Підставні гебешні організації, що імітують наукову діяльність, досить легко розпізнати за романтичними назвами. У них, як правило, повинні бути вказівки на академічну науковість, глобальність вирішуваних проблем та гуманістичну спрямованість. У цьому має бути прямих вказівок характер діяльності. Тільки натяки на її шляхетність та загальнолюдське значення. Багато десятків таких дивних новоутворень виникли в Росії та по всьому світу за останні чверть століття.

Всілякі академії — космогуманізму, геополітичних питань, іміджеології, безпеки, охорони правоохоронних органів… Інститути та центри — світових цивілізацій, демократії та співпраці, стратегічних та євразійських досліджень… Основи — стратегічної культури, історичної перспективи, історичної пам’яті та демократичних досліджень… Більшість цих організацій є міжнародно активними, фінансуються з незрозумілих джерел та пильно контролюються російськими спецслужбами. Якщо слово «безпека» з’являється в назві організації або в описі її місії, це можна вважати чіткою ознакою участі органів державної безпеки в її діяльності. Ось кілька типових прикладів.

Одна з таких установ була з великою помпою відкрита в Берліні влітку 2016 року під пишномовною назвою Дослідницький інститут «Діалог цивілізацій», товариство з обмеженою відповідальністю – Dialogue of Civilizations Research Institute gemeinnützige GmbH (DOC).

Офіційно цей інститут – «міжнародна незалежна недержавна організація, що займається вивченням питань міжнародних відносин, сприяння підвищенню міжнародної безпеки. Мета діяльності інституту, що декларується, – вироблення рекомендацій у сфері запобігання розвитку конфліктів та зниження напруженості у світі».

Виняткове становище «Діалогу цивілізацій» загалом таких самих російських псевдонаукових інституцій визначається особистістю його засновника – Володимира Якуніна. Інститут було створено через рік після його відставки з посади президента ВАТ «Російські залізниці».

Інститут діалогу цивілізацій є правонаступником іншої організації – Всесвітнього громадського форуму «Діалог цивілізацій» (Форум Родса), заснованого у 2002 році. Співголовами форуму були Володимир Якунін (Росія), президент корпорації Titan Capital Ніколас Папаніколау (США/Греція) та Альфред Гузенбауер, колишній федеральний канцлер Австрії.

У Вікіпедії «Родоський форум» рекомендовано як «міжнародну неурядову організацію, яка займається проблемами міжкультурного діалогу та пошуку шляхів для зниження напруженості у світі. Об'єднує вчених, інтелектуалів, чинних та відставних політиків, бізнесменів, митців і культур з багатьох країн світу з різним цивілізаційним укладом».

Такий текст практично безпомилково вказує на суто розвідувальні функції форуму.

«Родоський форум» щороку восени проводив конференцію на грецькому острові Родос. Перенесення діяльності якунінського форуму до Берліна та перетворення його на постійно діючий інститут говорить про її різке розширення.

На вебсайті інституту зазначено, що він не отримує державного фінансування, а фінансується за рахунок швейцарського фонду (Фонд Всесвітнього громадського форуму – Діалогу цивілізацій), членських внесків та приватних пожертвувань. Джерела та суми цих приватних пожертвувань невідомі.

Влітку 2016 року в пресі з'явилася інформація про те, що інститут має суму 25 мільйонів євро і що кількість постійних співробітників має досягти 20 осіб, плюс від 30 до 60 залучених експертів.

Інститут має трьох офіційних засновників: Володимира Якуніна, Вальтера Швіммера та Петера Шульце.

Вальтер Швіммер (р.1942) – австрійський політик, колишній генеральний секретар Ради Європи (1999–2004).

Петер Шульце (нар. 1942) – німецький політолог, у 1992–2003 роках. керівник московського бюро фонду Фрідріха Еберта (близького до партії СПД).

2014 року Шульце пояснив анексію Криму Росією «необхідністю самозахисту».

