Некомерційне партнерство «Академія іміджелогії» було створено у 2002 році.
Президія: Петрова Олена Олексіївна – президент Академії іміджелогії, доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології РДСУ.
Делія Віктор Павлович – віце-президент академії з міжнародних зв'язків, Академік АІМ, ректор Інституту соціально-економічного прогнозування та моделювання, д. екон. н., к. філ. н., професор Військової академії наук.
Коро Ніколас Рудольфович - член-кореспондент АІМ, віце-президент АІМ з маркетингу, член Ради Гільдії маркетологів Росії, голова комітету з міжнародних справ СОМАР.
Єгоричев Олександр Михайлович – віце-президент академії з науки, Академік АІМ, Віце-президент Міжнародної слов'янської академії, доктор філософських наук, професор кафедри соціальної та сімейної педагогіки – РДСУ.
Тарасова Ірина В'ячеславівна – член-кореспондент АІМ, віце-президент АІМ з питань культури, кандидат психологічних наук. Художній керівник Центру Російської культури «Роздив'я».
Романова Анжела Валеріївна – вчений секретар Академії іміджелогії, кандидат психологічних наук».
Військова академія наук, професором якої є віце-президент Делія, — це громадська організація, яку очолює генерал армії Махмуд Гареєв. «Академія об’єднує провідних науковців Збройних Сил (ЗС), ФСБ Росії, МВС Росії, МНС Росії, інших силових структур та оборонної промисловості, а також цивільних науковців. Станом на кінець 2005 року до складу Академії входило 584 дійсних члени, 270 членів-кореспондентів, 38 почесних членів та 1254 професори... Академія має зв’язки з провідними російськими науковими центрами та науковими організаціями країн СНД – Російською академією наук, Російською академією ракетних і артилерійських наук, Національною академією наук Білорусі, Військовою академією Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військовим університетом Міністерства оборони Росії, Науково-дослідним інститутом (військової історії) Військової академії Генерального штабу, Лігою сприяння оборонним підприємствам, Московським державним технічним університетом імені Баумана, МДІМВ МЗС Росії, іншими університетами, різними науково-дослідними інститутами, відомчими та науково-дослідними структурами». Судячи з цих даних, Військова академія — це така ж псевдопублічна організація, як і знайома нам АБОП, яка поєднує діяльність спецслужб з торгівлею кумедними науковими назвами.
Як сказано на сайті Академії іміджелогії, «Основною метою діяльності Академії іміджелогії є організація та проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на здобуття нових знань про закономірності формування, функціонування та управління іміджем людини, організації, товару та послуги. Дана науково-практична діяльність розкриває загальне, особливе та одиничне в онтології всіх видів іміджів». Цілком очевидно, що Академія іміджелогії – шарлатанська організація, яка імітує заняття вигаданою наукою. Насправді йдеться про стимулювання пропаганди, насамперед патріотичної, шовіністичної та військової, у взаємодії з Міністерством оборони та спецслужбами.
Видимих джерел доходу Академія іміджелогії не має, крім публікацій за гроші наукових (або псевдонаукових) текстів. Проте вона організовує безліч заходів на патріотичні теми, у тому числі й за кордоном. Ось основні:
2005 рік – круглий стіл «Імідж Армії – імідж безпеки Росії», організований АІМ у Центральному музеї Збройних Сил Росії. Участь взяли представники Міністерства оборони Російської Федерації, громадської організації «Загальновійськовий союз», Військового університету, Прикордонної академії ФСБ РФ, Академії геополітичних проблем, Соціологічного центру ЗС РФ, Проектного інституту Міністерства оборони РФ, а також представники Академії національної безпеки, оборони та правопорядку. На круглому столі було обговорено актуальні проблеми іміджу Армії. Серед виступаючих був знайомий нам з АБОЗ Микола Федосійович Пушкарьов, «проректор з наукової роботи Академії проблем національної безпеки, оборони та правопорядку, доктор економічних наук, професор, генерал-майор».
2005 рік – перший міжнародний постсимпозіум «Іміджелогія-2005» в Одесі (Україна).
