одного ролика 2015 року, наведена в російській пресі:
«Ніхто не каже в наших паршивих, богом забутих ЗМІ, в цих мерзенних державних лакеях, що Америка, американська зовнішня політика винна у всіх цих бідах. Ніхто цього не каже, всі мовчать. Американці підтримували Ісламську державу в боротьбі з Асадом, так само, як вони підтримували Талібан у боротьбі з росіянами. Вони також підтримували нацистів у боротьбі проти комуністів, проти Росії, проти Радянського Союзу. Американці готові підтримувати навіть самого диявола, щоб досягти своїх цілей», – сказав Ове Шаттауер, активіст німецького руху «За мир». На сайті «Голос Німеччини» розміщено два десятки відео Шаттауера та його інтерв'ю російській пресі, перекладених російською мовою. Популярність Шаттауера в російській пресі зумовлена Сергієм Фільбертом, який почав перекладати його відеоадаптації у 2015 році.
Ще одна сторона діяльності «Голосу Німеччини» - організація автопробігів Берлін - Москва «Німеччина за дружбу з Росією». Перший автопробіг, у якому брало участь близько 70 машин та понад 200 осіб, відбувся у серпні 2016 року. Організаторами пробігу виступили Сергій Фільберт, Ове Шаттауер та Райнер Ротфусс.
Райнер Ротфусс (нар. 1971) був професором географії в Тюбінгенському університеті (до 2015 року). У 2015 році його було звільнено з посади голови німецького відділення Міжнародного товариства з прав людини (IGFM, Internationale Gesellschaft für Menschenrechte, Deutsche Sektion e.V.) через підтримку політики Росії в українській кризі.
Проводив автопробіг Віллі Віммер (Willy Wimmer, 1948), колишній депутат бундестагу та колишній віце-голова Парламентської Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), ще один противник політики США та ЄС стосовно української кризи.
Передумови автопробігу були так сформульовані Ольгою Зінов'євою, вдовою письменника Олександра Зінов'єва і президентом путінської Міжнародної громадської організації Суспільство «Росія-Німеччина»: «Кількість глобальної негативної інформації про Росію, її політику, вигадки про життя в Росії переросло в нову якість – недовіру до офіційного боку – недовіри до офіційного становища – недовіри до офіційного союзу. Німці – люди розумні і розважливі, стали дивуватися: «Так, у Росії є недоліки і проблеми, але якщо все так погано, як Росія досі не розвалилася і не впала? А якщо Росія так хоче напасти на країни Балтії та Європу, то чому не Росія до кордонів країн НАТО, а НАТО до кордонів Росії стягує нові військові підрозділи, бойову техніку та на величезних просторах проводить навчання?».
Пропагандистський зміст акції був антиамериканським та антинатівським. Основна теза – Європа та США готуються до війни з Росією, тому підтримка Росії в українському конфлікті – це боротьба за мир. У військовій базі НАТО в Шауляї в Литві: «Учасники Автопробігу зверталися до своїх співгромадян – військовослужбовців у складі НАТО «Німці, повертайтесь додому!». У цій грандіозній та дорогій пропагандистській акції взяли участь безліч російських агентів впливу з Німеччини та російські пропагандистські псевдогромадські організації, які приймали та супроводжували їх у Росії. Останні перелічені у статті Зінов'євої, опублікованій на сайті Московського дому національностей – товариство «Росія-Німеччина», Московське регіональне відділення Міжнародної поліцейської асоціації, Фонд «Дань пам'яті» імені Муси Джаліля, Фонд «Світ заради життя», Фонд імені маршала В.І. Чуйкова, Московський будинок національностей, байкер-клуб «Нічні вовки» (у резиденції якого було влаштовано концерт), Спілка ветеранів Групи військ у Німеччині (ДСЗВГ, ДСЗВГ, ЗГВ). Всеросійська поліцейська асоціація (секція Міжнародної поліцейської асоціації) - організація, що тісно пов'язана з іншими російськими спецслужбами. Заступник її опікунської ради – колишній директор ФСБ Сергій Степашин.
Президентом Фонду підтримки данини Муси Джаліля є полковник Міністерства внутрішніх справ Гаяр Халілович Шабанов.