У біографію Володимира Якуніна варто придивитися уважно. Він народився 1948 року, закінчив 1972 року Ленінградський механічний інститут (Военмех), за спеціальністю «виробництво літальних апаратів». У 70-ті роки навчався у Червонопрапорному інституті КДБ СРСР (нині – Академія зовнішньої розвідки), служив у науково-технічній розвідці – Першому головному управлінні КДБ СРСР (ПДУ). У 1982–1985 рр. – начальник іноземного відділу Фізико-технічного інституту ім. А. Ф. Іоффе АН СРСР. З 1981 до 1991 року служив у дипломатичному відомстві (другий, потім перший секретар Постійного представництва СРСР при ООН). 1996 року був разом із Путіним співзасновником дачного кооперативу «Озеро». З 2002 року – перший заступник міністра шляхів сполучення (МПС). З 2005 до 2015 року – президент ВАТ «Російські залізниці», яке перейняло частину функцій скасованого в 2004 р. МПС.

У 2005 році Якунін, продовжуючи роботу в уряді, захистив кандидатську дисертацію на тему «Механізм розвитку геостратегій у сучасній російській державі (на прикладі транспортного та залізничного сектору)», а в 2007 році — докторську дисертацію «Процеси та механізми формування державної політики в сучасному російському суспільстві»).

Звичайно, до науки ці роботи стосунку не мають жодного. Це видно і за назвами, і термінами захисту. Такі дисертації, як і професорський титул, – це у нинішній Росії обов'язковий додаток до відповідного ієрархічного статусу. З кінця 2010 року Якунін завідує кафедрою державної політики факультету політології МДУ ім. М. В. Ломоносова.

Військове звання Якуніна точно не відоме. «У листі британському журналу «Економіст», опублікованому у серпні 2013 року, Якунін спростував твердження про те, що обіймав високі посади у КДБ чи ФСБ. За словами Якуніна, його військове звання – «капітан-інженер». Останнє видається малоймовірним, враховуючи його високе становище у путінській державній ієрархії та 22 роки служби у розвідці.

З 2010 р. Якунін – член опікунської ради фонду «Русский мир». Це державний фонд, очолюваний іншим високопоставленим співробітником спецслужб, онуком Молотова В'ячеславом Никоновим, який займається пропагандистською обробкою радянсько-російських емігрантів у всіх країнах світу.

Професійна біографія Якуніна – це біографія співробітника держбезпеки, який усе життя працював під прикриттям. Очевидно, що єдина справжня професія Володимира Якуніна – зовнішня розвідка.

Керівником наукових досліджень інституту «Діалог цивілізацій» був арабіст Олексій Малашенко, який помер у 2023 р. Судячи з його офіційної біографії, він, як і Якунін, мав пряме відношення до радянських спецслужб. Малашенко закінчив у 1974 році Інститут Азії та Африки, у 1974-76 роках. служив в армії в Алжирі (входив до апарату радянських радників), у 1979-80 р.р. був у складі радянської експедиції у Лівії. У 2006-2008 роках. - Професор МДІМВ. Малашенко – член «Ради із зовнішньої та оборонної політики», ще однієї псевдогромадської організації, створеної в 1992 р. і тісно пов'язаної з урядом Росії та силовими міністерствами.

***

Має сенс кинути погляд на всю цю ситуацію загалом. У 2014 році Росія здійснила агресію проти сусідньої країни в самому центрі Європи. Окупувала український Крим та Донбас, де веде погано замасковану війну. Як наслідок, опинилася у сучасному світі політичним ізгоєм. Світова спільнота намагається закликати її до порядку за допомогою економічних санкцій, але виходить погано. У самий розпал цих «неприємностей» колега Путіна за первісною професією та одна з перших осіб у його оточенні створює в Берліні якусь наукову установу з метою «сприяння підвищенню міжнародної безпеки» та «вироблення рекомендацій у сфері запобігання розвитку конфліктів та зниження напруженості у світі». Куди активно запрошуються до роботи іноземні спеціалісти – професори, політики, журналісти. Позиція самого Якуніна однозначно виражена в його інтерв'ю ТАРС у тому ж 2014 р.: «Захід веде систематичну, добре ешелоновану та інформаційну війну, що проплачується, спрямовану на ціннісне знищення російського народу».