2006 р. – другий постсимпозіум «Іміджелогія-2006» у м. Мінську (Республіка Білорусь), організований Академією іміджелогії на базі Академії післядипломної освіти (АПО) Республіки Білорусь.
2008 Академія іміджелогії відзначила свій п'ятирічний ювілей, який пройшов у будинку прикордонників ФСБ на Яузькому бульварі.
2009 р. – Сьомий Міжнародний симпозіум «Іміджелогія-2009: інноваційні технології успіху проти кризи» відбувся на гостинному майданчику фонду «Російського зарубіжжя». У роботі симпозіуму взяло участь 156 осіб із Росії, України, Білорусії, Казахстану, Латвії, Естонії, Молдови, Польщі та Грузії.
2010-17-18 травня на майданчику Фонду «Російське зарубіжжя» відбувся восьмий міжнародний симпозіум «Іміджелогія-2010: на шляху до національної ідеї». У 2010 році було проведено VI ІНТЕРНАЦІЙНИЙ КОНКУРС «ІМІДЖ-ДИРЕКТОРІЯ-2010», Засновники конкурсу – Академія іміджелогії за підтримки Всеросійської організації якості, представників Міноборони.
Преміювалися роботи з такими назвами: «Імідж регіонів Росії у вітчизняному та зарубіжному контексті», «Технології формування авторитету та іміджу органів внутрішніх справ у соціумі» та ін.
2011 – «...У Москві пройшов IX Міжнародний симпозіум «Іміджелогія-2011: розвиток та просування територій». Симпозіум проходив на майданчику Фонду «Російське зарубіжжя». Основні напрямки діяльності учасників було зосереджено навколо проблематики геополітичної іміджелогії».
У лютому 2014 р., напередодні нападу на Крим, Академія іміджелогії провела «VIII Різдвяні іміджелогічні читання» у м. Києві, в рамках яких відбулася перша Міжнародна конференція «Корпоративний та персональний імідж у дискурсі міжкультурних та соціальних комунікацій».
Організаторами конференції виступали: Академія іміджелогії (Росія), Московське психологічне суспільство, Відкритий Міжнародний Університет Розвитку Людини «УКРАЇНА» (Україна).
У червні 2014 року, після анексії Криму Росією, у Севастополі відбувся 12-й Міжнародний симпозіум з іміджології «Образ національної єдності та процвітання Росії». Були представлені такі доповіді: «Образ Росії як науково-практична проблема» (Є. А. Петрова), «Образ Росії як великої держави (у російській громадській думці)» (Є. Є. Рябцева), «Формування образу ворога в українських ЗМІ та його вплив на образ Росії серед української молоді» (Т. І. Пашукова) та «Патріотизм чи націоналізм: межі норми та патології» (Т. І. Бонкало).
Прямий зв'язок із закордонними симпозіумами, що проводяться Академією іміджелогії, і військово-патріотичною пропагандою очевидний. Як очевидний і її зв'язок із силовими міністерствами Росії.
***
Особливий інтерес представляє симпозіум, що проводився Академією іміджелогії 16-17 травня 2013 року в Берліні, в Російському домі науки та культури.
Теми симпозіуму були позначені на сайті у такому вигляді:
«Понад 20 експертів виступлять за темами:
• Тенденції формування іміджу країн та регіонів.
• Міжнародна бренд-комунікація на прикладі Зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі.
• Імідж Росії в Німеччині з точки зору туристичної привабливості.
• Імідж російських політиків.
• Актуальні дослідження в галузі нейромаркетингу.
• Маркетинг для російських регіонів від Калінінграда до Владивостока».
Всі ці теми жодного наукового сенсу не мають, але мають явний пропагандистський зміст. Тим паче цікаво вдивитись в учасників та організаторів симпозіуму. Ось інформація із сайту Академії іміджелогії.
Організаторами симпозіуму були:
Академія іміджелогії, Московське психологічне суспільство (Росія); Берлінський Вест-Ост Інститут (Німеччина), Агентство Kaiser Communication (Німеччина).