Фонд «Світ заради життя» – пропагандистська військово-політична організація, серед цілей якої значиться: «Розвиток патріотичних ініціатив з різних напрямів у суспільстві, зміцнення престижу військової служби», «Сприяння органам державної влади у реалізації питань патріотичного виховання в країні та формуванні позитивної громадської думки навколо патріотичної тематики. Президент фонду Олександр Новіков – випускник Військово-політичної академії ім. В.І. Леніна, головний редактор загальноросійського журналу політичних та ділових кіл «Наша влада: справи та особи».
Учасники мітингу також виступили перед Комісією з молодіжної політики Громадської платформи «Єдина Росія» та вручили представникам Товариства «Росія-Німеччина» листа до Президента Росії з висловленням подяки за підтримку та участь у боротьбі за мир і дружбу між російським та німецьким народами. Вони також від свого імені вручили Президенту Володимиру Путіну картину Христини Зайбель з Альцай, на якій зображено пейзаж поблизу Целлерталя. Офіційними партнерами проекту також є Всеросійська громадська організація ветеранів «Бойове братство», Громадський молодіжний рух за створення молодіжного парламенту в Санкт-Петербурзі, Комісія з культури Санкт-Петербурзької молодіжної колегії, Всеросійська молодіжна громадська організація «МИР» та інші. «Бойове братство» – це товариство, яке об’єднує ветеранів та учасників усіх воєн, які вів Радянський Союз в останні десятиліття свого існування. Організація має суворо прорадянські, шовіністичні та мілітаристські погляди. Вона має міжнародне відділення:
«Міжнародна спілка громадських об'єднань ветеранів «Бойове Братство» – міжнародна організація на пострадянському просторі, яка є добровільним міжнародним громадським об'єднанням національних громадських ветеранських об'єднань – юридичних осіб з країн СНД, Балтії та Болгарії. Міжнародна спілка «Бойове братство» є наступником Міжнародної спілки організацій ветеранів (учасників) локальних воєн та військових конфліктів «Бойове братство – без кордонів».
Загальноросійська молодіжна громадська організація «Мир» – суто пропагандистська організація, «група ініціативних молодих людей, які мають на меті мирно-патріотичне виховання молоді на прикладах Вітчизняних героїв». З 2015 року «Мир» - член Урядової комісії у справах співвітчизників за кордоном під головуванням Сергія Лаврова, міністра закордонних справ РФ.
Автопробіг має офіційний сайт, він же сайт товариства Druschba Global e.V., що знаходиться в Лейпцигу, зареєстрований тільки в лютому 2017 року. Керує ним Райнер Ротфусс.
Крім Райнера Ротфусса, Ове Шаттауера та Сергія Фільберта до правління суспільства входять Костянтин Ерміш (Konstantin Ermisch, 1977) та Едуард Кляйн (Eduard Klein, 1982). Двоє останніх – власники туристичного бюро «Паневразія», у Лейпцигу, уродженці СРСР, котрі живуть у Німеччині з 1995 року.
Мабуть, «Паневразія» займається технічною стороною організації автопробігів.
Інформаційну підтримку проекту забезпечували: KenFM, Free21, RT Deutsch, Голос Німеччини, Life News, Телеканал Дощ, Телеканал Life78. У списку каналів, які надають інформаційну підтримку автопробігу, привертає увагу телеканал «Дощ», який вважається опозиційним щодо режиму Путіна.
Другий автопробіг Берлін – Москва відбувся у липні-серпні 2017 року. За повідомленням сайту фонду «Русский мир», у ньому брало участь близько 350 осіб з 16 країн, які сімома маршрутами об'їхали Росію, зокрема побували в Криму та Чечні.
Мабуть, з організацією автопробігу та вербуванням бажаючих виникли проблеми, тому що спочатку передбачалося, що в автопробігу братимуть участь близько тисячі мешканців Німеччини.
Чудовий відгук про Чечню Шаттауера, який побував у Грозному Ові, опублікований сайтом «Русский мир»: «Якщо ви комусь скажете, що Росія вторглася сюди, як це кажуть наші ЗМІ... то всі там будуть сміятися. Там дуже доброзичливі, веселі та привітні люди».