Цілком очевидно, що до наукової діяльності у прямому розумінні цього слова інститут Якуніна стосунку не має, він був створений, як і його попередник, форум «Діалог цивілізацій», для обслуговування пропагандистських потреб Москви та вербування агентів впливу за кордоном.

У цьому сенсі цікавим є список німецьких керівників та експертів інституту. Впадає у вічі, що незважаючи на те, що інститут розташований у Берліні, серед його керівництва німців всього троє: принцеса Глорія фон Турн унд Таксіс; Петер Шульце, 1992-2003 років. керівник московського бюро фонду Фрідріха Еберта та член Німецько-російського форуму; Андреа фон Кнооп, яка була у 1993 – 2007 роках представником Союзу німецької економіки в Росії, також є членом Німецько-російського форуму. Андреа фон Кнооп була у 2003 р. нагороджена Путіним орденом Дружби.

Серед перших членів керівництва інституту був також генерал Харальд Kуятт, колишній генерал-інспектор бундесверу, але до весни 2017 року його ім'я зникло з сайту інституту.

Вербування іноземців, які працюють або учнів у Росії (журналістів, студентів, науковців, співробітників західних організацій та фірм, бізнесменів) завжди була важливою частиною діяльності КДБ та ГРУ і продовжує залишатися такою для нинішніх російських спецслужб. У випадку інституту «Діалог цивілізацій» можна судити про те, який це приносить ефект. У списку експертів інституту – 56 імен представників різних країн світу. Але представників Німеччини, схоже, лише два: професор вищої школи у Трірі Дірк Лер та політолог Олександр Рар.

Ходили розмови про те, що коли інститут Якуніна тільки створювався, запрошення працювати в ньому отримали багато німецьких фахівців з Росії, але майже всі відмовилися.

Перша конференція інституту DOC у Берліні відбулася 1 грудня 2016 року. З того часу конференції, прийоми та круглі столи проводилися там регулярно, один-два рази на місяць.

Довгий список іноземних учасників заходів інституту «Діалог цивілізацій» - це одночасно і список «друзів Москви». Випадково влипнути тут важко. Для будь-якого західного політика чи вченого ситуація з інститутом Якуніна та з самим Якуніним абсолютно прозора. У будь-якому випадку прояснити її сьогодні можна дуже просто і дуже швидко. Тому сам факт участі у діяльності інституту Якуніна вказує на свідоме рішення співпрацювати з путінським режимом та представляти його інтереси.

Ні для кого зі співробітників і партнерів інституту не може бути секретом те, що Якунін - високопоставлений представник російських спецслужб і що сам інститут не може бути нічим іншим, як замаскованим під громадську організацію філією російських спецслужб. Можна припустити, що специфічні завдання інституту вирішуються паралельно з відмиванням грошей через швейцарський ендаумент-фонд.

***

У липні 2013 року Якунін та його дружина, Наталія Якуніна, співзасновували та очолили ендаумент-фонд Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій», зареєстрований у Женеві. Президент фонду – Наталія Якуніна, Володимир Якунін – віце-президент. Ендаумент-фонд – це цільовий фонд, створений для некомерційних цілей. У разі фінансування діяльності берлінського інституту «Діалог цивілізацій».

Насправді у липні 2013 р. родина Якуніних заснувала не один, а два ендаумент-фонди у Швейцарії. Другий – це ендаумент-фонд Андрія Первозванного.

