Відразу після розвалу СРСР у Росії почали розмножуватися всілякі академії, що імітували наукову діяльність шляхом роздачі саморобних наукових титулів, звань, орденів та медалей. Автор цієї книги свого часу нарахував їх понад п'ятдесят. Деякі з них вели та ведуть на незрозумілі кошти міжнародну діяльність, причому зазвичай вона має досить відверту гебешну підкладку.
Крім Академії проблем безпеки, охорони та правопорядку (АБОП), про яку йшлося вище, у Німеччині відзначилися ще кілька цікавих організацій такого роду.
Міжнародна академія менеджменту та технологій (ІНТАМТ) була зареєстрована у 2005 році в Дюссельдорфі як громадська організація.
Німецька академія – Міжнародна академія менеджменту та технологій (INTAMT) e.V.
Правління:
Едуард Ісаакович Патрік, голова Правління «INTAMT», професор, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії СРСР. Юрій Володимирович Нікітін, директор, член правління «INTAMT». Володимир Самойлович Фрідланд, директор проектів, член правління «INTAMT». Академія займається організацією наукових та технічних контактів між Росією та країнами СНД, з одного боку, та Німеччиною, а також іншими країнами світу – з іншого. За тією ж адресою зареєстровано іншу організацію з тією ж латинською абревіатурою – Міжнародне агентство з маркетингу та трансферу технологій, товариство з обмеженою відповідальністю – Internationale Agentur für Marketing und Technologietransfer (INTAMT) GmbH. Фірма створена у 2007 році. У Москві з 2011 року діє ТОВ Агентство «ІНТАМТ». Засновники – Юрій Нікітін, Ольга Патрік та Світлана Павловська. Ще одна організація з назвою ТОВ «ІНТАМТ» зареєстрована у 2008 році за іншою адресою. Розшифровується її назва так: «Інтернаціональна академія менеджменту та технологій». Біографій членів правління ІНТАМТ на сайті Академії немає.
Голова правління ІНТАМТ, Едуард Ісаакович Патрік у численних публікаціях, пов'язаних із діяльністю ІНТАМТ, названий професором, доктором технічних наук та лауреатом державної премії СРСР. Проте у списку лауреатів Державної премії СРСР його ім'я знайти не вдалося. Не вдалося також виявити в інтернеті жодних даних про його наукову чи педагогічну діяльність у СРСР та Росії. Можливо, це пов'язано із секретним характером його діяльності до еміграції. В одному випадку Патріка названо академіком «Міжнародної академії системних досліджень». Згадується також, що він є автором книги «Побут інформаційних систем за часів глобалізації», слідів якої в інтернеті знайти не вдалося. Як голова правління ІНТАМТ Патрік виступає з лекціями на тему «Інноваційні методи та технології навчання в університетах Німеччини».
Біографії інших членів правління ІНТАМТ, Нікітіна та Фрідланда прояснити за допомогою інтернету не вдалося.
В інтерв'ю, опублікованому на сайті ІНТАМТ, Патрік згадує, що в 90-х роках він був пов'язаний по роботі з урядом Москви і з федеральними міністерствами - «З їхнього боку було висловлено побажання вирішити питання з підвищенням кваліфікації фахівців. І тоді ми тут зареєстрували нашу Академію». Зі сказаного можна зробити висновок, що ІНТАМТ фінансується з Росії та країн СНД і працює спільно з московськими відомствами. Семінари ІНТАМТ організовуються у всіх основних європейських країнах, а також у США, Ізраїлі, Канаді, Японії, Китаї, Сінгапурі.
Займається ІНТАМТ приблизно тим самим, що й Європейська академія природничих наук, але у значно ширших масштабах. Офіційна організація наукових контактів та стажувань представників усіляких відомств із країн СНД із науковими, навчальними та промисловими колами західних країн таїть у собі великі можливості для діяльності спецслужб.
ІНТАМТ цілком можна розглядати як суто російську контору, яка виконує завдання з Москви та замаскована під німецьку громадську організацію.