Цікава деталь. За кілька місяців до старту товариством Druschba Global e.V., за підтримки Саксонської та Загальнонімецької координаційних рад співвітчизників мав бути організований конкурс дитячого малюнка «Світ та дружба очима дітей». Найкращий малюнок треба було вручити учасникам автопробігу в Берліні для передачі в адміністрацію президента Російської Федерації «від імені дітей Німеччини та учасників Автопробігу». «Координаційні поради співвітчизників» - це створені Москвою пропагандистські організації емігрантів, що входять до Міжнародної ради російських співвітчизників, що виникла в 2004 р. Вони існують сьогодні в 52 країнах світу.
***
Діяльність «Голосу Німеччини» – добрий приклад того, як вибудовується механізм путінської пропаганди за допомогою агентів впливу за кордоном.
Спершу під виглядом громадської ініціативи створюється агентурний центр – інформаційний портал. В даному випадку, за допомогою одного російського емігранта з темною біографією та кількома маргінальними німецькими персонажами з екзотичними поглядами. Їхнє завдання - забезпечення центру пропагандистськими пропутинськими матеріалами, які потім перекладаються російською мовою і публікуються в Росії як думки західних експертів, науковців та громадських діячів.
Потім організовуються вже масові заходи у вигляді автопробігів, за участю сотень людей – і патріотів із російських емігрантів, і пропутинськи налаштованих (завербованих) німців. У Росії до процесу підключається вже безліч внутрішньоросійських псевдогромадських організацій, що сидять на державному забезпеченні і зайняті шовіністичною і мілітарною, в радянському дусі, пропагандою. З боку це справді може виглядати як якийсь спонтанний громадський рух. Під час розгляду стає очевидним, що всі організації-учасники такого заходу – і німецькі, і російські – імітують громадську діяльність та фінансуються з Москви. Мета всього проекту – пропагандистське забезпечення путінської політики всередині Росії (насамперед) і вербування агентів за кордоном – у німецькому та російському емігрантському середовищі.
Характерною є участь у цій справі великої кількості воєнізованих організацій – об'єднань різноманітних армійських ветеранів, ветеранів міліції та спецслужб. У цьому середовищі радянські забобони та радянська патріотична ідеологія досі культивується успішніше, ніж у будь-яких інших верствах російського суспільства. До того ж, сучасна путінська пропаганда апелює насамперед до військових перемог радянського минулого. Ці осередки радянського патріотизму теж ініціюються та фінансуються державою.
Важливий момент – дитячий конкурс малюнку. До змагання за найпатріотичніший малюнок, який буде подарований Путіну, залучаються діти емігрантів, а відповідно, та їхні батьки. Таким чином йде обробка молодого покоління, яке має в майбутньому стати російською агентурою впливу в Німеччині.
Ще один цікавий момент – присутність серед організаторів автопробігів власників туристичного бюро. Цілком очевидно, що туристичні фірми з російськими власниками, які займаються туризмом до Росії, - очевидні та легкі об'єкти вербування для російських спецслужб. З одного боку, вони постійно мають справу з візами до Росії, а отже – з посольськими чиновниками. З іншого боку, мають справу з безліччю людей, які їздять до Росії, що відкриває перед ними великі можливості для контактів з потенційними вербуваннями в цьому середовищі. І широкі організаційні здібності. Скажімо, організацією демонстрацій 9 травня 2017 року в Аугсбурзі займалася власниця місцевого туристичного бюро Еліна Жаркова. За «Голосом Німеччини» та його відростками можна судити про загальні принципи створення російських агентур впливу. Вони виникають та розповзаються як колонія бактерій. Первинна клітина обростає дочірніми утвореннями, які виступають начебто як самостійні громадські організації. Але при найближчому розгляді з'ясовується, що функціонують вони під керівництвом тих самих людей, що імітують громадську діяльність. І виконують спільні завдання.
Безліч таких структур, керованих із Москви, пов'язані між собою у загальну мережу, сфера активності якої далеко виходить за межі країни перебування та взаємодіє з такими ж структурами у сусідніх країнах.