Офіційна мета фонду — «підтримка досліджень та збереження російської національної спадщини, а також сприяння мирному співіснуванню різних народів та релігій». Президентом фонду стала Наталія Якуніна, а віце-президентом — Володимир Якунін. Цей цільовий фонд призначений для фінансування діяльності Російського фонду Святого Андрія Первозванного, заснованого у 1992 році. Фонд реалізує «проекти, спрямовані на формування позитивного ставлення громадськості до традиційних, обов’язкових основ Росії — держави, церкви та армії». У 2001 році «за ініціативою» фонду Святого Андрія Первозванного було створено Центр національної слави, який «присвячує себе збереженню культурних основ суспільства через звернення до історичної долі Росії».

Володимир Якунін – голова опікунської ради фонду Андрія Первозванного та Центру національної слави. Директор фонду Андрія Первозванного Володимир Володимирович Бушуєв (р.1957), офіцер КДБ, полковник.

У березні 2013 року Володимир Якунін заснував фонд цільового капіталу «Витоки» та очолив його опікунську раду. Фонд зареєстровано у Москві.

«Місія Фонду цільового капіталу «Витоки» – зміцнення духовних основ російського суспільства, моральне просвітництво з урахуванням православ'я, гідних прикладах вітчизняної історії та російської культури. Дохід від інвестування ендаумент-фонду «Витоки» спрямовується на розвиток існуючих програм фонду Андрія Первозванного та Центру національної слави, які сприяють приверненню уваги широкого загалу до питань духовно-морального відродження Росії, шанування російської історії та культури». За обсягом сформованого цільового капіталу фонд входить до п'ятірки найбільших ендаументів Росії.

У 2016 році одночасно з відкриттям інституту «Діалог цивілізацій» у Берліні було оголошено про те, що фонд «Витоки» розпочне проект навчання студентів факультету політології МДУ у великих іноземних вузах – у Франції, Великобританії, Сінгапурі, Китаї та Гонконгу. Факультет політології МДУ було створено у 2008 році з метою підготовки «політичних аналітиків, які могли б робити об'єктивний, серйозний та ґрунтовний аналіз та прогноз політичного процесу». Більше ймовірно, що цей проект Якуніна спрямований на навчання за кордоном майбутніх співробітників спецслужб.

***

Усі три якунинські фонди пов'язані між собою. Виконавчий директор фонду «Витоки» Катерина Герус одночасно є менеджером у берлінському інституті «Діалог цивілізацій». Директор фонду «Витоки» Сергій Євгенович Щеблыгін з 2006 року є президентом фонду Андрія Первозванного. Щеблыгін - член Ради Федерації Росії, за професією - історик КПРС, в 1983-92 рр.. - Викладач історії у Вищій партійній школі, з 2002 р. - Постійний учасник конференцій Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій» на острові Родос.

У Москві фонд «Діалог цивілізацій» зареєстрований за тією самою адресою, що і фонд «Істок» та фонд Андрія Первозванного – вул. Покровка, буд. 42.

Таким чином, Володимир Якунін одночасно виявляється керівником кількох принципово різних, нібито громадських організацій, зав'язаних на ендаумент-фонди у Швейцарії та Росії. Цілком можливо, що в руках Якуніна сьогодні зосереджено державні кошти, призначені для фінансування діяльності спецслужб у різних напрямках. При цьому для кожного напряму є свій фонд.

Фонд Андрія Первозванного займається імперською та шовіністичною пропагандою всередині Росії.

Фонд «Исток» фінансує навчання за кордоном російських студентів-політологів з МДУ, майбутніх співробітників органів та спеціалістів з «міжнародної безпеки».

Інститут «Діалог цивілізацій» створений для імітації міжнародної наукової діяльності за кордоном та впровадження спецслужб у політичні кола Німеччини.

Берлінський інститут «Діалог цивілізацій» припинив офіційне існування у лютому 2023 року.