Симпозіум став майданчиком для виступу та дискусій для понад 60 спікерів із різних регіонів Росії та Німеччини. Доповіді промовців були присвячені формуванню іміджу країн і регіонів, іміджу політиків, нейромаркетингу та маркетингу російських регіонів від Калінінграда до Владивостока, територій Німеччини, Білорусії та Казахстану. Про свої дослідження розповіли члени Академії іміджелогії: її Президент – доктор психологічних наук, професор Олена Петрова, Віце-президент – доктор економічних наук, професор Олександр Панкрухін; академіки, доктори наук, професори Дмитро Гавра, Євгенія Яковлєва, Володимир Янчук, Ніколас Коро та ін.
З боку Німеччини у симпозіумі взяли участь:
1. професор Клаус Небель; 2. Мартін Хоффманн, виконавчий директор та член Правління Німецько-російського Форуму; Евальд Белке, директор Центру імені Бертольда Байця при Німецькій раді із зовнішньої політики; 3. Олександр Крилов, доктор філософії, професор, директор Берлінського Вест-Ост інституту, віце-президент Бременської школи економіки; 4. Чернодаров Андрій Юрійович, доктор філософських наук, доцент університетів Потсдама, Єни та університету Гумбольда; 5. Крістіан Деттмерінг, керівник консалтингової компанії Christian Dettmering Unternehmensberatung; 6. Йорк Каутт, науковий співробітник, Університет Гіссен; Дірк Бессерер, ТОВ SCIO media – видавець «Saldo Journal» та ін.
Поряд із науковими засадами іміджелогії обговорювався і практичний досвід формування бренду та іміджу. Так, наприклад, Наталія Вишневська, генеральний директор консалтингової компанії CBI Consult, розповіла про міжнародну бренд-комунікацію на прикладі гірськолижного курорту в Сочі, місці проведення Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Анна Леоненко, директор агентства MediaOst Public Relations & Marketing, окреслила проведення кампанії міста Берліна be Berlin.
Олена Петрова підбила підсумки XI міжнародного симпозіуму з іміджелогії:
«Cімпозіум показав наявність загального поля професіоналізму, яке склалося в Росії та Німеччині. Очевидно, що іміджелогія як наука та сфера практики активно розвивається в наших країнах».
***
Ось стислі характеристики деяких німецьких учасників симпозіуму. Евальд Белке (нар. 1955) якраз у 2013 році змінив Олександра Рара на посаді керівника програм з Росії, України, Білорусі та Середньої Азії Німецького товариства зовнішньої політики – DGAP. До цього Бєлке відповідав за російський, український та казахстанський ринки у дослідному центрі Daimler AG. Дружина Евальда Бєлке, ін. Еффі Бєлке – науковий співробітник Фонду Рози Люксембург (партія «лівих», колишні комуністи НДР). Тема доповіді Бєлке на симпозіумі – «Уявлення про Росію. Стереотипи та забобони».
Мартін Хоффманн (нар. 1960) – керуючий справами та член правління Німецько-російського Форуму, член правління «Петербурзького діалогу». Відомий вкрай проросійською позицією, у тому числі щодо європейських санкцій у зв'язку із захопленням Криму в 2014 році. У 2007 році Мартіна Хоффмана було нагороджено Путіним орденом Дружби народів. Тема доповіді Хоффмана - «Імідж Росії з німецької точки зору».
Андрій Чернодаров (р. 1967), доцент університету в Потсдамі та надзвичайно активний російський агент впливу в Німеччині, який співпрацює з російським посольством у Берліні, фондом «Русский мир», Всесвітньою координаційною радою російських співвітчизників, які проживають за кордоном, та іншими подібними. У грудні 2013 року указом Путіна нагороджено серед інших іноземців «за великий внесок у зміцнення дружби та співпраці з Росією» медаллю Пушкіна. Тема доповіді Чернодарова практично збігається з темою доповіді Хоффмана: «Імідж Росії у засобах масової інформації у Німеччині».
***